Постанова № 34573418, 04.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа № 903/970/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Мухомеджанов Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.10.2013 р. про припинення провадження у справі № 903/970/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників сторін:

позивача - Сидун О.С.,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - Леонтьєвої І.С.,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Західінкомбанк" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до ТОВ "Волиньметбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Волинська інвестиційна група" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.10.2013 року (суддя Черняк Л.О.) провадження у справі №903/970/13 припинено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу для продовження її розгляду в господарському суді Волинської області.

Апелянт зокрема зазначає, що даний спір непідвідомчий третейському суду, оскільки стосується нерухомого майна, а тому повинен розглядатися у порядку господарського судочинства незважаючи на третейське застереження, що вказане у договорі іпотеки, та яке не відповідає вимогам п. 7 ст. 6 Закону України "Про третейські суди".

ТОВ "Волинська інвестиційна група" надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить ухвалу господарського суду Волинської області від 07.10.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. У заперечення, зокрема, вказує на те, що спори щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, рішення за якими виконуються державною виконавчою службою не виключені з компетенції третейського суду, оскільки не є спорами щодо нерухомого майна.

Відповідача не реалізував процесуальне право на подання відзиву на апеляційну скаргу, участь свого представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів з приводу заявленого клопотання вважає за необхідне зазначити, що ст. 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що доказів поважності причин неявки представник відповідача не подав, явка сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ "Волиньметбуд".

Розглянувши апеляційну скаргу та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2007 року КБ "Західінкомбанк" (кредитор) та ТзОВ "Волинська інвестиційна група" (позичальник) уклали кредитний договір №2108/07-612, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для придбання основних засобів, обладнання, оплати послуг та для здійснення іншої господарської діяльності з максимальним лімітом лінії у розмірі 400000,00дол. США із сплатою 14% процентів річних. Термін користування кредитними коштами встановлюється до 20.08.2010р. включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора.

Згідно із п.2.1 кредитного договору в забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника за даним кредитним договором кредитором прийнято договір іпотеки від 21.08.2007р., укладений між кредитором та позичальником, а також інше майно та грошові кошти позичальника, на які в разі порушення умов даного договору буде звернено стягнення в порядку, визначеному даним кредитним договором та чинним законодавством України.

Для додаткового забезпечення зобов'язань ТзОВ "Волинська інвестиційна група" за кредитним договором №2108/07-612 від 21.08.2007 року та додатковими до нього договорами, 10.04.2008 року ТзОВ КБ "Західінкомбанк" (іпотекодержатель) та ТзОВ "Волиньметбуд" (іпотекодавець) уклали договір іпотеки.

Відповідно до п. 3.1 договору іпотеки в забезпечення належного виконання зобов'язань, іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, нежитлові будівлі, а саме: частина приміщень 1-го поверху гуртожитку №2, а саме №№ приміщень з 1-41 по 1-54, з 1-57 по 1-61, загальною площею 271,3кв.м, в спільному користуванні сходова 1-55 пл.7,7 кв.м., тамбур 1-56 пл.2,6кв.м.; частина приміщень 1-го поверху гуртожитку №2, а саме №№ приміщень з 2-1 по 2-22, загальною площею 55,2кв.м.; частина приміщень 1-го поверху гуртожитку №2, а саме №№ приміщень 3-1 по 3-7 загальною площею 50,6кв.м.; частина приміщень 1-го поверху гуртожитку №2, а саме №№ приміщень 4-1 по 4-8 загальною площею 78,5 кв.м. Загальна площа гуртожитку №2 становить 2416,4 кв.м.

Предмет іпотеки знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 3 (п. 3.2 договору іпотеки).

В обґрунтування позову ПАТ "Західінкомбанк" послалось на те, що внаслідок неналежного виконання ТзОВ "Волинська інвестиційна група" зобов'язань за кредитним договором від 21.08.2007 року, у позивача виникло право на звернення стягнення на належне ТзОВ "Волиньметбуд" нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно договору від 10.04.2008 року.

Натомість, відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі, оскільки між сторонами наявна третейська угода про передачу спору на вирішення третейського суду (а.с. 66-68).

Задовольняючи клопотання відповідача та припиняючи провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що п. 6.10 іпотечного договору сторони погодили вирішення всіх спорів у Постійно діючому третейському суді при Волинській міжрегіональній біржі.

Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно з п. 6.10 іпотечного договору сторони погодили, що усі спори, пов'язані із цим договором, його укладенням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у Постійно діючому третейському суді при Волинській міжрегіональній біржі (місцезнаходження: 43005, м.Луцьк, пр. Перемоги,15) згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторони даного договору, здійснюється третейським судом у складі одного судді.

