Рішення № 34559617, 01.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16461/13 01.11.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»

До Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Про стягнення 5 175,76 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Хмельницький Я.Б., довіреність № 106/2013 від 09.10.2013

від відповідача Таценко К.М., довіреність № 275/2013 від 30.07.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач) про стягнення 5 175,76 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № ДНТ 131_11 від 05.10.2011 р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5 175,76 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 30.08.2013р. порушено провадження у справі № 910/16461/13 та призначено розгляд на 20.09.2013 р.

20.09.2013р. представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача проти позову заперечив, відзив на позов не надав.

Суд відклав розгляд справи на 18.10.2013р., у зв'язку з відсутністю представника позивача.

20.09.2013р. після закінчення судового засідання представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позов.

18.10.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову частково заперечив.

Представник позивача надав усні пояснення, з урахуванням відзиву на позов.

Суд відклав розгляд справи на 01.11.2013р.

01.11.2013р. позивач подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі та заяву про зменшення позовних вимог.

01.11.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2011р. між ПрАТ «СК «Крона» (далі - позивач) та Зайцевим О.М. як страхувальником, було укладено договір страхування № 131_11, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Тойота», державний номерний знак АА 1280 ВХ.

04.11.2011р. в м. Києві по шляхопроводі станції метро «Чернігівська» сталася ДТП за участю транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак АА 1280 ВХ, під керуванням власника та транспортного засобу «Вольво», державний номерний знак АА 2826 СА, під керуванням Костюка Ю.О.

Згідно полісу № ВА/2327844 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Вольво», державний номерний знак АА 2826 СА, була застрахована ПрАТ «Європейський страховий альянс».

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва № 3-8954/2011 від 29.11.2011р., встановлено вину гр. Костюка Ю.О. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту про визначення матеріальної шкоди № С11-488 від 16.11.2011р. та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак АА 1280 ВХ, внаслідок ДТП склав 5973,13 грн. позивачем була виплачена сума у розмірі 5175,76 грн. згідно платіжного доручення № 0005237 від 16.11.2011р.

Згідно полісу № ВА/2327844, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 510,00 грн.

Позивач у своєму позові, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 4665,76 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Представник відповідача у судових засідання проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було враховано коефіцієнт зносу пошкодженої частини автомобіля, оскільки вона вже була пошкоджена в іншому ДТП та не надано доказів сплати страхової пермії, в підтвердження дії договору страхування № 131_11 від 05.10.2011р.

Суд дослідивши докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про те, що позивачем було враховано коефіцієнт зносу, про що зазначено у звіті про визначення матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля «Тойота», державний номерний знак АА 1280 ВХ, який складено експертом.

Статтями 3, 7, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено , що саме звіт про оцінку є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання відповідно до договору. Проведення оцінки майна є обов"язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Також позивачем було надано докази сплати страхової премії з боку застрахованої особи, а саме прибутковий касовий ордер, копія якого наявна в матеріалах справи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог , з урахуванням заяви про їх зменшення.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (код ЄДРПОУ 19411125, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 33-37) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» (код ЄДРПОУ 30726778, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса 36-Б) 4665 (чотири тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн. 76 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 05.11.2013р.)

Суддя Мельник В.І.