Рішення № 34556018, 23.10.2013, Валківський районний суд Харківської області

Справа №: 615/573/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р. м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді Токмакової А.П.

при секретарі Ільченко Ю.О.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Семеняки О.В.,

представників 3-ї особи Пономаренко М.В., Мірошниченко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Дослідний завод Національного Наукового Центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, третя особа, яка заявила самостійні вимоги - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області про визнання договору підряду трудовим договором, зобов'язання вчинити певні дії щодо внесення запису до трудової книжки,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2013 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати трудовим договором договір підряду, що був укладений 02 березня 2012 року між позивачем і Дослідним заводом Національного Наукового Центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (далі - ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України) та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо внесення запису до трудової книжки про працевлаштування позивача на ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України за період роботи з 02 березня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 02.03.2012 року по 31.08.2012 року працював на ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України слюсарем по ремонту обладнання на підставі договору підряду від 02.03.2012 року, укладеного між ним і ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України. 06.07.2012 року під час виконання, як вважає позивач, своїх трудових обов'язків на підприємстві з ним стався нещасний випадок при виконанні роботи по завантаженню ємкості для води на вантажну машину. Для виконання цієї роботи він використовував мостовий електричний одно балковий підвісний кран, який керується з підлоги. В процесі роботи на крані почали заїдати кнопки пульту керування, в зв'язку з чим підігнав його до саморобної металевої конструкції для підйому на висоту для проведення ремонту та зачистки контактів електрообладнання на самому крані. Відключивши кран від живлення, він піднявся на конструкцію, щоб підчистити контакти на дротах крана. Після проведення ремонту спустився з металевої конструкції, подав живлення на кран, взявши пульт керування, та почав перевіряти роботу крана, направивши кран у бік проведення завантажувальних робіт. Електричний кабель, що рухався за краном, зачепив саморобну металеву конструкцію, після чого вона почала падати. При падінні ця конструкція зачепила позивача, в результаті чого він отримав травму хребта та тривалий час перебував на лікуванні.

Після виписки із лікарні позивач звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області (далі - Фонд соціального страхування) із заявою про виплату грошової компенсації внаслідок нещасного випадку, але йому було відмовлено в розгляді цього питання через відсутність необхідних для цього документів та запропоновано надати копію трудової книжки із записом про те, що позивач дійсно працював на вказаному підприємстві. Однак, як зазначає позивач, він не має можливості надати трудову книжку з відповідним записом, оскільки працював на підприємстві за договором підряду без укладення трудового договору.

Посилаючись на те, що він є платником єдиного внеску і застрахованою особою відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вважає, що ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України на підставі ст.48 КЗпП України повинно було внести запис до трудової книжки позивача про його працевлаштування, але підприємство йому в цьому відмовило з посиланням на ст.837 ЦК України.

Вважає, що зазначені дії відповідача порушують його право на отримання грошової компенсації внаслідок нещасного випадку, оскільки він після травми отримав групу інвалідності та не має можливості жити повноцінним життям. В майбутньому, в зв'язку з цією травмою може погіршитися стан його здоров'я та знадобиться додаткове лікування, але без відповідного запису в трудовій книжці Фонд соціального страхування не може призначити виплату грошової компенсації внаслідок нещасного випадку.

В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача позов не визнав, просив залишити його без задоволення в повному обсязі.

Представник третьої особи заявив самостійні вимоги до ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України про зобов'язання вчинити відповідні дії щодо нарахування у разі задоволення позову та сплати страхових внесків, оскільки за весь час роботи позивача на підприємстві за договором, страхові внески на нього не сплачувалися, але комісія по розслідуванню нещасного випадку прийшла до висновку, що укладений між сторонами договір підряду містить ознаки трудового договору, результатом чого стало складання акту за формою Н-1, відповідно на дані відносини було поширено сферу дії трудового законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши заявлених свідків, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 02 березня 2012 року між ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України в особі виконуючого обов'язки директора ОСОБА_6 (Замовником) і ОСОБА_1 (Виконавцем) укладено договір підряду, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати слюсарні роботи по ремонту обладнання в термін до 31 серпня 2012 року. При цьому Замовник забезпечує Виконавця матеріалами для виконання роботи, передбаченої Договором і розраховується за роботу після підписання акту прийняття-здачі виконаних робіт (п.п.2,3 Договору), а Виконавець несе самостійну відповідальність за дотримання правил охорони праці, повну матеріальну відповідальність за збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору в повному розмірі завданої шкоди, приймає заходи по забезпеченню збереження довіреного йому майна і несе відповідальність за недоліки, що призвели до втрати або пошкодження цього майна (п.п.4-6 Договору). Згідно п.п.7,8 Договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання покладених на них зобов'язань відповідно до чинного законодавства. За невиконання або неналежне виконання умов Договору оплата за виконані роботи може бути зменшена у розмірі до 30 відсотків вартості робіт. На період виконання робіт відповідно до п.8 Договору Виконавця підпорядковано начальнику ЕМВ ОСОБА_7

