Постанова № 34556723, 30.10.2013, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3276/13-а

Номер провадження 2-а/623/166/2013

ПОСТАНОВА

іменем України

30 жовтня 2013 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання - Костенко В.В.

судового розпорядника - Ісаєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі адміністративний позов ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

03 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі - ВДВС) про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень з клопотанням про поновлення строку подання позову.

Просить суд:

1. Задовольнити адміністративний позов.

2. Визнати незаконними дії відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської щодо не надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2011 року, постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 року та документів якими було повернуто виконавчий лист і що стали підставою закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2016/2-а-2719, виданого 20.09.2011 року.

3. Визнати незаконною постанову відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження.

4. Визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області щодо невиконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.04.2011 року у справі №2042/2-а-2719/2011 про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (далі - Управління ПФУ) по невиконанню приписів ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11 від 28.02.1991 року у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2010 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

5. Зобов'язати відділ ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області здійснити заходи та провести примусове виконання судового рішення та виконавчого листа №2016/2-а-2719, виданого 20.09.2011 року за виконавчим провадженням.

6. Задовольнити заяву та постановити рішення про заміну способу і порядку виконання рішення суду від 04.04.2011 року у справі №2042/2-а-2719/2011 про зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині стягнення на виконання судового рішення суми боргу у розмірі 77522,74 грн. за матеріалами виконавчого провадження.

7. Зобов'язати відділ ДВС Ізюмського МРУЮ подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

8. Задовольнити клопотання про поновлення строку подання позову.

(а.с. 2-3, 29, 30)

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, підтримує позовні вимоги і просить суд адміністративний позов задовольнити (а.с. 29, 30).

Представник відповідача ВДВС в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, ВДВС надали заперечення на позовні вимоги і просять суд у задоволенні адміністративного позову відмовити (а.с. 17-18).

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч.4 ст. 128 КАС України.

Перевіривши і дослідивши матеріали справи та матеріали адміністративної справи №2-а-2719/2011, суд прийшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи №2-а-2719/2011, що постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2011 року по справі №2042/2-а-2719/11 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_2 з 01.01.2010 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений у ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

(а.с. 24-26), (а.с. 4-5)

Ухвалою колегії судів Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області залишено без задоволення. Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.04.2011 року по справі №2042/2-а-2719/11 залишено без змін.

(а.с. 33-35)

Матеріалами виконавчого провадження № 4480/16, № перереєстрації 911/16-12, номер за ЄДРВП 28925269, вбачається, що 20.09.2011 року стягувач ОСОБА_2 отримав виконавчий лист №2-а-2719/2011, виданий 20.09.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2011 року, та звернувся до ВДВС з заявою про його виконання.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС від 26.08.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа за №2-а-2719 виданого 20.09.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_2 з 01.01.2010 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений у ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В постанові про відкриття виконавчого провадження визначено, що боржник, у семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, повинен добровільно виконати рішення суду.

27.06.2013 року заступником начальника ВДВС ухвалено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011, та повернуто виконавчий документ до Ізюмського міськрайонного суду з підстав п.11 ч.1 ст. 49, ст. 50, ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

В зв'язку з цим безпідставними є вимоги позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 04.04.2011 року у справі №2042/2-а-2719/2011 про зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині стягнення на виконання судового рішення суми боргу у розмірі 77522,74 грн. за матеріалами виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження закінчено.

13.08.2013 року ОСОБА_2 звертався з заявою до начальника ВДВС щодо виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011.

Листом від 27.08.2013 року № 12542 ВДВС повідомили ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011, та повернуто виконавчий документ до Ізюмського міськрайонного суду, у зв'язку з тим, згідно повідомлення, управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області на виконання рішення суду здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2010 року як інваліду 3 групи ЧАЕС відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично сплачених сум та передано на виплату на жовтень місяць 2011 року. Передбачається, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому нарахована сума буде виплачена за умови бюджетного фінансування.

(а.с. 20-26), (а.с. 5 об., 6)

13.08.2013 року ОСОБА_2 звертався з заявою до начальника управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011 (а.с. 7).

Листом від 23.08.2013 року № 219/Х-14 управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області повідомили ОСОБА_2, що у вересні 2011 року на виконання виконавчого провадження 28925269, виданої ВДВС та постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №2042/2-а-2719/11 від 04 квітня 2011 року, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року, за матеріалами пенсійної справи був проведений перерахунок пенсії за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 року. Сума боргу складає 77522,74 грн. (а.с. 7 об.-8, 9, 10).

Стаття 9 КАС України встановлює, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які проводилися на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно - правовими актами прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконання ( далі рішення).

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі державні виконавці).

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і цим законом.

Згідно ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документу до суду, який видав виконавчий документ, на підставах, передбачених ст. 76 ч. 3 цього ж Закону.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч. 3 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до нього штрафні санкції та інші заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», після чого виконавчий документ постановою державного виконавця повертається до суду, що його видав.

Суд зазначає, що вимоги Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, а саме: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчим органом ВДВС не вжиті всі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення суду, а саме не з'ясовано причини невиконання рішення боржником, не направлено відповідні запити про наявність грошових коштів на рахунках боржника.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4.4.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 238-VII від 15.05.2013р., № 583-VII від 19.09.2013р.) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, відповідач ВДВС у виконавчому провадження № 4480/16, № перереєстрації 911/16-12, номер за ЄДРВП 28925269, виконавчий лист №2-а-2719/2011, виданий 20.09.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2011 року, мав звернутися до місцевого суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку статті 263 КАС України.

Проте, державний виконавець ВДВС не скористався своїм правом, відповідно до наведеної норми КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» та не звертався до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача у запереченнях на позов щодо правомірності та обґрунтованості доводів Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, на виконання рішення суду за умови бюджетного фінансування.

За приписами ч.1 та 2 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями Конвенції взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод»).

Таким чином, суд зазначає, що відсутність коштів у боржника Управління ПФУ чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.

Стосовно частини позовних вимог про зобов'язання примусових заходів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Таким чином, суд вважає, що для захисту порушеного права позивача достатньо скасувати оскаржувану постанови відповідача, а тому в цій частині судове рішення не підлягає скасуванню.

Оскільки відповідач діяв в не межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України (частина 2 статті 19), тому є підстави для задоволення позову в цій частині.

В зв'язку з цим безпідставними є вимоги позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 04.04.2011 року у справі №2042/2-а-2719/2011 про зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині стягнення на виконання судового рішення суми боргу у розмірі 77522,74 грн. за матеріалами виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження закінчено.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 46 Конституції України, ст.ст. 1-3, 7, 11, 36, 37, 49, 51, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10-18, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 28925269 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2719/2011 та повернення виконавчого документу до суду, який його видав.

У задоволенні решті частині адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в строк десять днів з дня отримання копії постанови до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя -