Вирок № 34560711, 25.10.2013, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

25.10.2013

№642/9210/13к

№ 1кп/642/538/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 р. м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Гримайло А.М.,

секретаря судових засідань Смородській М.С.,

з участю прокурора Танаджи С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220680001198 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Південне, Харківського району,Харківської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 03.03.1995 року Дзержинським районним судом м. Харкова по ст. 166 ч.2 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;

- 04.03.1999 року Ленінським районним судом м. Харкова по ст. 118 ч.2 КК України ( в редакції 1960) до 6 років позбавлення волі;

- 26.01.2005 року Московським районнім судом м. Харкова по ст. 289 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі, відповідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 03.08.2006 року кваліфікацію змінено на ст.. 289 ч.2 КК України та призначено покарання в виді 5 років позбавлення волі; звільнений 16.07.2009 року по постанові Дергачівського районного суду від 08.07.2009 року на підставі ст.. 82 КК України не відбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 2 дні з утриманням в дохід держави 15% заробітної плати;

- 07.11.2011 року Дергачівським районним судом Харківської області по ч.2 ст.389 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст..71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання по вироку Московського районного суду м. Харкова від 26.01.2005 року та остаточно призначено покарання в вигляді 1(один) рік 2 місяця обмеження волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 10 вересня 2013 року, перебуваючи в с. Високе Харківського р-ну Харківської області, в районі місцевого ринку неподалік від дороги на землі знайшов металевий предмет, заточений по типу стилета з дерев'яним руків'ям, обмотаним ізоляційною стрічкою чорного кольору, який залишив у себе, для самооборони, і з того часу носив з собою,не маючи на те передбаченого законом дозволу.

11 вересня 2013 року приблизно 0 19 годині 10 хвилин перебуваючи на вокзалі ст. Харків-Пасажирський, а саме на Північному терміналі вокзалу ст. Харків Пасажирський, працівниками міліції був виявлений ОСОБА_2, який в ході огляду добровільно видав металевий виріб, який згідно висновку судово-криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України на ПЗ №214 від 13.09.2013 року являється холодною зброєю колючої дії. Предмет, виготовлений саморобним способом за схожістю зі стилетами, ОСОБА_2 носив при собі без передбачуваного законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорються, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого, цивільних позовів. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 263 ч. 2 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Вину обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, у відповідності ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вивченням в ході судового слідства даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, а саме згідно із ст. 12 КК України злочин передбачений ст. 263 ч.2 КК України, є злочином середньої тяжкості, а також дані про особу обвинуваченого, та приходить до висновку про те, що з метою виправлення останнього та попередження нових злочинів, йому необхідно призначити покарання у штрафу.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази по справі вирішити у відповідності до ст.100 КПК України

Питання про процесуальні витрати суд вирішує, у відповідності до ст.124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в доход держави в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Речові докази стилет який зберігається в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст.. Харків- Пасажирський- знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення криміналістичної експертизи у розмірі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 00коп, в доход держави (р\р 31115115700006, одержувач УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова, МФО 581011, банк одержувача ГУДКСУ у Харківській області, ЄДРПОУ 37999696.).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.М. Гримайло