В судовому засіданні позивач підтвердив обставини, викладені в договорі, та пояснив, що коли він в пошуках роботи звернувся до директора ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України ОСОБА_6, останній, посилаючись на відсутність у позивача відповідної спеціальної освіти і досвіду роботи, запропонував пройти курс навчання, щоб в подальшому зайняти посаду токаря, або виконувати різні роботи по експлуатації і ремонту обладнання під керівництвом головного інженера підприємства ОСОБА_7 Через термінову необхідність грошей позивач погодився на другий варіант, після чого вони уклали зазначений вище договір підряду. Кожного дня він приходив на роботу о 08-00 годині, щоб весь час при необхідності бути під рукою, але міг відпроситись і не йти на роботу, подзвонивши по телефону. При цьому ніяких заяв не писав, а оплата праці зменшувалася в залежності від кількості пропущених днів, що відображалося в акті приймання-здачі роботи, із розрахунку 1100 грн. за місяць, про що сторони домовилися при укладенні договору. Спочатку на протязі місяця про роботу, яку необхідно виконати, йому говорив ОСОБА_7, а потім інші начальники підприємства. В основному робота стосувалась ремонту обладнання, що не потребувало спеціальних знань. Якщо для роботи були необхідні якісь прилади, він мав можливість отримати їх під розписку на складі, а потім повернути.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що на той час на підприємстві була вакантна посада електромонтера, але позивач міг бути прийнятим на цю посаду лише після відповідного навчання, оскільки він не мав ні відповідної спеціальної освіти, ні досвіду роботи, ні медичного висновку про доступ до робіт, пов'язаних з енергозабезпеченням. Про прийняття на роботу на іншу посаду - прибиральника службових приміщень позивач не погодився через низьку заробітну плату. Всі умови договору підряду обговорювалися сторонами та позивач добровільно на них погодився. Враховуючи режимність підприємства та закритість вільного доступу, позивач був ознайомлений з інструкцією про техніку безпеки, але самостійно він ніякі роботи не виконував, тільки під наглядом спеціалістів. За результатами роботи, після складення акту приймання-здачі роботи кожного місяця, позивач отримував винагороду, яка розраховувалася згідно вимог чинного законодавства, як за почасову роботу. При цьому підприємство сплачувало 2,6% внеску по безробіттю та внески до ПФУ. Вказала, що сам процес праці позивача ніхто конкретно не регулював, хоча відповідно до умов договору він був підпорядкований ОСОБА_7, який з квітня 2012 року на підприємстві не працює.

Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 - головний інженер підприємства, який пояснив, що табель виходу на роботу позивача не складався. Позивач не приходив на підприємство кожного дня, оскільки в цьому не було потреби, отримував винагороду в залежності від виконаної роботи згідно актів приймання-здачі роботи.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи і пояснення сторін, між сторонами було укладено договір підряду з метою досягнення результатів праці, тобто виконання відповідних слюсарних робіт по ремонту обладнання. При цьому сам процес праці ніким не регулювався, позивач на свій ризик виконував запропоновану роботу та передавав її результати за актом приймання-здачі виконаної роботи. Позивач самостійно організовував виконання своєї роботи, вказівки щодо послідовності проведення робіт йому ніхто не надавав. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач підлягав внутрішньому трудовому розпорядку роботодавця.

З огляду на викладене, суд вважає, що між сторонами було укладено цивільно-правовий договір, а саме договір підряду, та не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання спірного договору підряду трудовим договором.

Наданий позивачем акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджений 24.12.2012 року начальником Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області, не може бути визнано судом як належний і допустимий доказ у справі, оскільки під час розслідування обставин і причин нещасного випадку з тяжким наслідком, який стався 06 липня 2012 року з ОСОБА_1 на ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України не з'ясовувалися обставини щодо працевлаштування позивача на підприємстві, що підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків члени комісії ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_10, які вказали, що такий висновок було зроблено на підставі листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області за № 01-19-5876 від 05.12.2012 року.

Згідно вказаного листа договір підряду, укладений між ОСОБА_1 - з однієї сторони та виконуючим обов'язки директора ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України ОСОБА_6 - з другої сторони, 03.03.2012 року містить ознаки трудового договору, а саме посилання на назву «слюсарні роботи», що є похідним від назви професії «слюсар», підпорядкування на період виконання робіт начальнику електроніки ОСОБА_7 Проте, відповідно до цивільно-правового договору підрядчик, на відміну від працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик та не підпорядковується посадовим особам підприємства. Крім того, за даним договором підряду працівник несе повну матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на нього завдань, що не припустимо при укладенні цивільно-правового договору.

