Ухвала суду № 34573366, 21.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

про роз'яснення рішення

"21" жовтня 2013 р.Справа № 5023/3985/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши заяву ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області про роз'яснення рішення (в частині стягнення витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи)

по матеріалам справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красноград до 1. Відділу Державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, смт. Нова Водолага, 2. Головного управління державного казначейства України в Харківській області, м. Харків 3-і особи про які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Нововодолазька районна Державна адміністрація Харківської області, смт. Нова Водолага, 2. Приватне підприємство "Обпромінструмент", м. Харків стягнення 2 343 336,98 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (особисто)

1. відповідача - не з'явився

2. відповідача (заявник) - Ізмайлова В.О. (дов. № 16-18/3-16 від 02.01.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Держаного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Харківській області в рахунок часткового відшкодування майнової шкоди, завданої неповерненням 28,3 центнера врожаю соняшника - 11 866,00 грн. майнової шкоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі № 5023/3985/12 задоволено клопотання Позивача про призначення судової товарознавчої експертизи, призначено по справі судову товарознавчу експертизу та доручено проведення судової товарознавчої експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

Враховуючи, що до господарського суду були повернуті матеріалів справи № 5023/3985/12 разом з висновком судово-товарознавчої експертизи № 9709 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у справі були усунуті, судом поновлено провадження у справі № 5023/3985/12 та призначеного до розгляду у судовому засіданні на 15 листопада 2012 року.

Від Позивача, 15 листопада 2012 року за вхідним № 18667, надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, де просить суд стягнути з Держаного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Харківській області відшкодування майнової шкоди у розмірі - 2 343 336,98 грн. завданої неповерненням 546,1051 тон насіння соняшника, яка прийнята судом до розгляду, яка така, що не суперечить чинному законодавству, ухвалою суду від 15 листопада 2012 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2012 року, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року та Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року, позов задоволено, стягнено з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області на користь позивача в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої неповерненням 546, 1051 тонн насіння соняшника, на суму 2 343 336, 98 грн. з огляду на доведення позивачем протиправності дій державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо зняття арешту, опису і передачі на відповідальне зберігання іншій особі належного позивачу врожаю соняшника, а також неправомірної бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо неповернення позивачу врожаю соняшника після зняття арешту на нього, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача 1 та шкодою, завданою позивачу, розмір якої підтверджений висновком експерта (том 5, а.с. 59 - 76, том 6, а.с. 42 - 61, а.с. 165 - 168).

03.01.2013 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення б/н від 29.12.2012 року з клопотанням про розподіл судових витрат у справі №5023/3985/12 (судового збору та суми, яка була сплачена позивачем за проведення судової експертизи) (том 6, а.с. 92 - 93).

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року (суддя Жигалкін І.П.) заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнено з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 609, 50 грн., суму судового збору за уточнення (збільшення) позовних вимог у розмірі 45 257, 24 грн., суму судової експертизи у розмірі 2 948 грн. Судове рішення мотивоване підставністю стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сум судового збору, сплачених за подання позову та заяви про збільшення позовних вимог, а також суми, сплаченої за проведення судової експертизи, з огляду на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2012 року у даній справі, яким спір між сторонами вирішено по суті на користь позивача, не вирішувалося питання про розподіл судових витрат згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (том 6, а.с. 104 - 106).

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області (далі - скаржник) звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення суду першої інстанції від 26.02.2013 року та прийняти нове про відмову позивачу у стягненні судового збору та витрат на проведення судової експертизи з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що суд першої інстанції безпідставно стягнув судові витрати позивача з органу державної казначейської служби, яке не вчиняло будь-яких неправомірних дій щодо позивача, якими порушувало б його права та законні інтереси.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пушай В.І., судді: Плужник О.В., Барбашова С.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року у справі №5023/3985/12 - без змін з тих же підстав (том 7, а.с. 55 - 59).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 17.06.2013 року та додаткове рішення суду першої інстанції від 26.02.2013 року, прийняти нове про відмову позивачу у стягненні судового збору та витрат на проведення судової експертизи з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області в повному обсязі, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм статті 49 ГПК України. При цьому, скаржник зазначив про те, що в оскаржуваних судових рішеннях не вказано норми права, якими суди керувалися встановлюючи особу, з якої необхідно стягнути судові витрати, понесені позивачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 вересня 2013 року по справі №5023/3985/12 касаційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року у справі №5023/3985/12 залишено без змін.

Від ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області 15 жовтня 2013 року за вхідним № 38098 надійшла заява про роз'яснення рішення суду (в частині стягнення витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи).

Суддя встановлює щодо наявності заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від позивача заяв або клопотань не надійшло.

Перший відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, свого повноважного представника до суду не направив, документів, витребуваних судом не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Від представника другого відповідача (заявника) заяв або клопотань не надійшло.

Суд, враховуючи те, що відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони чи державного виконавця господарський суд роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, вважає за необхідне роз'яснити рішення по справі.

На підставі частини 3 даної статті подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

При звернені ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області про роз'яснення рішення суду (в частині стягнення витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи), останній посилається на п. 8 ст. 7 та п. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, де зазначено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Бюджетні призначення встановлюються Законом України "Про Державний бюджет України" (рішенням про місцевий бюджет).

Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік" бюджетних призначень на відшкодування шкоди, завданої органам державної влади, для територіальних органів Державної казначейської служби України встановлено не було, тому рахунки на зазначені цілі в Головному управлінні не відкривались.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа.

Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК.

В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Отже на підставі вищевикладеного суд вважає за доцільне повідомити наступне.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Така позиція зазначена і у п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", де зазначено, що після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відповідно до деяких пунктів Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року N 868, від 30 січня 2013 року N 45, від 15 квітня 2013 року N 267) передбачені обставини виконання судових рішень, таких як: - п. 17., де зазначено, що стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку; - п. 35. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): (1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; (2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; (3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; (4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; (5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Також суд звертає увагу, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України).

Враховуючи вищевикладене та те, що рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/3985/12 вступило в законну силу, суд виходить до висновку щодо задоволення заяви ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області про роз'яснення рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області про роз'яснення рішення (в частині стягнення витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи) - задовольнити.

Роз'яснити ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області рішення господарського суду Харківської області від 13 грудня 2012 року по справі № 5023/3985/12 (в частині стягнення витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи), а саме, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, оскільки кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Суддя(підпис) Жигалкін І.П.