Постанова № 34559710, 31.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р.Справа № 916/2085/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження в.о. голови суду Мацюри П.Ф. від 21.10.2013р. №843)

при секретарі судового засідання Чеголі Є.О.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 31.10.2013р.:

від позивача: Салагорник А.В., за довіреністю б/н від 15.10.2013р.;

від відповідача: Клочкова І.С., за довіреністю №020/7-682 від 25.06.2013р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області

від 23 вересня 2013 року

по справі №916/2085/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД"

до відповідача: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

про стягнення 81079,21 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

У судовому засіданні 22.10.2013р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 31.10.2013р.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 31.10.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. по справі №916/2085/13 (суддя Лічман Л.В.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 81079,21 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто 73357,70 грн. основного боргу, 4661,83 грн. пені, 220,07 грн. інфляційних втрат, 932,37 грн. у якості 3% річних, 1680,03 грн. судового збору та 7811,81 грн. витрат на послуги адвоката з посиланням на те, що позивачем за договором підряду № КД-17263 від 11.06.2012р. виконано роботи на загальну суму 104796,70 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт і актом приймання виконаних підрядних робіт від 06.08.2012 р. № КД-17263 за серпень 2012р., в свою чергу відповідачем у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629, 837,854 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України та умов договору оплачено тільки аванс у розмірі 31439,00 грн., не дивлячись на те, що за правилами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та п.2.5 договору повна оплата мала бути здійснена протягом 10 робочих днів з моменту підписання 06.08.2012 р. довідки про вартість виконаних робіт та акту приймання виконаних підрядних робіт, тобто до 20.08.2012 р., тому вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню, крім того, з урахування того, що матеріалами справи доведено прострочення відповідачем зобов'язань за договором, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат є законною та обґрунтованою.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ДП "Одеський морський торговельний порт", в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. по справі №916/2085/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" мотивуючи це тим, що ним вжито всіх заходів для своєчасної оплати виконаних робіт, у той час як товариство, не маючи розрахункового рахунку та двічі повідомляючи про необхідність здійснення платежів на користь третіх осіб, створило таку ситуацію, яка унеможливлює виконання портом своїх зобов'язань за угодою, в зв'язку з чим покладання на відповідача обов'язків по сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних є неправомірним, крім того, ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД" не надано належних доказів понесення витрат на послуги адвоката, а представлений вексель не може бути прийнято до уваги, оскільки в ньому зазначено векселедержателем не позивача, при цьому, фактичні витрати по оплаті послуг адвокату понесло ПП „Сервісна компанія „Гідробуд" як емітент цінного паперу, а не ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД".

21.10.2013р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП "Одеський морський торговельний порт", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2012 р. між ДП „Одеський морський торговельний порт" (замовник) та ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД" (підрядник) укладено договір підряду № КД-17263, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати роботи з ремонту покриття під'їзних майданчиків ваг автомобільних електромеханічних ДВА ПС № 120 (інв. № 068848) відповідно до отриманого від замовника технічного завдання, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт (п.1.1 договору).

За виконання робіт, зазначених в п.1.1 договору, замовник сплачує підряднику згідно твердої договірної ціни (Додаток № 1 до договору) - 104796,70 грн. з ПДВ (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 договору в термін не більше 10 робочих днів з моменту підписання договору замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 30% вартості робіт по договору, зазначеної в п.2.1, що складає 31439,01 грн. з ПДВ.

Оплата за виконані підрядником роботи здійснюється щомісячно проміжними платежами за фактично виконані обсяги згідно актів приймання виконаних робіт (форми КБ-3 та КБ-2в), підписаних замовником і підрядником (п.2.4 договору).

За пунктом 2.5 договору замовник здійснює платіж підряднику за виконані ним роботи протягом 10 робочих днів з моменту підписання „Довідки про вартість виконаних робіт" (за формою КБ-3) і „Акту приймання виконаних підрядних робіт" (за формою КБ-2в) банківським переводом на розрахунковий рахунок підрядника.

За затримку оплати зданої роботи відповідно до актів виконаних робіт за кожний прострочений день замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від простроченої до сплати суми (п.5.5 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору (п.8.1 договору).

18.06.2012 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою викладено в новій редакції банківські реквізити підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.2.2 договору замовник перерахував підряднику аванс у сумі 31439,00 грн., проти чого представники сторін не заперечують.

В свою чергу, підрядником виконано передбачені договором роботи на загальну суму 104796,70 грн., що підтверджується складеними 06.08.2012 р. довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) і актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) № КД-17263 за серпень 2012 р.

23.01.2013 р. замовник оформив платіжне доручення № 269, намагаючись перерахувати залишок оплати в сумі 73357,70 грн., проте вказані кошти повернуто порту 24.01.2013 р. через закриття банківського рахунку підрядника, вказаного в додатковій угоді № 1 до договору.

