Вирок № 34556663, 29.10.2013, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2354/13-к

Номер провадження 1-кп/623/163/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Ізюмський міськрайоний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Лапіна І.О. ,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне провадження № 12012220140000208 від 25.11.2012 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ярова Краснолиманського району Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, учня Ізюмського професійного аграрного ліцею, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП № НОМЕР_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 20 вересня 2012 року, біля 16 години 30 хвилин, у світлий час доби, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись заднім ходом у дворі багатоповерхового будинку № 14 по вул. Пролетарській в м. Ізюмі та виконував маневр ліворуч, намагаючись розвернути вказаний автомобіль з метою виїхати з вказаного двору. У цей час по узбіччю доріжки двору йшла пішохід ОСОБА_3. У дорожній обстановці, яка склалась, водій ОСОБА_1, слідуючи по вказаному двору, грубо порушуючи п.п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: «Перед початком руху, перебудовою та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитися, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки другим учасникам руху», «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки або перешкод другим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звертатися за допомогою до других осіб», ОСОБА_1 не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка слідувала по узбіччю доріжки.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесне ушкодження у вигляді чрезвертельного перелому лівої стегнової кістки з відривом малого вертела, кваліфіковане як середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України не визнав та пояснив, що він не здійснював наїзду на потерпілу ОСОБА_3 Просив його виправдати.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка на досудовому слідстві підтвердила, що на неї здійснив наїзд автомобіль, який рухався задом, і ним керував обвинувачений ОСОБА_1 Після наїзду автомобіль зупинився, постояв деякий час, водій з автомобіля не виходив, після чого автомобіль швидко поїхав з місця пригоди.

Показаннями представника потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 20 вересня 2012 року після 16 години потерпіла пішла за хлібом, а через деякий час їй повідомили, що її матір збив автомобіль. Коли вона підійшла до місця пригоди, свідки і мати їй повідомили, що її матір збив автомобіль під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1, який один був в дворі їхнього будинку. Із-за цієї пригоди її мати померла і їй було завдано моральних та матеріальних збитків на суму 20000 гривень, які вона просила стягнути з обвинуваченого.

Показами свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що 20 вересня 2012 року вона була в магазині, коли вийшла з магазину, їй назустріч на великій швидкості по вул. Пролетарській проїхав автомобіль "Жигулі" оранжевого кольору, за кермом знаходився обвинувачений, з яким вона зустрілась поглядом, та чітко його запам"ятала. Вона почула крики потерпілої, яка лежала на узбіччі дороги та звала на допомогу. Коли вона з невідомив мужчиною підняли потерпілу, то та повідомила, що її збив автомобіль, який їхав задом з двору і попросила позвати її дочку, що вона і зробила.

Актом судово-медичної єкспертизи № 731-Из/12 від 25 вересня 2012 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров"я.

Оцінюючи досліджені в судовому азсіданні докази в ії сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України доведена.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом"якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину невеликої тяжкості.

ОСОБА_1. раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні покарання ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, та обставин, які обтяжують покарання, віідповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення із застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі, заявлений потерпілою, в сумі 20000 грн. підлягає задоволенню частково, в розмірі 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди. Позов в частині відшкодування матеріальних збитків має бути залишений без розгляду, оскільки не підтверджений документально.

Судові витрати у зв»язку з проведнням судової автотехнічної експертизи в сумі 911 грн. 74 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Речові докази по кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді 3 /трьох/ років обмеження волі з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку, не виїздити на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміни місця роботи, навчання або проживання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Позов потерпілої задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди, позов в частині стягнення матеріальних збитків, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведння судової автотехнічної експертизи 911 грн. 74 коп. на користь НДЄКЦ. Одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області код по ОКПО 25574728, Р/Р 31253272210487, в УДК в Харківській області МФО 851011 з позначкою виду платежу: (за експертні послуги).

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайоний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко