Ухвала суду № 34576903, 06.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

06.11.13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

__________________

14000 , м. Чернігів проспект Миру, 20 тел. 698-166, 774-462

УХВАЛА

"05" листопада 2013р. справа № 927/1334/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧ АГРО", вул. Хітєєва, 4, с. Гайворон, Бахмацький район, Чернігівська область, 16563

До відповідача: Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

про визнання дозволу недійсним

Суддя Ю.М. Бобров

Представники сторін:

Від позивача: Ополонський М.М., довіреність № 21 від 04.11.2013р.

Від відповідача: Борзак Л.А. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу економіки природокористування та екологічної експертизи, довіреність № 02-81/78 від 04.11.2013р.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Бахмач Агро" подано позов до Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання недійсним дозволу на спеціальне водокористування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, у позовній заяві посилається на те, що ТОВ „Бахмач Агро" Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було видано дозвіл на спеціальне водокористування Укр. № 3728А/Чрн. від 12.06.2009р., термін дії якого було продовжено до 12.06.2015р. (а.с 6).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку зі зміною умов спеціального водокористування (у зв'язку зі збільшенням кількості свердловин), у ТОВ „Бахмач Агро" виникла нагальна потреба в отриманні нового дозволу на спеціальне водокористування.

У вересні 2013 року ТОВ „Бахмач Агро" звернулося до відповідача з заявою від 09.09.2013р. (а.с. 12) про надання дозволу на спеціальне водокористування на свердловини № 7 та № 1.

Однак, відповідач у відповіді від 16.09.2013р. № 06-05/709 (а.с. 5) на заяву позивача повідомив, що постановою КМУ від 13.03.2013р. № 159 „Про ліквідацію територіальних органів Мінприроди України" та Наказом Мінприроди України від 15.08.2013р. № 98 „Про ліквідацію територіальних органів Мінприроди" Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області ліквідовано.

Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації не є правонаступником вищевказаного управління.

Згідно ст. 56 Водного кодексу України припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Виходячи з вищевикладеного Департамент екології та природних ресурсів не має законних підстав у наданні дозволу на спеціальне водокористування ТОВ „Бахмач Агро" на свердловини № 7 та № 1, тому що термін дії дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3728А/Чрн. ТОВ „Бахмач Агро" на свердловину № 7 закінчується 12.06.2015р.

Департамент може розглянути документи та видати дозвіл на спеціальне водокористування на дві свердловини (свердловини № 7 та № 1) ТОВ „Бахмач Агро" (с. Гайворон Бахмацького району) після анулювання дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3728А/Чрн. від 12.06.2009р. за рішенням суду або після закінчення його терміну дії.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 14-16) проти позову заперечує, з доводами позивача, які викладені у позовній заяві, не погоджується і вважає їх безпідставними, необґрунтованими.

У відзиві відповідач зазначає, що Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, яким позивачу видавався дозвіл на спеціальне водокористування, ліквідовано, а Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації не є правонаступником Держуправління.

Відповідач зауважує, що згідно ст. 56 Водного кодексу України припинення права на спеціальне водокористування у всіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування. Отже, Департамент не є належним відповідачем по справі.

Крім того, вказує відповідач, виникає питання щодо підсудності даної справи господарському суду, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідач просить суд провадження у справі припинити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою даного позову стала відмова відповідача (суб'єкта владних повноважень) у видачі позивачу дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа реалізує конституційне право на судовий захист через звернення до відповідного судового органу відповідно до його встановленої законом юрисдикції.

За правилами ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються відповідні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з аналізу положень ст.ст. 5, 12, 15 ГПК України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів державних та інших органів.

Підставами для визнання таких актів недійсними є, зокрема, невідповідність акта вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Правову основу регулювання відносин водокористування складає Водний Кодекс України (далі - ВК України).

Підстави виникнення у особи права водокористування, як суб'єктивного матеріального права, мають відповідати загальним визначенням у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставам виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до регламентації норм ст.ст. 46, 48, 49, 50 ВК України спеціальне водокористування є одним із видів водокористування залежно від режиму користування водним об'єктом.

За законодавчим визначенням (ст. 48 ВК України) спеціальне водокористування - це збір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи збір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається уповноваженими органами.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 321.

Виходячи з аналізу положень ст.ст. 48, 49, 50 ВК України, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002р. № 321 „Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування" у їх системному зв'язку з нормами Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005р. № 2806-IV, постанови КМУ від 21.05.2009р. № 526 „Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", наявні підстави для висновку про те, що дозвіл на спеціальне водокористування за своєю правовою природою - це офіційний, виданий уповноваженим державним органом, документ дозвільного характеру, який засвідчує право відповідного суб'єкта протягом визначеного у ньому строку здійснювати спеціальне водокористування в межах встановлених лімітів забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин.

Тобто, дозвіл на спеціальне водокористування як документ дозвільного характеру не підлягає під ознаки визначених у ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, а отже не порушує правових наслідків у вигляді виникнення права водокористування, як права цивільного.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що дозвіл на спеціальне водокористування не є актом в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно ст.7 Закону України „Про судовий збір" припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої позивачем суми судового збору.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з дня її прийняття .

Суддя Ю.М. Бобров