Рішення № 34556721, 12.04.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-822/11

н/п 2/640/55/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Єфіменко Н.В.

при секретарі Печерій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив :

11 лютого 2010р. позивач ОСОБА_1, звернувся до ОСОБА_2 з позовом про стягнення завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в сумі 8831грн.97коп., моральної шкоди в сумі 5000грн. Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги, остаточно просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі: ПрАТ УСК «Княжа») матеріальні збитки в сумі 8831грн.97коп., судові витрати в сумі 1248грн.67коп.; моральну шкоду: з ОСОБА_2 в сумі 7750грн., з ПрАТ УСК «Княжа» - в сумі 2250грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, вина ОСОБА_2 в ДТП значно більше за його (т.1а.с.107-108).

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали. Подали суду зустрічний позов до ОСОБА_1, третя особа ПрАТ УСК «Княжа» про стягнення матеріальних збитків в сумі 18.206грн., витрат на правову допомогу в сумі 1.500 грн., витрат на проведення експертизи в сумі 550 грн., моральної шкоди в сумі 10.000 грн., витрат по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення в сумі 1.820грн. В обґрунтування заявлених вимог посилались на те, що ДТП сталась з вини ОСОБА_1.(т.1а.с.111-114).

Представник ПрАТ УСК «Княжа», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, в наданих суду письмових поясненнях проти позову ОСОБА_1 заперечував.( т.1а.с. 170-172).

Суд дослідивши матеріали справи, матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи №704за ЖРЗПЗ № 3782, вислухавши пояснення сторін, представника відповідача, вважає позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 13.01.2010р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. В постанові зазначено, що 17.10.2009 р. о 22.30год на вул. Матюшенка в районі буд. №7 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в районі буд. № 7 по вул. Матюшенка в м. Харкові, порушив правила обгону виїхавши на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Тойота Корола», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, а ОСОБА_2 порушила п.10.1 ПДР України, яким встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та п.10.4 ПДР України - перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом, водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Порушення ПДР водієм ОСОБА_2 знаходиться в причинному зв'язку з виникненням ДТП ( а.с.8-9).

У відповідності до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судом у адміністративній справі не встановлюються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом встановлена обопільна вина позивача і відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає безпідставним визначення самостійно позивачем відсоткового співвідношення вини в ДТП, оскільки це є прерогативою суду, а тому розраховує матеріальний збиток, спричинений пошкодженням автомобілів, спираючись на висновки експертів.

Враховуючи вину обох водіїв в ДТП, а саме: порушення ОСОБА_1 п.п.11.4, 14.2-Б ПДД України і порушення ОСОБА_2 п.п.10.1, 10.4 ПДР України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, як зазначено в постанові апеляційного суду від 13.01.10р., з урахуванням змішаної форми вини, суд встановлює процентне співвідношення, відповідно якого позов ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню на 70%, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню на 30%.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у п.8 Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. зазначив, що за наявності вини всіх володільців джерел підвищеної небезпеки розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобілю «Тойота Корола» ОСОБА_2 відповідно договору страхування №ВС/1970689 від 13.07.2009р. застрахована ЗАТ «УСК «Княжа», правонаступником якого є ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (т.1а.с.74).

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Як передбачено ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати умови договору.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004р. в редакції 17.11.2008 р., станом на час виникнення правовідносин, (далі - ЗУ №1961-IV) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно ст.30 ЗУ №1961-IV п. п.30.1транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Згідно п. 12.1. ст. 12 ЗУ №1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 ЗУ №1961-IV сума франшизи, передбачена договором страхування має бути компенсована страхувальником, або особою, відповідальною за завдані збитки.

Враховуючи, що відповідальність ОСОБА_2 за договором №ВС/1970689 застрахована ПрАТ УСК «Княжа», до випадків, що виключають виплату страхового відшкодування шкоди, спричиненої забезпеченим страховкою транспортнім засобом, вказаним у ст. 32 ЗУ №1961-IV, ДТП, що сталася не відноситься, фактичне знищення транспортного засобу ОСОБА_1 не оспорюється, розмір матеріальних збитків, спричинених діями ОСОБА_2 не перевищує граничного розміру відшкодування, встановленого договором, ці матеріальні збитки, як і витрати на евакуацію підлягають стягненню з ПрАТ «Княжа».

У відповідності до положень ст. 37 ЗУ №1961-IV відшкодування матеріального збитку зменшується на суму франшизи, що підлягає стягненню з ОСОБА_2

З облікової картки ДАЇ ГУМВС в Харківській області вбачається, що належний ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ21011р.н. НОМЕР_3 знятий з обліку у зв'язку з вибракуванням (т.2 а.с.23).

