Ухвала суду № 34576756, 06.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим.провадження № 1кп/645/1/13 Головуючий 1 інстанції:

Провадження № 11кп/790/427/13 ОСОБА_1

Категорія: ст.118 КК України Доповідач: Люшня А.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого Люшні А.І.,

- суддів: Задніпровського О.О., Гук В.В.,

- при секретарі Коваленко О.В.,

- за участю прокурора Криворучко І.І.,

- потерпілої ОСОБА_2,

- представника потерпілої ОСОБА_3,

- обвинуваченої ОСОБА_4,

- захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження № 11кп/790/427/13 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, представника потерпілої ОСОБА_3 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Харкова, громадянку України, раніше судиму:

- 16.08.2012 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосування ст.75 КК України, з іспитовим строком 2 роки,-

засуджено за ст.118 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Згідно вироку, 06 серпня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6, бажаючи провести своє дозвілля, приблизно о 14 год. 00 хв. прибули на берег «Петренківського водоймища», розташованого біля перехрестя вул. Краснодарської та пр-та Тракторобудівників у м. Харкові, де стали вживати спирті напої.

Приблизно о 20 год., у процесі вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 і ОСОБА_6, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка на ґрунті розбіжностей у методах виховання спільної малолітньої дитини, щодо якої ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав. При цьому ОСОБА_6 став ображати останню, принижуючи її гідність. В результаті розвитку конфлікту, сформованого на ґрунті особистих неприязних відносин при зазначених обставинах, ОСОБА_6 схватив ОСОБА_4 за ліву руку і потягнув до води. ОСОБА_4 чинила опір і кричала, оскільки не вміє плавати і панічно боїться води, однак ОСОБА_6 не реагував, вона схватила з покривала кухонний ніж, яким до цього нарізала продукти харчування, ОСОБА_6 затягнув її в воду приблизно по пояс і, притримуючи ліву руку, став правою рукою нахиляти її обличчям у воду. ОСОБА_4 зробила ривок в сторону і його рука сповзла з її шиї. Випрямившись, повернувши голову праворуч ОСОБА_4 боковим зором побачила, що ОСОБА_6 знаходиться позаду неї праворуч.

Злякавшись за своє життя, ОСОБА_4 нанесла ОСОБА_6 чотири удари в область голови та шиї, заподіявши йому тілесні ушкодження: поверхневу різану рану на голові в тім'яній області праворуч, колоту рану на бічній поверхні шиї праворуч, з ушкодженням магістральних судин - повне перетинання сонної артерії, яремної вени, блукаючого нерва. Після цього, ховаючи сліди злочину, ОСОБА_4 викинула ніж у водоймище й з місця вчинення злочину зникла. Причиною смерті ОСОБА_6 є множинні рани шиї з ушкодженням судинно-нервового пучка (сонна артерія, яремна вена, блукаючого нерва), що спричинили гостру крововтрату.

В апеляційній скарзі, з урахуванням внесених до неї доповнень, та заперечень на апеляційну скаргу представника потерпілої, обвинувачена просить вирок суду скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, у тому числі її права на захист. Зазначила, що вирок ґрунтується на її визнавальних показаннях, які були дані нею внаслідок застосованого до неї співробітниками міліції фізичного в психічного насильства. Стверджує про безпідставність кваліфікації її дій і засудження за ст.118 КК України, оскільки вона ОСОБА_6 не вбивала, умислу на його вбивство не мала і в день вбивства з потерпілим не зустрічалася.

