Постанова № 34559239, 31.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа№ 925/988/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Єршова С.В.

від відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року (суддя Курченко Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»

про стягнення 2555764,04 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ НАК «Нафтогаз України» звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Сміла Енергоінвест» про стягнення 2555764,04 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2368206,10 грн. основного боргу, 8101,20 грн. інфляційних втрат, 28242,79 грн. 3% річних та 112971,16 грн. пені. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року в частині відмови у стягненні 28242,79 грн. пені та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвалою суду від 07.10.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд у складі суддів: головуючий Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

В судове засідання з`явився представник позивача та дав усні пояснення по справі.

Від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому він просить відкласти розгляд справи через неможливість прибути в судове засідання їх вповноваженого представника.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, вислухавши думку представника позивача, вирішив в задоволенні клопотання відмовити враховуючи наступне.

У п. 3.9.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

24.10.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №12/1126-ТЕ-36.

Відповідно умов договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Умовами договору встановлено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Відповідно до розділу 2 договору продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 4200 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м): жовтень - 800, листопад - 1400, грудень - 2000; обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Розділом 3 договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 5.1 договру передбачено, що ціна (граничний рівень цін) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1);

Сторони домовилися про те, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим Договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Згідно з п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу .

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору позивач здійснював поставку відповідачу природного газу, а саме: у жовтні 2012 року в кількості 588,067 тис.куб.м на суму 769 897,32 грн., у листопаді 2012 року в кількості 1251,998 тис.куб.м на суму 1639115,79 грн. та у грудні 2012 року в кількості 1593,316 тис.куб.м на суму 2085969,31 грн., а всього на суму 4494982,42 грн., що підтверджується Актами приймання природного газу від 27.11.2012 року, від 30.11.2012 року та від 31.12.2012 року, які підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Проте, в порушення умов договору, оплату за отриманий природний газ відповідач здійснював із порушенням встановлених договором строків та не в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №2 від 12.12.2012 року на суму 769897,32 грн., №845 від 21.12.2012 року на суму 10000,00 грн., №7 від 28.12.2012 року на суму 1306879,00 грн., №974 від 31.01.2013 року на суму 10000,00 грн., №1031 від 26.02.2013 року на суму 10000,00 грн., №1139 від 10.04.2013 року на суму 10000,00 грн., №1210 від 16.05.2013 року на суму 10000,00 грн., №1251 від 07.06.2013 року на суму 10000,00 грн., №1298 від 03.07.2013 року на суму 10000,00 грн. (три останні платежі не враховані у позові), всього на суму 2146776,32 грн.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, являється договором поставки природного газу.

Так, відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Права та обов'язки споживачів, встановлені ст.19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу». Так, споживач, серед іншого, зобов'язаний: укласти договір на постачання природного газу; забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Статтею 23 цього Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства з питань функціонування ринку природного газу, яка не передбачає спеціальну відповідальність за порушення зобов'язань щодо строків та порядку оплати за спожитий природний газ.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України, позивачем доведено право на стягнення заборгованості з відповідача за неналежне виконання останнім умов договору поставки природного газу.

Стосовно суми основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, позивач повинен був врахувати всі платежі відповідача по дату складання позовної заяви, тобто по 31.05.2013 року.

При поданні позову позивач помилково не врахував платіж відповідача від 16.05.2013 року на суму 10000,00 грн.

Таким чином, господарський суд Черкаської області вірно дійшов висновку, що сума боргу на 31.05.2013 року (дата складання та направлення позову) становить 2368206,10 грн. (4494982,42 грн. сума, на яку поставлено газ - 2126776,32 грн. сума сплати по 31.05.2013 року) і відмовив в частині задоволення позовних вимог про стягнення основної суми боргу в сумі 10000 грн. (платіж від 16.05.2013 року).