Однак, зазначені обставини не підтвердилися в судовому засіданні та спростовуються викладеними вище поясненнями самого позивача, а також поясненнями представника відповідача і свідків та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме актами приймання-здачі виконання позивачем робіт, бухгалтерськими документами щодо звітності по виплаті заробітної плати та сплати відповідних внесків.

Під час розслідування нещасного випадку комісією також не було встановлено порушень чинного трудового законодавства щодо незаконності укладення договору підряду як зі сторони позивача, так і зі сторони ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України.

Із вказаного вище акту № 1 слідує, що нещасний випадок на виробництві стався внаслідок порушення законодавства про охорону праці, які допустив ОСОБА_1, оскільки порушив вимоги п.1.6.2 Інструкції про охорону праці № 19861 для електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання, затвердженої наказом № 30 від 01.12.2006 року директора ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України, де вказано, що особи, які допущені до роботи, повинні виконувати тільки ту роботу, яка доручена йому адміністрацією підприємства, а також директор ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України ОСОБА_6, який не достатньо здійснив контроль за додержанням працівником правил і норм охорони праці, безпечного ведення робіт, чим порушив п.7.2.1 НПАОП 0.00-1.30-01 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, допустивши до експлуатації металеву конструкцію висотою приблизно 4 метра, яка не інвентарна, не виготовлена по типовому проекту та не має паспорта заводу-виробника.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що дійсно адміністрація підприємства не просила його виконувати роботу, під час якої стався нещасний випадок. Він на власний розсуд вирішив відремонтувати кран, використовуючи металеву конструкцію.

За результатами розслідування відносно директора ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 000606 від 17.12.2012 року та його

притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.41 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу за те, що він допустив до експлуатації металеву конструкцію висотою приблизно 4 метра, яка не інвентарна та не має паспорта заводу-виробника, чим порушив п.7.2.1 НПАОП 0.00-1.30-01 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями. Дані щодо оскарження постанови відсутні.

Разом з тим, суд приймає до уваги висновок Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області про те, що відносини між позивачем і ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України підпадають під сферу дії трудового законодавства.

За змістом ст.48 КЗпП України трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, тобто всі особи, які мають статус працівників. Такий статус не мають лише особи, які уклали у підприємством, установою, організацією цивільно-правовий договір.

Згідно п.п.1 п.2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України № 455 від 09.09.2013 року платниками єдиного внеску є роботодавці, тобто підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

П.п.6 п.2.1 цієї Інструкції передбачено, що платниками єдиного внеску є також фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях за цивільно-правовими договорами.

Як пояснив позивач в судовому засіданні, при укладенні договору підряду він не повідомляв про це Фонд соціального страхування, ніяких договорів з останнім не укладав та самостійно відповідні внески не сплачував, оскільки не знав, хоча вважає, що є застрахованою особою.

Представник відповідача вказав, що при виплаті винагороди ОСОБА_1 за виконану роботу, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачувався, так як це не передбачено чинним законодавством.

Представник третьої особи пояснив, що дійсно Фонд соціального страхування в даному випадку міг би визначити грошову компенсацію позивачу в якості страховки від нещасного випадку на виробництві при укладенні цивільно-правового договору, але позивач своєчасно не повідомив Фонд соціального страхування про наявність такого договору та не сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, позивачем не доведено факт і не надано документальних доказів про те, що 02.03.2012 року між ним і ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України було укладено трудовий договір, що є підставою для вчинення відповідачем дій щодо внесення запису до трудової книжки про його працевлаштування за період роботи на підприємстві, а тому його позов задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, не підлягають задоволенню і вимоги третьої особи про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та сплату страхових внесків на ОСОБА_1 за період його роботи на підприємстві, оскільки не доведено порушення прав позивача в цій частині зі сторони ДЗ ННЦ «ХФТІ» НАН України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Дослідний завод Національного Наукового Центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області про визнання договору підряду, укладеного Дослідним заводом Національного Наукового Центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України з ОСОБА_1 02 березня 2012 року - трудовим договором та зобов'язання Дослідний завод Національного Наукового Центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України вчинити дії щодо внесення запису до трудової книжки ОСОБА_1 про працевлаштування за період роботи на Дослідному заводі Національного Наукового Центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України з 02 березня 2012 року по 31 серпня 2012 року - відмовити в повному обсязі.

В задоволенні заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області про зобов'язання Дослідний завод Національного Наукового Центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України здійснити нарахування та сплату страхових внесків на ОСОБА_1 за період його роботи на підприємстві - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис Токмакова А. П.

Голова Валківського районного суду

Харківської області Товстолужський О.В.