Поряд з тим, відповідно до п. 6.5 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться на вибір іпотекодержателя за рішенням господарського або третейського судів, на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з умовами, передбаченими розділом 7 даного договору.

При цьому, пунктом 7.3 іпотечного договору передбачено, що звернення іпотекодержателя на предмет іпотеки та задоволення вимог може здійснюватись у будь-який спосіб, на вибір іпотекодержателя, у тому числі: за рішенням суду (п. 7.3.1); у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.7.3.2); шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (п.7.3.3).

Судом першої інстанції не було враховано, що положення п. 6.10 договору іпотеки щодо віднесення до компетенції третейського суду спорів, пов'язаних із укладенням чи виконанням умов такого договору, є загальним положенням по відношенню до п. 6.5, п.7.3.1 цього ж договору, які врегульовують саме порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та наділяють іпотекодержателя диспозитивним правом звернення з відповідним позовом до господарського суду, третейського суду чи нотаріуса.

Крім того, ч. 2 ст.12 ГПК України передбачено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті (справи, що виникають з корпоративних відносин), та інших спорів, передбачених законом.

Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про третейські суди" третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

За приписами п. 7 ч. 1 ст.6 ЗУ "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції розгляд спорів щодо нерухомого майна виключений з компетенції третейських судів на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 № 1076-VI, у той час як іпотечний договір укладений 10.04.2008 року.

Однак, колегія суддів зауважує, що компетенція третейського суду визначаться на підставі закону, що діє станом на час розгляду справи таким третейським судом, а наявність третейського застереження в договорі, що був укладений до введення в дію змін, не може розширювати коло повноважень третейського суду щодо розгляду спорів, які віднесені до юрисдикції господарського суду.

Так, згідно ч. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1258/2012 від 17.09.2012 року, якщо третейську угоду укладено до набрання чинності Законом, а відповідний спір згідно зі статтею 6 Закону "Про третейські суди" не було у подальшому віднесено до переліку спорів, які не можуть розглядатися третейськими судами, то у випадку, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (див. також підпункт 4.2 з пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Поряд з тим, якщо третейську угоду укладено до набрання чинності Законом і відповідно до цієї угоди на вирішення третейського суду було передано спір, який згідно зі змінами, внесеними Законом до статті 6 Закону України "Про третейські суди", не може бути розглянутий третейським судом, то така угода не позбавляє сторону чи сторони зазначеного спору права на звернення до господарського суду в установленому законом порядку з додержанням правил підвідомчості та підсудності справ (ч. 4)

Тобто, незалежно від дати укладення іпотечного договору, враховуючи, що внесеними до Закону змінами спір щодо нерухомого майна виключено з компетенції третейського суду, наявність третейської угоди не позбавляє ПАТ "Західінкомбанк" права на звернення із позовом до господарського суду, й положення договору не можуть нівелювати вимоги закону щодо обсягу повноважень третейсьокого суду.

Більше того, положеннями ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 р. № 1-рп/2008 визначено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

У листі Верховного Суду України від 11.02.2009 року "Практика застосування судами Закону України "Про третейські суди" вказано, що якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах.

За таких обставин, суд в розумінні ст. 33 Закону України "Про іпотеку" є державним судом, а нормами спеціального Закону України "Про іпотеку" не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення третейського суду.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 5011-2/13783-2012.

За таких обставин, оскільки вирішення спору про звернення стягнення на предмет іпотеки не належить до компетенції третейського суду, колегія суддів вважає вірним віднесення позивачем даного спору до компетенції саме господарського суду.

Викладеного судом першої інстанції враховано не було, що призвело до неправильного застосування норми п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, положень Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про третейські суди".

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення, а тому оскаржувана ухвала не може залишатись чинною і підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.

Поряд з тим, відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із квитанції №134 від 14.10.2013 року, оскаржуючи ухвалу від 07.10.2013р. позивачем сплачено 536,50 грн. судового збору.

Враховуючи, що при зверненні із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції розмір судового збору складає 573,50 грн., недоплачений судовий збір у розмірі 37 грн. слід стягнути із відповідача в дохід державного бюджету.

У частині витрат позивача на оплату судового збору в сумі 536,50 грн., пов'язаного з розглядом даної апеляційної скарги, за приписами ст. 49 ГПК України, апеляційний суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" задоволити.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 07.10.2013 р. про припинення провадження у справі № 903/970/13 - скасувати.

Справу №903/970/13 передати на розгляд господарського суду Волинської області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, код ЄДРПОУ 34928486) на користь публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м. Луцьк, пр.Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095) 536,50грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, код ЄДРПОУ 34928486) в дохід державного бюджету (код 38012714, банк отримувача - ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, рахунок 31213206782002, код класифікації доходів бюджету (м.Рівне)- 22030001) 37 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Волинської області видачу судових наказів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.