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження №9869 від 23.11.2009р. вбачається, матеріальна шкода, завдана ОСОБА_1 внаслідок тотального знищення його автомобілю становить 9140грн. 56коп., тому відповідно встановленого судом співвідношення вини відшкодуванню підлягатиме 6.398грн.39коп. (9140.56:100)х70=6.398.39 (т.2а.с.59-63).

Згідно висновку комплексної судової автотоварознавчої експертизи, трасологічної експертизи та експертизи по дослідженню лакофарбових матеріалів та покрить №3626/3722/4508 від 14.08.2012р. розмір матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_2 пошкодженням автомобілю «Тойота Корола» становить 9678грн. 74коп., тому відповідно встановленого судом співвідношення вини відшкодуванню підлягатиме 2.903грн. 62коп. (9678,74 : 100) х 30 = 2.903.62 (т.1а.с.239-254).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Окрім вищевказаного матеріального збитку, ОСОБА_1 понесені витрати по оплаті послуг спецстоянки та автоевакуатора в сумі 1250 грн., що з урахуванням встановленого судом співвідношення підлягатимуть відшкодуванню ПрАТ УСК «Княжа» згідно положень п.30.3 ст.30 ЗУ №1961-IV у сумі 875грн. ((1250:100)х70)=875; експертного автотоварознавчого дослідження №9869 від 23.11.2009р. в сумі 510 грн. 67 коп., що підлягатимуть відшкодуванню ОСОБА_2 у сумі 357грн.47коп. ((510.67:100)х70)=357.47(т.1а.с.21, 22).

ОСОБА_2 також понесені витрати по оплаті звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №152 від 30.11.2009р. в сумі 550грн. (т.2 а.с.24), що пропорційно співвідношення підлягатимуть відшкодуванню ОСОБА_1 у сумі 165грн. (( 550:100)х30=165).

Зважаючи на викладене, з урахуванням встановленого судом співвідношення 70% на 30% та за відліком фіксованої франшизи, що стягується в цілому без врахування встановленого співвідношення, підлягає стягненню матеріальний збиток:

- на користь ОСОБА_1 з ПрАТ УСК «Княжа» у вигляді: вартості знищеного транспортного засобу за відліком франшизи, вартості його евакуації і стоянки, а усього у сумі 6.763грн.39коп. ((9140.56 : 100) х 70) - 510)+875 = 6.763грн.39).

- на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у вигляді: франшизи у сумі 510грн., вартості автотоварознавчого дослідження у сумі 357грн.47коп., а усього у сумі: 867грн.47коп.;

- на користь ОСОБА_2 зі ОСОБА_1 у вигляді: вартості відновлювального ремонту та дослідження спеціаліста авто товарознавця, а усього 3.123грн. 62коп. (((9678.74:100) х 30) + 165) = 3.123.62.

При виплаті вартості знищеного транспортного засобу ПрАТ УСК «Княжа» має відповідно до ст.30 ЗУ №1961-IV право вимагати від ОСОБА_1 залишки транспортного засобу ВАЗ 21011, р.н. НОМЕР_3.

Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.10.2009 р., акту судово-медичного дослідження№1375-А/09 від 20.10.09р.внаслідок ДТП ОСОБА_1 спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови.

З урахуванням викладеного, виходячи з засад розумності, справедливості, фактичних обставин у справі, на підставі положень п.22.3ст. 22 ЗУ №1961-IV, п.1ч.1 ст. 23 ЦК України, стягненню на користь ОСОБА_1 з ПрАТ «Княжа» підлягає моральна шкода, спричинена фізичним болем та стражданнями, які ОСОБА_1 зазнав у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я сумі 700 грн.

Також у відповідності до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, є стягненню на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, діями якої завдана, підлягає моральна шкода, спричинена пошкодженням майна. При цьому суд вважає безпідставно завищеною заявлену позивачем моральну шкоду у сумі 7500грн. і виходячи з засад розумності, справедливості, фактичних обставин у справі, позовні вимоги в цій частині задовольняє частково і стягує на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 1400грн. в компенсацію завданої моральної шкоди.

Водночас, заявлені ОСОБА_2 вимоги про стягнення з позивача моральної шкоди в сумі 10000грн. суд також вважає завищеними, у зв'язку з чим, виходячи з засад розумності та справедливості, фактичних обставин у справі, позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково та стягує з позивача на користь відповідача моральну шкоду в сумі 600грн.