29.07.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №22 від 22.07.2013р., в якій вимагає оплатити існуючу у замовника заборгованість з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

30.07.2013р. відповідач отримав дану претензію, що вбачається з кур'єрської накладної (арк. спр. 65), але відповіді не надав.

Враховуючи, що вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення, ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення ДП „Одеський морський торговельний порт" 80984,39 грн. заборгованості за договором підряду від 11.06.2012 р. № КД-17263, з яких 73357,70 грн. основного боргу, 5426,46 грн. пені, 293,42 грн. інфляційних втрат та 1906,81 грн. 3% річних, крім того, позивач просить покласти на відповідача 8000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1720,50 грн. судового збору.

11.09.2013р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з ДП „Одеський морський торговельний порт" 73357,70 грн. основного боргу, 5426,46 грн. пені за період з 21.08.2012 р. по 16.02.2013 р. включно, 220,07 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2012 р. по липень 2013 р. включно, 2074,98 грн. 3% річних за період з 21.08.2012 р. по 31.07.2013 р. включно (всього - 81079,21 грн.), а також судові витрати у вигляді витрат на послуги адвоката в сумі 8000,00 грн. та судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД" як підрядником виконано роботи на загальну суму 104796,70 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт і актом приймання виконаних підрядних робіт від 06.08.2012 р. № КД-17263 за серпень 2012р.

В свою чергу замовником у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629, 837,854 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України та умов договору оплачено тільки аванс у розмірі 31439,00 грн., не дивлячись на те, що за правилами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та п.2.5 договору повна оплата мала бути здійснена протягом 10 робочих днів з моменту підписання 06.08.2012 р. довідки про вартість виконаних робіт та акту приймання виконаних підрядних робіт, тобто до 20.08.2012 р. включно.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 Цивільного кодексу України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За затримку оплати зданої роботи відповідно до актів виконаних робіт за кожний прострочений день замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від простроченої до сплати суми (п.5.5 договору).

Частина 2 ст.625 Цивільного кодексу України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом стосовно періоду нарахування штрафних санкцій, оскільки визначаючи дату, якою закінчується строк нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з того, що 23.01.2013 р. згідно платіжного доручення № 269 замовник намагався перерахувати кошти в сумі 73357,70 грн., які, як вказано вище, повернуто 24.01.2013 р. через закриття банківського рахунку підрядника, таким чином, з 23.01.2013 р. правові підстави для визнання ДП „Одеський морський торговельний порт" таким, що прострочило виконання грошового зобов'язання за договором, не можна, адже з цієї дати винним у нездійсненні платежу являється ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД".

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з урахуванням прострочення замовником зобов'язань за договором, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з ДП „Одеський морський торговельний порт" на користь ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД" 4661,83 грн. пені за період з 21.08.2012 р.) по 22.01.2013 р. включно; 932,37 грн. 3% річних за період з 21.08.2012 р. по 22.01.2013 р. включно; 220,07 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2012 р. (перший місяць з кількістю днів прострочення понад 15) по січень 2013 р. (останній місяць нарахування, який включається у розрахунок, так як кількість днів прострочення в ньому складає 22 дні, тобто понад 15) включно, хоча фактично розмір інфляційних втрат за названий період становить 293,65 грн., проте позивач просить менше, що є його правом.

Не приймаються до уваги твердження скаржника про те, що ним вжито всіх заходів для своєчасної оплати виконаних робіт у зв'язку з тим, що перерахування коштів відповідач ініціював тільки 23.01.2013 р., у той час як мав здійснити оплату до 21.08.2012р.

Щодо доводів скаржника про неправомірність стягнення з ДП „Одеський морський торговельний порт" витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

До складу судових витрат судом включаються витрати позивача по сплаті судового збору та на оплату послуг адвоката Салагорника А.В., факт понесення яких підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме договором про надання правової допомоги, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, актами приймання-передачі виконаних робіт та приймання-передачі простого векселя, змістом векселя, доказами пред'явлення його до оплати та сплати названої в ньому суми.

Визначаючи вартість адвокатських послуг, яка підлягає відшкодуванню за рахунок ДП „Одеський морський торговельний порт", судом першої інстанції враховано фактичний обсяг роботи адвоката, а також співмірність адвокатської винагороди та ціни позову.

Апеляційний господарський суд вважає помилковими за своєю суттю доводи скаржника щодо ненадання належних доказів понесення ТОВ „АСВ-ТРЕЙД ЛТД" витрат на послуги адвоката, адже заборону розраховуватись з адвокатом векселем, в т.ч. держателем якого є не емітент, українське законодавство не містить.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. по справі №916/2085/13 слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. по справі №916/2085/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 05.11.2013р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.