Крім того, судом в рішенні було зазначено про те, що два платежі по 10000,00 грн. від 07.06.2013 року та від 03.07.2013 року, зроблені відповідачем після складання та подання позивачем позову. Тому обґрунтовано не враховані позивачем при визначенні суми позовних вимог щодо основного боргу.

Проте, враховуючи те, що вказані платежі були здійснені відповідачем в процесі розгляду позовної заяви ПАТ НАК «Нафтогаз України», і дані проплати не оспорювалися та не заперечувалися позивачем, Господарський суд Черкаської області повинен був, з урахуванням норм чинного процесуального законодавства України, припинити провадження в частині позовних вимог за відсутністю предмету спору.

Згідно ч.1 п. 1-1 ст. 80 Господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд першої інстанції помилково постановив рішення про стягнення з відповідача основної суми боргу з урахуванням сплачених останнім платежів від 07.06.2013 року та 03.07.2013 року в сумі 20000 грн., в той час як в цій частині провадження по справі має бути припиненим.

Крім того, позивач, враховуючи не своєчасну оплату відповідачем поставки природного газу, просив стягнути з відповідача штрафні санкції: інфляційні втрати в розмірі 8101,20 грн., 3% річних - 28242,79 грн. та пеню в сумі 141213,95 грн.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зі змісту договору вбачається, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення оплати позивачем нарахована пеня в сумі 141213,95 грн., у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення з 15.11.2012 року по 18.05.2013 року, по кожній поставці окремо, з врахуванням зазначених умов договору, положень ГК України, часткової сплати вартості поставленого природного газу. Розрахунок пені, наданий позивачем, вірно прийнятий судом першої інстанції до уваги. Неврахування проведеного 16.05.2013 року платежу в сумі 10000,00 грн. не впливає на розраховану суму пені.

Відповідач, в процесі розгляду позовної заяви, звертався з клопотанням до суду про зменшення розміру пені на 20%, враховуючи тяжкий фінансово-економічний стан відповідача, відсутність інших джерел прибутку та наявність великої дебіторської заборгованості з боку державного бюджету та споживачів.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що відповідач вживає заходи, направлені на забезпечення виконання зобов'язань, систематично частинами погашає борг, але не справляється з ним внаслідок невідшкодування з державного бюджету різниці в тарифах на теплову енергію. Крім того, відповідач є теплопостачальною організацією, яка виробляє теплову енергію для потреб населення, але несвоєчасно отримує оплату від останнього за теплопостачання, що в свою чергу унеможливлює проведення своєчасних розрахунків з постачальниками природного газу. Ці обставини є такими, що мають істотне значення.

Враховуючи тяжкий фінансово-економічний стан відповідача, відсутність інших джерел прибутку та наявність великої дебіторської заборгованості з боку державного бюджету та споживачів, колегія суддів вважає правомірним висновок Господарського суду Черкаської області про задоволення клопотання відповідача про зменшення, нарахованої позивачем пені на 20%, і обґрунтовано зменшив суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 20% від суми пені, нарахованої позивачем.

Таким чином, за прострочення виконання грошових зобов'язань з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 112971,16 грн. (141213,95 грн. сума пені, нарахована позивачем, мінус 20%).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 8101,20 грн. позивачем зроблений вірно, з врахуванням суми заборгованості та здійснених відповідачем платежів за той же період прострочення, що і нарахована пеня.

Сторони у договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми в сумі 28242,79 грн., за період прострочення 15.11.2012 року по 18.05.2013 року, по кожній поставці окремо, з врахуванням часткової сплати вартості поставленого природного газу.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю чи частково.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку проте, що апеляційна скарга ПАТ НАК «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню, проте рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/988/13, з урахуванням положень ст. 80 ГПК України, підлягає зміні.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга ПАТ НАК «Нафтогаз України» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, 99, 101, п. 3 ст. 103, ч.1 п.4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року по справі № 925/988/13 - скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» основного боргу в розмірі 20000 грн. В цій частині провадження по справі припинити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Матеріали справи № 925/988/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.