Вимоги позивача в частині стягнення 10грн. за послуги банку, сплачені ним при оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, задоволенню не підлягають, т.я. не є збитками в розумінні ст.22 ЦК України, оскільки позивачем не доведена відсутність можливості сплати грошей безпосередньо в касу отримувача, перерахунку їх через іншу фінансову установу без сплати комісії, чи з меншою комісією, або безготівково.

Згідно ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволених вимог, підлягають стягненню судові витрати.

При подачі позову ОСОБА_1 належало сплатити державне мито з вимог майнового характеру у сумі 100грн.80коп. та з вимог немайнового характеру 387грн.50коп., а усього 488грн.30коп., а сплачено лише 128грн, які складаються з 108грн. мита та 120грн.на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 при подачі позову недоплачено мита на суму 360грн.30коп. Також ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті експертизи № 3626/3722/4508 від 14.08.12р.у сумі 4.030грн. 50коп.(т.1а.с.238, т.2 а.с.64-66). Усього судові витрати ОСОБА_1 склали 4.158грн. 50коп.

(4030.50+128=4158.50)

Розрахунок пропорції стягнення з ОСОБА_2 відповідно задоволених вимог: (867.47х100):8.831.97=10%

Розрахунок пропорції стягнення з ПрАТ УСК «Княжа» відповідно задоволених вимог: (6763.39х100):8.831.97=76%

Розрахунок суми: (4158.50:100)х10=415грн.85коп. - з ОСОБА_2

(4158.50:100)х76=3.160грн.46коп. - з ПрАТ «Княжа».

Також підлягає стягненню на користь Держави пропорційно задоволених вимог недоплачене мито у загальній сумі 360грн.30коп. з ОСОБА_2 - 36.03, з ПрАТ «Княжа» - 296.63грн. та зі ОСОБА_1 27грн.64коп. ((360.30:100) х 10 = 36.03; (360.30:100) х 76 = 296.63; 360.30 - (36.03+296.63)=27.64.)

ОСОБА_2 при подачі позову до суду мала сплатити державне мито з вимог майнового характеру у сумі 187грн.56коп. та з вимог немайнового характеру у сумі 500грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн, а усього 807грн.56коп., які підлягають стягненню пропорційно задоволених вимог зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

Розрахунок пропорції: (3068.62х100):18756=16%

Таким чином підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 129грн.21коп. (807.56:100)х16=129.21.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги; ч. 2 ст. 84 ЦПК України - законом встановлюється граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу. Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. № 590, витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, обчислюються, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Заявлені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 500грн., відповідачем на суму 1500грн. задоволенню не підлягають, виходячи відсутності в квитанціях даних про конкретні справи по яких надавались консультації та розрахунку вказаних сум. (т.1 а.с.23, 132).

У відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд скасовує заходи забезпечення позову - арешт, накладений н ухвалою Київського районного суд м. Харкова від 16.0.2010р. на належний ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_4, та арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.03.2011р. на все майно, належне на праві власності ОСОБА_1 за місцем його проживання в межах суми 34000грн. (т.1 а.с.27, 153).

Керуючись ст. ст. 16,22, 23, 979, 980, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, стст.12, 22, 30, 36, 37 Закона України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004р., ст.ст. 10, 11, 60, 61, 80, 88, 154, 212 - 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного Акціонерного Товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код 24175269) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 6.763 (шість тисяч сімсот шістдесят три) грн. 39коп., компенсацію моральної шкоди у сумі 700 (сімсот) грн., судові витрати в сумі 3190(три тисячі сто дев'яносто) грн.46коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у сумі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 47 коп., компенсацію моральної шкоди у сумі 1400 (одна тисяча чотириста) грн.; судові витрати у сумі 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 85 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Приватне Акціонерне Товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 3123 (три тисячі сто двадцять три) грн. 62коп., моральну шкоду в сумі 600 (шістсот) грн., судові витрати в сумі 129(сто двадцять дев'ять) грн. 21коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути на користь Держави судовий збір з ОСОБА_2 у сумі 36( тридцять шість) грн.03 коп.; з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у сумі 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 63коп, з ОСОБА_1 у сумі 27 (двадцять сім) грн. 64коп.

Арешт, накладений ухвалою Київського районного суд м. Харкова від 16.02.2010р., на автомобіль «Тойота Корола», р.н. НОМЕР_2, належний на праві власності ОСОБА_2 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.03.2011р. на все майно, належне на праві власності ОСОБА_1 за місцем його проживання в межах суми 34000грн. - скасувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення ухвалене без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Суддя: