Ухвала суду № 34556121, 31.10.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/1918/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Степура А.А.,

при секретарях - Шаповал М.С., Грицьковій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Акцент Банк» звернувся до суду з позовом згідно якого прохав суд винести рішення яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № АСТMRX 22480215 від 2.08.2008 року в розмірі 103757,34 грн., а також стягнути судові витрати в розмірі 1037,57 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № АСТMRX 22480215 від 2.08.2008 року ОСОБА_1 отримав 2.08.2008 року кредит у розмірі 7986,43 грн. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення норм цивільного законодавства та умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 6.02.2013 року має заборгованість 103757,37 грн., яка складається з наступного: 7973,83 грн. заборгованість за кредитом; 534,25 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1831,66 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 88000,58 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 4917,02 грн. штраф (процентна складова).

В судовому засіданні представник ПАТ «Акцент Банк» - Бордюг С.Д. позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити. Стосовно закриття провадження у справі заперечував, оскільки судовий наказ не направлявся до банку для відома, не видався представникам банку та не був пред'явлений до виконання у ДВС України. Жодних погашень заборгованості зі сторони боржника не відбувалось. Також, в запереченні зазначив, що період за який виникла заборгованість та який є підставою пред'явлення позову, різниться, оскільки при розгляді попередньої заяви ПАТ «Акцент Банк» 2009 року було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості перед Акцент Банком. При цьому, ставилось питання про наявність заборгованості відповідача за період на момент звернення із заявою, а при зверненні до суду в даному випадку з позовом ставиться питання про стягнення заборгованості за період по 6.02.2013 рік. Кредитні правовідносини між ПАТ «Акцент Банк» та за договором існують на даний час та не були припинені, відповідач допустив дії по неналежному виконанню своїх зобов'язань, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед банком. Тому він вважає, що хоча спір і виник між тими самими сторонами про той самий предмет спору (невиконання кредитних зобов'язань), однак підстави вказаних спорів є різними, так як період за який виникла заборгованість та який є підставою позову різниться з тим періодом заборгованості, за який було видано судовий наказ № 2-н-68/09. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожними до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, а саме вказала, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. 12 березня 2009 року Крюківським районним судом м.Кременчука видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Акцентбанк» заборгованості за кредитом у сумі 7986,43 грн., заборгованості за процентами в розмірі 381,96 грн., заборгованість по комісії 657,64 грн., пеня 3026,65 грн. судовий штраф 500,00 грн., судовий штраф 602,63 грн., всього 13155,31 грн. Тобто, з приводу спору про стягнення основної заборгованості, пені, заборгованості по процентам та комісії станом на 12 березня 2009 року, штрафу у розмірі 500 грн., який виник між ЗАТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 вже винесено рішення суду. Судовий наказ набрав законної сили, ніким не оскаржений, тому на даний момент не важливо хто і коли був з ним ознайомлений та отримав його копію. Зазначений документ є таким, що набрав законної сили та має силу судового рішення, яким спір вирішено по суті. Щодо тверджень про нетотожність спорів , то як вбачається із судового наказу від 12 березня 2009 року з відповідача була стягнута сума у розмірі 7986,43 грн., а також заборгованість за процентами, заборгованість по комісії, пеня та штрафи станом на 12 березня 2009 року, що відповідає сумі кредиту, визначеній в заяві позичальника № СТМRX22480215 від 2 серпня 2008 року. Позивач не позбавлений права подати до суду докази не тотожності зазначених сум, зокрема, копію заяви про видачу судового наказу, з якої би убачалось, що відповідач має інші кредитні договори з позивачем та заборгованість виникла саме по ним. В даній справі заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості за цією ж заявою позичальника та заборгованості по процентам, комісії та пені станом на 4 березня 2013 року. Тобто дані спори є тотожними в частині стягнення основної заборгованості та пені станом на 9 березня 2099 року, і саме в цій частині справа підлягає закриттю. Самі по собі позовні вимоги про стягнення пені за більш тривалий період не дають право повторно стягувати з відповідача суму основної заборгованості та пені за період до 12 березня 2009 року. Також прохала до позовних вимог застосувати строк позовної давності.

Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши і проаналізувавши представлені докази, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 2.08.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АкцентБанк» укладено кредитний договір № АСТMRX 22480215 відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7986,43 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

12.03.2009 року за заявою ЗАТ «Акцентбанк» про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитним договором від 2.08.2008 року з боржника ОСОБА_1 суддею Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області видано судовий наказ про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13155,31 грн., а саме заборгованість за кредитом в сумі 7986,43 грн., заборгованість за процентами в розмірі 381,96 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 657,64 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 3026,65 грн., судовий штраф (фіксована сума) в розмірі 500,00 грн., судовий штраф (процент) в розмірі 602,63 грн. Даний судовий наказ набрав чинності.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Частиною першою ст.95 ЦПК України в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Таким чином, є судове рішення ( судовий наказ), що набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд не приймає заперечення позивача проти закриття провадження з наступних підстав:

Частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідач подав до суду заперечення в яких прохав застосувати позовну давність та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Положеннями статті 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вимогами пункту 1 частини 2 статті 257 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріали справи свідчать, що із позовними вимогами про захист порушеного права позивач ПАТ «АкцентБанк»» звернувся до суду лише 3.04 2013 року, тобто після спливу встановленого законом строку загальної та спеціальної позовної давності.

Судом не приймається до уваги твердження позивача щодо переривання строку позовної давності, з підстав того, що відповідачем здійснено платіж за кредитним договором 9.04.2012 року у сумі 12,60 грн. виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно розрахунку наданого позивачем (а. с. 43) встановлено, списання коштів було здійснено з картки клієнта на транзитний рахунок виданою іншим Банком ПАТ ПриваатБанк», що обслуговує даний договір.

Підстави для такого списання сторонами визначена не було, в тому числі і в умовах кредитного договору від 2.08.2008 року.

З даного вбачається, що дана дія була здійсненна позивачем без згоди на це відповідача, тому дане перерахування не є волевиявленням відповідачаі є незаконною та не може свідчити про визнання ним боргу та переривання позовної давності.

Як вбачається з розрахунку суми позову, та пояснень представника банку, предметом заявленого позову є заборгованості за кредитом в розмірі 7973,83,. заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 534,25 грн; заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 1831,66 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі

88000,58 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 4917,02 грн. штраф (процентна складова), які значно перевищують відсотки та пеню, стягнуті по судовому наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсотки та пеня які значно перевищують суму стягнуту по судовому наказу, не можуть бути предметом розгляду у даній справі, оскільки з даними вимогами позивач звернувся поза межами строку позовної давності.

Також, судом не приймається до уваги твердження позивача про наявність підстав для звернення до суду з позовом неотримання заявником судового наказу, оскільки згідно з інструкції з діловодства в місцевому загальному суді та згідно ст. 104 ЦПК України суд направляє судовий наказ боржнику, а не заявнику.

Про це зазначено у частині 2 пункту 3 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: як судові накази.

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Тобто з даних норм вбачається, що судовий наказ не виконаний не по вині суду та боржника, а по причині халатності ПАТ «Акцент Банк», або умисного затягування процедури стягнення боргу позивачем, шляхом звернення з виконавчим документом до виконавчої служби, тим самим безпідставного збільшення строку на який нараховується пеня та інші штрафні санкції.

На підставі викладеного, аналізуючи матеріали справи, враховуючи, що у зв'язку з тим, що заборгованість з відповідача вже стягнуто, а строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості закінчився, суд вважає провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 205, 206 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Провадження по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 5.11.2013 року

Суддя: Степура А.А.