Рішення № 34559824, 30.10.2013, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

4 м. смт. Красні Окни Красноокнянський район Одеська область Україна 67900

Справа № 506/557/13-ц

Провадження № 2/506/194/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

30.10.2013 року с.м.т.Красні Окни

30 жовтня 2013 року Красноокнянський районний суд Одеської області в складі головуючого судді ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.

при секретарі ПРОСЯНІЙ І.А.

за участю представника позивача Бондаря А.Б.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т.Красні Окни в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Красноокнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, приватний нотаріус Красноокнянського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8, державний нотаріус Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області про визнання договору купівлі-продажу квартири не вчиненим та скасування державної реєстрації прав власників на квартиру ,визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом ,посилаючись на те ,що 17 листопада 2000 року вона на спільні кошти зі своєю донькою ОСОБА_6 придбала квартиру АДРЕСА_1, в якій з того часу проживали її донька ОСОБА_6 та онучка ОСОБА_7

11 липня 2003 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєструвалися за місцем проживання.

04 квітня 2006 року вона без дозволу ОСОБА_6 уклала договір купівлі-продажу зазначеної квартири із ОСОБА_9, через представника останньої ОСОБА_10 Зазначений договір купівлі - продажу був посвідчений приватним нотаріусом Красноокнянського нотаріального округу ОСОБА_8

Не погоджуючись із зазначеним договором ,ОСОБА_6 разом зі своєю неповнолітньою донькою продовжувала проживати у зазначеній квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла, не здійснивши державну реєстрацію права власності на квартиру.

05 вересня 2012 року відповідач ОСОБА_5 звернулася до Красноокнянського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації та реєстрації об»єктів нерухомості і здійснила державну реєстрацію права власності своєї покійної матері ОСОБА_9 на вказану квартиру.

18 жовтня 2012 року державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на вказану квартиру.

Восени ОСОБА_5 звернулася до Красноокнянського районного суду з позовом про визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право на користування житлом, усунення перешкод у користуванні житлом та зняття з реєстрації .

Захищаючи права та законні інтереси родини, ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом і вважає, що договір купівлі - продажу квартири є не вчиненим, так як після підписання договору купівлі-продажу, в порушення вимог ст.334 ЦК України, не відбулася державна реєстрація права власності ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_1.

Державна реєстрація права власності за покійною ОСОБА_9 її донькою ОСОБА_5, на думку позивача ,є порушенням п.7 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,так як зареєстровано на підставі заяви ОСОБА_5,яка не була на час реєстрації власником квартири.

У зв»язку із цим і свідоцтво про право на спадщину за законом ,видане Великомихайлівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5,на думку позивача,слід скасувати як видане завдяки незаконному здійсненню Красноокнянським РГБТІ державної реєстрації права власності на квартиру.

Треті особи належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили; представник третьої особи Красноокнянського РГ БТІ та Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області надали до суду заяви з проханням слухати справу у їх відсутність, тому відповідно до положень ст.169 ЦПК України, справа розглянута у відсутність третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог і дав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що на його думку, позивач помиляється щодо моменту виникнення права власності на нерухоме майно, так як покійна мати відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 дійсно 04 квітня 2006 року нотаріально уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і цей договір був зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 04 квітня 2006 року і саме з цього моменту договір, відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України, є укладеним. Тому ототожнення позивачем державної реєстрації правочину і державної реєстрації права власності на об»єкт нерухомості , на думку представника відповідача ,є неприпустимим ,так як реєстрація правочинів і реєстрація прав власності є окремими процедурами і здійснюється у різних Державних реєстрах. Крім того, представник відповідача вважає, що вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Також представник відповідача вважає, що навіть якщо б були б правові підстави для визнання договору неукладеним, то позивачем пропущені строки звернення до суду. Що стосується інших позовних вимог, то, на думку відповідача та представника відповідача, вимога про скасування державної реєстрації права власності непідсудна Красноокнянському районному суду, а вимога щодо визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та його скасування не підлягає задоволенню, так як відсутні підстави для визнання його недійсним, передбачені ст.1301 ЦК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного .

Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі - продажу, як зазначено в ст.655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Обов'язковою (істотною) умовою договору купівлі - продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна відповідно до ст..657 ЦК України, є укладення його в письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.

З оспорюваного договору купівлі - продажу (а.с.10) вбачається, що сторони в справі (продавець квартири - ОСОБА_4 та покупець - ОСОБА_10,який діяв від імені ОСОБА_9), діючи добровільно і перебуваючи при здоровому глузді та ясній пам»яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо будучи ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними правочин (ст.ст. 202- 204, 626-627 ЦК України) ,04 квітня 2006 року уклали договір, згідно з яким ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначений договір був зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 04 квітня 2006 року за номером 1232511 (а.с.12).

Згідно із ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Таким чином, позивач, підписуючи зазначений договір купівлі-продажу спірної квартири, з моменту нотаріального посвідчення вказаного договору та його реєстрації, втратила право власності на квартиру.

Не оспорюючи того, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору - а саме, що була дотримана форма договору, яку вимагає закон, що відбулося передання відповідної квартири і підтверджено факт повного розрахунку за продану квартиру, а також відбулася реєстрація правочину, і таким чином, договір пройшов всі стадії свого укладення, позивач вважає договір неукладеним у зв»язку із тим, що ОСОБА_9 не зареєструвала свого права власності на придбану квартиру.

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, право власності ОСОБА_9 було зареєстровано Красноокнянським РГБТІ 05 вересня 2012 року в книзі №5, номер запису 88, реєстраційний номер 14305224 (.а.с.11).

18 жовтня 2012 року відповідач ОСОБА_5отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке складається із квартири АДРЕСА_1 / а.с.11/ і зареєструвала своє право власності на зазначену квартиру / а.с.13/.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому позивач не зазначила ,яким саме чином нездійснення державної реєстрації права власності безпосередньо ОСОБА_9 порушило права чи інтереси позивача.

Так ,статтею 2 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено,що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно ,обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином ,реєстрація договору відрізняється від реєстрації права на окремі об"єкти права власності,а саме квартири у даному випадку, і реєстрація права власності не впливає на визначення моменту, з якого договір вважається укладеним.

Саме тому ,реєстрація права на нерухоме майно мала юридичне значення для набувача квартири- ОСОБА_9, а не на відчужувача - ОСОБА_4

Посилання позивача, що вона звернулася до суду для захисту інтересів своєї родини/ доньки та онучки / у зв»язку зі зверненням відповідача ОСОБА_5 до Красноокнянського районного суду з позовом про визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право на користування житлом ,усунення перешкод у користуванні житлом та зняття з реєстрації , не можуть бути прийняті до уваги ,так як такими повноваженнями позивача ніхто не наділяв ,а крім того, третя особа у вказаній справі ОСОБА_6 в іншому цивільному провадженні самостійно звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів та прав та інтересів неповнолітньої дитини .

Крім того,відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом і суди мають відмовляти у позові з такою вимогою.

Що стосується визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, то ст.1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видано, не мала права на спадкування, або в інших встановлених законом випадках (оформлення свідоцтва неуповноваженою на те особою, оформлення не за місцем відкриття спадщини, недодержання форми свідоцтва тощо). Виходячи з того, що видача відповідачу свідоцтва про право на спадщину ніяким чином не вплинула на права та обов"яки позивача ,а підстави ,на які посилається позивач в обгрунтування своїх позовних вимог ,випливають із заявлених нею вимог щодо визнання договору неукладеним,а судом ці підстави визнані такими,що не ґрунтуються на законі ,то ця вимога не підлягає задоволенню, як і вимога про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_9 на квартируАДРЕСА_1, проведеної Красноокнянським РГБТІ 05 вересня 2012 року ,яка також заявлена без відповідних правових підстав, так як позивачем не доведено, яким саме чином зазначена реєстрація вплинула або порушила права ,свободи чи законі інтереси позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 60 , 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга ,яка подається до апеляційного суду Одеської області через Красноокнянський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення рішення,а особами,які не були присутні у судовому засіданні, протягом того ж строку з моменту отримання копії рішення.

ГоловуючийО. Л. Чеботаренко