Рішення № 34577266, 05.11.2013, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/337/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

05.11.2013 року Баштанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого по справі судді Бойко Л.Л., при секретарі Цегельник Н.В.,

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача. В уточненній заяві позивач на підтвердження позовних вимог вказав, що 27 травня 2009 року між ним та відповідачем був укладений договір позики на суму 6612 євро та 6620 доларів США. На підтвердження умов договору та факту отримання грошової суми відповідач власноручно написав розписку. Вказаним договором позики було обумовлене зобов'язання останнього повернути позивачу суму позики: до 20 жовтня 2009 року 1900 євро та 2400 доларів США, до 20 жовтня 2010 року 4712 євро та 4220 доларів США. В зазначені в договорі позики терміни відповідач гроші в добровільному порядку не повернув, тим самим порушив умови договору. Внаслідок чого станом на час звернення до суду (01.06.2012 року) заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики становить 6612 євро та 6620 доларів США. А тому на підставі вищевикладеного просив винести рішення, яким стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору.

В судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що обставин укладання договору позики від 27 травня 2009 року не мало місця, ці обставини є надуманими позивачем, договір позики написаний та підписаний не відповідачем і вказана сума позики останнім не отримувалась, а сума боргу це нарахована за підрахунками позивача сума процентів за отриману відповідачем суму позики в розмірі 25000 гривень від позивача в 2006 році.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи (договір позики від 27.05.2009 року, курс валют Національного банку України, копію виписного епікризу із історії хвороби, довідку ПАТ КБ «ПриватБанк» по рахунку ОСОБА_1, довідку Баштанського ВТБВ №10014/07 філії-Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк», висновок експерта від 02.09.2013 року за №567), суд вважає, що позовні (уточненні) вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами було укладено договір позики і кожна із сторін взяла на себе певні зобовязання, позивач виконав свої зобовязання і видав грошову суму в борг відповідачу, а відповідач порушив взяті на себе зобовязання, тобто не повернув позику у такій самій сумі та у встановлений договором строк. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за договором позики відповідач на даний час має заборгованість 6 612 євро та 6 620 доларів США.

Згідно офіційного курсу Національного банку України (а.с.21) станом на 25.05.2012 року курс 100 доларів США становив 799,2500 грн. та курс 100 євро становив 1003,6182 грн.

Відповідно до вимог ст. 526, 610, 615 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобовязання не звільняє вину сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Із змісту ч. 1 ст. 1049 ЦК України слідує, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (гроші кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 612 Євро, що еквівалентно (виходячи з офіційного курсу євро за 100 одиниць 1003,6182 грн.) 66359 грн. 24 коп. та 6 620 доларів США, що еквівалентно (виходячи з офіційного курсу долара США за 100 одиниць 799,2500 грн.) 52910 грн. 35 коп. та загальна сума заборгованості в гривневому еквіваленті становить 119 269 грн. 59 коп.

Вираховуючи суму заборгованості іноземної валюти в гривневому еквіваленті, суд бере до уваги курс валют Національного банку України станом на 25.05.2012 року (а.с.21), наданий позивачем при предявлені позову (на підставі якого визначалась ціна позову в національній валюті).

Пояснення сторони відповідача стосовно, того, що вищевказана угода не мала місця, в тому числі щодо особистого написання та підписання даної угоди відповідачем, суд оцінює критично, так як вони є недоведеними, виходячи з вимог ст.ст. 59, 60 ЦПК України та спростовуються результатами висновку експерта від 02.09.2013 року за № 567 (а.с. 206-213), із змісту якого вбачається, що зміст вищевказаного договору позики та підпис у ньому виконаний особисто відповідачем ОСОБА_2.

Згідно вимог ст.ст. 59, 60 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також суд оцінює критично і пояснення сторони відповідача в частині того, що вказана сума позики не отримувалась відповідачем, а сума боргу це нарахована за підрахунками позивача сума процентів за отриману ним (відповідачем) суму позики в розмірі 25000 гривень від позивача в 2006 році, так як ці обставини не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються договором позики де відповідачем підтверджено факт отримання коштів.

Так, згідно ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Обставини, наведенні стороною відповідача грунтуются лише на власних поясненнях, при цьому ст. 208 ЦК України передбачено письмову форму для данного виду правочину (з урахуванням суми позики).

В силу статті 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати, понесені ним по справі сплата судового збору на користь держави в розмірі 1 193 гривні, що підтверджено квитанціями.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позовні (уточненні) вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 6 612 (шість тисяч шістсот дванадцять) євро та 6 620 (шість тисяч шістсот двадцять) доларів США, що в гривневому еквіваленті в загальній сумі становить 119 269 (сто девятнадцять тисяч двісті шістдесят девять) гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесенні по справі в розмірі 1 193 (одна тисяча сто девяносто три) гривні.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення (отримання копії рішення).

Головуючий по справі суддя