Вирок № 34579938, 17.01.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1979/13-к

Вирок

іменем України

17 квітня 2013 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Шевцовій С.В., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, що народився 25 січня 1981 року у м.Сєвєродонецьк Луганської області, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, раніше судимого:

29 липня 1998 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 140 КК України (1960р.) до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України (1960р.) відстрочка виконання вироку на термін 2 роки;

16липня 2001 року Нововодолажським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 206, ч. 2 ст. 206, 42 КК України (1960р.) до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 43 КК України (1960р.) приєднати покарання за вироком від 29 липня 1998 року остаточно 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

16 червня 2005 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 296 КК України (2001р.) до 2 років позбавлення волі. Звільнений з Перевальської ВК № 15 за постановою Перевальського РС від 21 серпня 2006 року за ст. 81 КК України (2001р.) умовно-достроково на не відбутий строк 6 місяців 24 дня;

07 грудня 2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК України (2001р.) до позбавлення волі на термін 5 років; Згідно ст. 71 КК України (2001р.) приєднати 6 місяців позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міським судом від 16червня 2005 року остаточно 5 років 6 місяців позбавлення волі. Початок терміну з 26 вересня 2006 року. Вирок набрав законної чинності 22 січня 2007 року. Звільнився 26 березня 2012 року з Перевальської ВК № 15 за відбуттям строку покарання;

26 лютого 2013 року Стахановським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

встановив:

15 січня 2013 року приблизно о 22 годині ОСОБА_3, маючи злочинний намір, спрямований на розбійний напад, поєднаний із застосуванням насильства та погрозами застосування насильства небезпечного для життя та здоровя особи підданої нападу, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на території спортивного майданчику ЗОШ № 13, розташованого за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 19, підбіг зі сторони спини ОСОБА_2, та застосовуючи насилля, яке виразилось у тому, що він рукою став здавлювати її шию, при цьому завдав потерпілій ОСОБА_2 сильний фізичний біль, став вимагати, щоб остання передала йому свої гроші. ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_3 відповіла, що грошей у неї не має. Однак, ОСОБА_3 продовжив наполягати, щоб остання віддала йому гроші і продовжив з силою здавлювати рукою її шию. ОСОБА_2, хвилюючись за безпеку свого життя за здоровя, віддала ОСОБА_3 гроші в сумі 26,00 грн. ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на розбійний напад, став вимагати, щоб ОСОБА_2 передала йому свій мобільний телефон. Однак, ОСОБА_2 відмовилась його віддавати. Тоді ОСОБА_3, продовжуючи застосовувати вищезазначене насильство у відношенні потерпілої та погрожуючи застосуванням до неї насильства, яке виражалось у погрозах, що він заріже ОСОБА_2, які остання сприймала реально, та хвилюючись за своє життя та здоровя передала ОСОБА_3 свій мобільний телефон Nokia 1208 вартість якого, згідно висновку експерта № 72-16/7 від 08 лютого 2013 року, становить 80,00 гривень, на рахунку якого знаходилось 100,00 гривень. ОСОБА_3, заволодівши майном потерпілої ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 206,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України визнав повністю та суду показав, що 15 січня 2013 року приблизно о 22 годині він, маючи злочинний намір, спрямований на розбійний напад, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на території спортивного майданчику ЗОШ № 13, розташованого за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 19, підбіг зі сторони спини потерпілої ОСОБА_2, і рукою став здавлювати її шию, при цьому завдав потерпілій фізичний біль, став вимагати, щоб вона передала йому свої гроші. Потерпіла віддала йому гроші, але їх було замало: всього 26,00 грн. Після цього обвинувачений став вимагати, щоб потерпіла передала йому свій мобільний телефон, на що потерпіла відповіла відмовою. Тоді обвинувачений став погрожувати потерпілій, що він позбавить її життя. Злякавшись, потерпіла віддала обвинуваченому свій мобільний телефон.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, підданої нападу та погрозою застосування такого насильства (розбій).

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке згідно з п. 3 вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, звільнившись з місць позбавлення волі, скоїв нове умисне кримінальне правопорушення.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння суду у розкритті злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів та скоєння злочину у стані алкогольного спяніння.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, при цьому при наявності двох обставин, які помякшують покарання, призначити покарання ближче до мінімального строку, передбаченого санкцією статті.

Обвинувачений скоїв дане кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Стаханівського міського суду Луганської області від 26 лютого 2013 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, тому суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, до покарання призначеного за даним вироком, частково додати покарання, призначене вироком Стаханівського районного суду Луганської області від 26 лютого 2013 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін. Строк покарання відраховувати з 17 січня 2013 року, зарахувавши у строк відбування покарання період його арешту з 08 квітня 2012 року по 07 листопада 2012 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувати.

Речові докази:

мобільний телефон, повернутий потерпілій ОСОБА_2 залишити законному власнику.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави № рахунку 31111115700080 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, іден.код одержувача 37944909 документально підтверджені витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 490,40 грн.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: