Рішення № 34562212, 28.10.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6122/13-ц

Провадження № 2/645/1958/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 жовтня 2013 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Федорової О. В.

при секретарі - Ляховій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом:

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 67495,86 грн., у тому числі 5125,90 грн. заборгованість за кредитом, 22050,74 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 36628,94 грн. пені, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 3190,28 грн. штрафу (процентна складова) за заявою позичальника №DNН4КР31100388 від 31.05.2006 року. Позов мотивований тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасного погашення суми заборгованості за кредитом, а також щодо щомісячної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 28.10.2013 року через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності належного представника позивача, в якій позивач не заперечував проти заочного розгляду справи. Крім того, в своїй заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача судові витрати пов'язані із розміщенням оголошення в пресі у розмірі 272,70 грн. (вх. №29681).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення у газеті Слобідський край № 126 від 22.10.2013 року.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач за первісним позовом не заперечував проти такого вирішення справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

31 травня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 підписана заява позичальника №DNН4КР31100388, за умовами якої відповідачу були надані грошові кошти у розмірі 5125,89 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичними особам "Розстрочка" складає між ним і банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до п. 2.4.2.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти у сумі 5125,89 грн. Доказів неотримання грошових коштів відповідачем не надано.

Відповідач, в свою чергу, не виконав своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого станом 01.06.2013 року утворилась заборгованість в сумі 67495,86 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 5125,90 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 22050,74 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором 36628,94 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг у сумі 500,00 грн. (фіксована частина) та 3190,28 грн. (процентна складова).

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №DNН4КР31100388 від 31.05.2006 року у сумі 5125,90 грн., законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Умови нарахування та сплати відсотків за користування кредитом встановлені п. 2.4.3.1 Умов та правил надання банківських послуг.

Суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за нарахованими відсотками за користування позикою у розмірі 22050,74 грн., законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно п. 2.4.5.1 Умов та правил надання банківських послуг зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 36628,94 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафів у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 3190,28 грн. (процентна складова), нарахованої позивачем на підставі п. 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вказана норма не є диспозитивною і сторони не можуть змінити її положення та встановити у договорі неустойку у вигляді твердої грошової суми.

Отже встановлений договором позики вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки не відповідає змісту цього поняття та її правовій природі, як грошової суми, що обчислюється у відсотках до суми зобов'язання, ці умови договору не відповідають вимогам закону, а тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 500,00 грн. штрафу (фіксована частина).

Крім того, відповідно до вказано норми закону пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

За таких обставин банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити позивачеві у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3190,28 грн. штрафу (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в загальній сумі 638,05 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати пов'язані із розміщенням оголошення у пресі у розмірі 272,70 грн. На підтвердження понесених судових витрат представник позивача надав до суду рахунок №2019 від 17.10.2013 року за розміщення судового оголошення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 272,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) 5125,90 грн. заборгованості за кредитом, 22050,74 грн. заборгованості по процентам та 36628,94 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299) 638,05 витрат по сплаті судового збору та 272,70 грн. витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя Федорова О.В.