Постанова № 34569781, 15.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 809/2320/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в інтересах структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2013 року Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в інтересах структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001291700 від 15.07.2013 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року в даній адміністративній справі здійснено заміну неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Сколівському районі Львівської області на належного відповідача Стрийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства дохоів і зборів у Львівській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі акта перевірки №121/17-20/24981630 від 02.07.2013 року прийняв податкове повідомлення-рішення за №0001291700 від 15.07.2013 року, яким зобов'язано Сколівський військовий лісгосп структурний підрозділ Державного підприємства "Івано-Франківського військового ліспромкомбінату" сплатити заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 872 728,04 грн. з них 559 502,22 грн. за основним платежем та 313 225,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 15.10.2013 року не прибула, однак в попередніх судових засіданнях позов підтримала повністю, та суду пояснила, що Сколівський військовий лісгосп є структурним підрозділом державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і не є юридичною особою, тому не являється платником окремих видів податків. Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» не погоджується з винесеним державною податковою інспекцією у Сколівському районі Львівської області податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року за №0001291700 та вважає його незаконними виходячи з наступного. Вважає, що відповідачем не вірно визначено суму застосованих штрафних санкцій, оскільки в податковому повідомленні рішенні основне грошове зобов'язання на яке повинно було нараховуватись штрафні становить 559502,22 грн., а штрафні санкції повинні становити 25% від даної суми , тоді як відповідачем визначено 313225,82 грн. Крім того, зазначила, що відповідачем у акті перевірки не визначено особи яка винна у несвоєчасному перерахуванні податку з доходів фізичних осіб. Також звернула увагу суду, що в розрахунок основного грошового зобов'язання включено суми, які були розстрочені. Просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засіданні не прибув, однак на адресу надіслав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі представника та письмове заперечення, де зазначив, що в задоволені позову слід відмовити у зв'язку з тим, що в результаті перевірки встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з січня 2011 року по травень 2011 року в сумі 66 949,43 грн. та неперерахування нарахованого податку на доходи фізичних осіб за період з травня 2011 року по лютий 2013 року в сумі 559 502,22 грн. Також зазначив, що штрафна санкція розраховувалась за період з січня 2011 року по травень 2011 року в розмірі 50 % від 66 949,43 грн., що склало 33 474,71 грн. та за період з травня 2011 року по лютий 2013 року в розмірі 50% від 559 502,22 грн. та становить 279 751,11 грн., загальна сума штрафної санкції 313 225,82 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов безпідставний та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (надалі -ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат») 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №795985 від 11.03.2013 року. Підприємство засноване на державній формі власності, діє на основі статуту та належить до сфери управління Міністерства оборони України (а.с. 8).

Судом встановлено, що Сколівський військовий лісгосп є структурним підрозділом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та здійснює свою господарську діяльність на підставі Положення від 01.09.2009 року.

Сколівський військовий лісгосп взятий на податковий облік ДПІ у Сколівському районі Львівської області та станом на момент перевірки перебував на обліку у вказаному податковому органі.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. п.168.1.5 ст. 168 ПКУ.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що у період з 17.06.2013 року по 21.06.2013 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Сколівському районі, радником податкової служби ІІІ рангу Цяпка Романом Яремовичем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківського військового ліспромкомбінату» з питань повноти та своєчасності утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пп.168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2 а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з січня 2011 року по травень 2011 року в сумі 66 949,43 грн. та неперераховано нарахований податок на доходи фізичних осіб за період з травня 2011 року по лютий 2013 року в сумі 559 502,22 грн.

За виявлені порушення ДПІ в Сколівському районі Львівської області складено акт №121/17-20/24981630 від 02.07.2013 року про результати документальної позапланової виїздної перевірки Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківського військового ліспромкомбінату» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року з питань повноти та своєчасності утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб (а.с. 65-71).

На підставі акта перевірки від 02.07.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року за №0001291700, згідно з яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 872 728,04 грн., в тому числі: за основним платежем 559 502,22 грн. і 313 225,82 грн. за штрафними санкціями (а.с. 64).

Суд дійшов висновку про те, що податковим органом правомірно встановлено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 872 728,04 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 559 502,22 грн. та штрафних санкцій 313 225,82 грн.

Штрафна (фінансова) санкція застосована до позивача за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 66 949,43 грн. за період з січня по травень 2011 року штрафна санкція становить 50% - 33 474,71 грн., та неперерахування нарахованого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 559 502,22 грн. за період з травня 2011 року по лютий 2013 року штрафна санкція 50% та складає 279 751,11 грн., загальна сума штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення за №0004121700 від 22.07.2011 року становить 313 225,82 грн.

В акті перевірки №121/17-20/24981630 від 02.07.2013 року встановлено, що до позивача застосовувалась штрафна (фінансова) санкція в розмірі 25% від неперерахованої суми податку на доходи фізичних осіб, відповідно за повторне таке ж порушення на протязі 1095 днів застосовується штрафна санкція у розмірі 50% від неперерахованої суми. Дана обставина також підтверджується копією податкового повідомлення рішення форми «Р» від 09.06.2011 року № 0004131700 та постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року №2а-2791/11/0970, якою ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» відмовлено в частині скасування вказаного рішення. Як підтвердила в судовому засіданні представник позивача, вказана постанова в цій частині ними не оскаржувалась(а.с.80, 83-96).

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, Сколівське відділення Стрийської оДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області податковим повідомленням-рішенням від 15.07.2013 року за №0001291700 правомірно застосувало до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 50% на суму 313 225,82 грн.

Щодо посилання позивача на те, що в акті перевірки не зазначено особи яка винна у несвоєчасному перерахуванні податку, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб «сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом».

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. п.168.1.5 ст. 168 ПКУ.

Підпунктом 176.2 а п. 1786.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Таким чином, позивач як податковий агент несе відповідальність за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб з січня 2011 року по травень 2011 року та неперерахування нарахованого податку на доходи фізичних осіб за період з травня 2011 року по лютий 2013 року, про що зазначено в акті перевірки на аркуші № 5.

Також, суд критично оцінює посилання представника позивача про включення до суми грошового зобов'язання за основним платежем податку з доходів фізичних осіб сум, які були розстрочені.

Як вбачається з копії рішення № 1386/24-0 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 21.01.2012 року Сколівському військовому лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» розстрочено сплату податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 230589,99 грн. з 31.01.2012р. по 14.12.2012р. та затверджено графік розстрочення із зазначенням строків і суми сплати розстроченого грошового зобов'язання (а.с.106). Місячний платіж відповідно до наведеного рішення становить 20962,72 грн.

Водночас у розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб(додаток № 1 до акту перевірки № 121 від 02.07.2013 року) не співпадають суми нарахованого податку і термін перерахування із такими ж даними визначеними у рішенні про розстрочення податкового боргу за період з 31.01.2012р. по 14.12.2012р.(а.с.72) Таким чином, представником позивача не доведено включення розстрочених сум грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб до суми податкового боргу визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом доведено правомірність встановлення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 872 728,04 грн. (в тому числі, за основним платежем - 559 502,22 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 50%, на суму 313 225,82 грн.

Нормами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази, на підставі норм, встановлених податковим законодавством України, суд дійшов висновку про те, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 02.07.2013 року за №121/17-20/24981630 в частині порушення позивачем пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2 а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з січня по травень 2011 року в сумі 66 949,43 грн. та неперераховано нарахований податок на доходи фізичних осіб за період з травня 2011 року по лютий 2013 року в сумі 559 502,22 грн. та застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 50%, в сумі 33 474,71 грн. та 279 751,11 грн., - не суперечать фактичним обставинам справи та нормам закону.

Судом установлено, що податковим органом правомірно встановлені порушення позивачем пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2 а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті чого Державною податковою інспекцією у Сколівському районі Львівської області винесено податкове повідомлення - рішення за №0001291700 від 15.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання та скасуванню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в інтересах структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001291700 від 15.07.2013 року є такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в інтересах структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001291700 від 15.07.2013 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.