Рішення № 34577721, 30.10.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7067/13ц

2/201/2142/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 рокуЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого суддіДемидової С.О.

при секретаріПєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації», відділ приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. З урахуванням уточнення позовних вимог в обґрунтування їх посилається на те, що 05 листопада 2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення яким: визначити, що АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (яка померла 17 квітня 2007 року), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 27 січня 1999 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів в рівних частинах по 1/5 кожному, а саме 1/5-Краснощок Л.М. (яка померла 17 квітня 2007 року), 1/5 - ОСОБА_4, 1/5 - ОСОБА_5, 1/5 - ОСОБА_6 та 1/5 - ОСОБА_7; визнано за ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування за законом на 2/15 частини квартири АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_3, померлій 17 квітня 2007 року; визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/15 частини квартири АДРЕСА_3. 18 листопада 2008 року дане рішення набрало чинності однак до сьогоднішнього дня так і не було зареєстроване, оскільки у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на квартиру та технічний паспорт на неї. 16 листопада 2012 року помер ОСОБА_4 якому належала 1/5 частина даної квартири. 08 квітня 2013 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська встановлено факт проживання позивача з ОСОБА_4 однією сім*єю. 28 січня 2013 року позивач звернулася із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 17 травня 2013 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві. Позивач зверталася до Комунального підприємства «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації» з проханням видачі дубліката технічного паспорта, однак їй було відмовлено. 03 вересня 2013 року позивач звернулася з письмовою заявою до відділу приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, однак до сьогоднішнього дня відповіді так і не надано, хоча минуло вже більше місяця, тому позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/5 частину квартири АДРЕСА_4, зобовязати Комунальне підприємство «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації» видати ОСОБА_1 завірений належним чином дублікат технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5, загальна плаща якої становить 45,6 кв.м., зобовязати відділ приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради видати ОСОБА_8 завірений належним чином дублікат свідоцтва про право власності на житло від 27 січня 1999 року на АДРЕСА_6 , загальна плаща якої становить 45,6 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації» заперечували проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та передчасними.

Представники відділу приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з*явивлися про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином причини неявки суду не повідомили.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з*явилася про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просила слухати справу за її відсутності.

Вислухавши думку сторін, допитавши свідка, дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено в судовому засіданні, 05 листопада 2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення яким: визначити, що АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (яка померла 17 квітня 2007 року), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого п 27 січня 1999 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів в рівних частинах по 1/5 кожному, а саме 1/5-Краснощок Л.М. (яка померла 17 квітня 2007 року), 1/5-Коваленко Л.І., 1/5 - ОСОБА_5, 1/5 ОСОБА_6 та 1/5 ОСОБА_7; визнано за ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування за законом на 2/15 частини квартири АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_3, померлій 17 квітня 2007 року; визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/15 частини квартири 377 в буд. 3 по пр. Героїв в м. Дніпропетровську. 18 листопада 2008 року дане рішення набрало чинності /а.с. 9/. 16 листопада 2012 року помер ОСОБА_4 якому належала 1/5 частина даної квартири, що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с. 14/.

08 квітня 2013 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська встановлено факт проживання ОСОБА_8 з ОСОБА_4 однією сім*єю з 01 травня 2007 року по 16 листопада 2012 року /а.с.16/.

28 січня 2013 року ОСОБА_8 звернулася із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 /а.с. 50/. 17 травня 2013 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_8, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи, щодо належності спадкового майна спадкодавцеві /а.с. 47/.

Позивач зверталася до Комунального підприємства «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації» з проханням видачі дубліката технічного паспорта, однак їй було відмовлено. Даний факт в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 неодноразово зверталися до ДБТІ з проханням видати дублікат технічного паспорта на АДРЕСА_1, однак відповідач відмовлявся навіть приймати заяву на отримання технічного паспорта.

03 вересня 2013 року ОСОБА_8 звернулася з письмовою заявою до відділу приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, однак до сьогоднішнього дня відповіді так і не надано, хоча минуло вже більше місяця /а.с. 70-72/.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1218, 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця, і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім*єю не менше пяти років до часу відкриття спадщини.

Відповідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п.23 Постанови Пленуму від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», наявність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. З такими вимогами особа може звернутися до суду лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про нотаріат»: «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову».

Частина 1 статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ч. 1 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам статей 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного та наявних доказів, що маються в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання права власності в порядку спадкування та зобовязання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Судові витратит розподілити на підставі ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації», відділ приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання права власності в порядку спадкування та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_4, загальна площа якої становить 45,6 кв.м., яка належала померлому ОСОБА_4 (який помер 16 листопада 2012 року), в порядку спадкування.

Зобовязати Комунальне підприємство «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації» видати ОСОБА_1 завірений належним чином дублікат технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5, загальна площа якої становить 45,6 кв.м.

Зобовязати відділ приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради видати ОСОБА_8 завірений належним чином дублікат свідоцтва про право власності на житло від 27 січня 1999 року на кв. № 377 в буд. 3 по пр.. Героїв в м. Дніпропетровську , загальна площа якої становить 45,6 кв.м.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514), Комунального підприємства «Дніпропетровське Бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 03341776), відділу приватизації житлових приміщень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) сплачені судові витрати в розмірі 138 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

СуддяС.О. Демидова