Захисник в апеляційній скарзі посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказав, що обвинувачення ґрунтується на доказах, в тому числі показаннях обвинуваченої, які отримані незаконними методами, з порушенням права ОСОБА_4 на захист і тому є недопустимими. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити за недоведеністю вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

В своїй апеляційній скарзі представник потерпілої вказує на істотні порушення судом вимог кримінального процесуального закону, невідповідність його висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, що спричинило неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що зібрані у провадженні докази свідчать про те, що ОСОБА_4 вчинила вбивство ОСОБА_6 з прямим умислом, не перебуваючи при цьому у стані необхідної оборони, оскільки з боку потерпілого не було суспільно небезпечного посягання щодо обвинуваченої, а тому судом неправильно перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України. Просить вирок скасувати, ухвалити вирок апеляційним судом, кваліфікувавши дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.115 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженої та її захисника, підтримавших доводи апеляційних скарг, представника потерпілої, який просив задовольнити його скаргу, потерпілу ОСОБА_2, про те ж, прокурора, котрий вважав, що апеляція представника потерпілої підлягає задоволенню частково, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченої, захисника, представника потерпілої підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційних скарг про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, у тому числі права обвинуваченої на захист, є обґрунтованими.

Згідно вимог, передбачених п.2 ч.3 ст.374 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Цих вимог закону судом не виконано.

Як слідує із матеріалів провадження, формулюючи обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені нею умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони, визнане доведеним, суд у мотивувальній частині вироку не зазначив форми вини та мету вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України.

Отже судом не встановлено і не зазначено у мотивувальній частині вироку форма вини та мета вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення - тобто обставини, які відповідно до положень ст.91 КПК України, мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, до якого належить і судове.

Крім цього, мотивуючи необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_4 з ч.1 ст.115 КК України, яка інкримінувалась їй органами досудового слідства, на ст.118 КК України, суд у свої висновках, викладених у вироку, допустився суперечностей щодо наявності у обвинуваченої умислу на вбивство потерпілого.

Так, взявши за основу показання ОСОБА_4 на досудовому слідстві, згідно яких вона наносила удари ножем в область голови і шиї потерпілого не цілеспрямовано, суд дійшов висновку і зазначив у вироку про відсутність доказів, які б свідчили про наявність у обвинуваченої умислу на позбавлення життя ОСОБА_2 і, відповідно - відсутність доказів про вчинення ОСОБА_4 умисного вбивства, на підставі чого перекваліфікував дії обвинуваченої з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України, залишивши поза увагою, що диспозицією ст.118 КК України охоплюються дії особи, яка, перевищуючи межі необхідної оборони, вчиняє вбивство умисно.

У той же час, посилаючись на характер і спосіб нанесення ударів ножем в область обличчя та шиї потерпілого, тобто в область розташування життєво важливих органів, суд відкинув показання ОСОБА_4 про її непричетність до вчиненого, дані нею у судовому засіданні, і дійшов висновку про наявність у обвинуваченої умислу на вбивство ОСОБА_2, про що зазначив у вироку.

Тим самим судом були порушені вимоги ст.ст.91, 374 КПК України, а у висновках щодо наявності у обвинуваченої умислу на вчинення вбивства потерпілого допущені суперечності, які перешкодили ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, що згідно ч.1 ст.412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і відповідно до п.3 ч.1 ст.409 того ж КПК - підставами для скасування вироку суду.

Згідно положень ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і зобов'язаний повторно дослідити лише ті обставини, які під час кримінального провадження були встановлені, але дослідженні судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

У даному випадку апеляційний суд позбавлений можливості переглянути вирок суду в межах доводів апеляційних скарг захисника та обвинуваченої, про відсутність в діях останньої складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, та апеляційної скарги представника потерпілої про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і перевірити ці апеляційні доводи шляхом повторного дослідження обставин кримінального провадження, оскільки з огляду на зміст мотивувальної частини вироку, ці обставини під час кримінального провадження в суді першої інстанції встановлені не були, що призвело до порушення права обвинуваченої на захист від конкретного обвинувачення.

За таких обставин, виходячи із загальних засад кримінального провадження, передбачених ч.6 ст.9, п.13 ч.1 ст.7 КПК України, з метою забезпечення обвинуваченій реалізації її права на захист, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить усунути вищевказані порушення, перевірити інші доводи апеляційних скарг обвинуваченого, захисника, представника потерпілої, дати належну оцінку зібраним доказам і постановити рішення, яке б відповідало вимогам кримінального процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, представника потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року щодо ОСОБА_4 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: