Рішення № 34567557, 30.08.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/4823/13-ц

2/119/2075/13

Справа № 119/4823/13-ц

2/119/2075/13 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 серпня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Микитюк О.А., при секретарі - Касянюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про припинення права власності та визнання права власності на частку квартири,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про припинення права власності на 1\8 частину квартири АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на вище вказану частину квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить 7/8 часток квартири АДРЕСА_1. Власником 1\8 частини зазначеної квартири є померлий ОСОБА_4, спадкоємцем якого є відповідачка у справі, ОСОБА_2 Житлова площа квартири складає 48,2 кв.м., відповідачу належить 6,025 кв.м., що є незначною часткою. Згоди щодо порядку користування квартирою сторони не досягли, виділ частки відповідача є неможливим, спільне користування квартирою також, є не можливим, оскільки сторони у справі є чужими людьми. Припинення права власності на 1\8 частину квартири не завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки вона має інше житло, постійно проживає в м. Москва, РФ та має право власності на 1\4 частину іншої квартири в м. Феодосія, площа якої перевищую 100 кв.м. На підставі викладеного просила припинити право власності відповідачки на частку квартиру та визнати за нею право власності на цю частину.

В судове засідання представник позивача, який діє на підставі нотаріально-посвідченої довіреності, ОСОБА_5 надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив справу розглянути в їх відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з,явилася, про день слухання справи повідомлена, причин відсутності не сповістила, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи не надала.

Суд, зі згоди позивача, розглянув справу заочно, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування є власником 7/8 часток квартири АДРЕСА_1.

Власником 1\8 частини вище вказаної квартири є ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. При житті останній залишив нотаріально посвідчений заповіт від 20 лютого 2010 року, відповідно до якого своє майно, окрім державних нагород, заповів: ОСОБА_6 - 3\4 доли, а ОСОБА_2 - 1\4 усього свого майна.

Відповідач у справі, ОСОБА_2 09 серпня 2010 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на 1\8 частку спірної квартири, не отримала, що підтверджується даними спадкової справи № 22/2010, заведеної після смерті ОСОБА_4

Загальна площа квартири складає 75,4 кв.м., житлова площа квартири - 48,2 кв.м.

За висновком експертизи № 168 від 21.08.2013 року ринкова вартість квартири складає 424900 грн., виділ 1\8 частини квартири у натурі неможливий. Вартість 1\8 частини квартири складає 53113 грн.

Статтею 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України.

У той же час, відповідно до ч. 4 та 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 21.03.2011р. «Справа «Андрій Руденко проти України» зазначив, що «Суд нагадує, що втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне»

Відповідно до частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім ' ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 1268, 1296,1297 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, враховуючи вище наведене відповідачці, як спадкоємцю ОСОБА_4, належить 1\8 частка спірної вище вказаної квартири.

Вище вказана частка порівняно з частками позивачів є незначною. Виділ її є не можливим. Також, не можливим є спільне користування вище вказаною квартирою, оскільки сторони у справі не є родичами або членами однієї сім,ї.

Позивачем внесено на депозитний рахунок суду вартість 1\8 частки спірної квартири в сумі 53113 грн., що підтверджується наданою суду квитанцією № 18/18.

Припинення права власності на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, оскільки остання постійно проживає в м. Москва, РФ, має інше житло.

Отже, враховуючи вище наведене, суд вважає за можливе припинити право власності ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 1\8 частку у вище вказаній квартирі і визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану частку квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 10,11,60,213-215-,224-226 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкоємицею якого є ОСОБА_2, на 1\8 частку квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\8 частку квартири АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 (ІДН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1\8 частку вищевказаної квартири АДРЕСА_1 в сумі 53113 грн., що зберігаються на депозитному рахунку ТУ ДСА України в АРК (код 26273942) НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ в АРК, код банку 824026, зараховану 27 серпня 2013 року на підставі квитанції 18/18.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання останньої рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий ( підпис) О.А. Микитюк

копія вірна: суддя- секретар -