Рішення № 34554648, 05.08.2013, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1470/13-ц

Провадження № 2/486/593/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Падалка В.О.

при секретарі - Мещеряковій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 04.06.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 119 та стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову і до повноліття сина.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.06.2011 року вони з ОСОБА_2 уклали шлюб, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, вони фактично припинили шлюбні відносини. Причиною розірвання шлюбу є те, що вони виявилися зовсім різними людьми зі своєрідними характерами, через що постійно виникали сварки та непорозуміння, які негативно впливають на психічний стан кожного з подружжя. Оскільки, їх шлюб з відповідачем існує лише формально, зберігати сім'ю наміру не має, просить суд його розірвати. Після розірвання шлюбу з відповідачем бажає залишити собі прізвище, яке отримала під час державної реєстрації шлюбу, тобто - ОСОБА_1.

Після припинення шлюбних відносин син проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач, як батько дитини, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча працює і має таку можливість, чим ставить її у скрутне матеріальне становище. Тому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі ? частини його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свою позовну заяву, просила суд її задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

ОСОБА_2 суду пояснив, що дійсно 04.06.2011 року вони з ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час шлюбних відносин не підтримують та зберігати сім'ю наміру не мають. Тому згоден на розірвання шлюбу з ОСОБА_1, який існує лише формально.

Дійсно, після припинення шлюбних відносин, син проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Згоден, щоб з нього стягувалися аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюб, якщо буде встановлено та з'ясовано фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В судовому засіданні встановлено, що з 04.06.2011 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та від даного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час вони припинили шлюбні відносини, проживають окремо,подальше їх спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України, позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Крім того, в ході судового засідання встановлено, що після припинення шлюбних відносин відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча має постійне місце роботи, регулярний заробіток та можливість надавати матеріальну допомогу, чим ставить позивача у скрутне матеріальне становище.

Таким чином, ОСОБА_2 ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку щодо матеріального утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, чим порушує вимоги ст. 180 Сімейного Кодексу України, яка зобов'язує батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Ухилення відповідача від виконання свого батьківського обов'язку по утриманню неповнолітнього сина, надає позивачу право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на його утримання.

За таких обставин, суд визначає розмір аліментів на підставі ст.ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, відповідно до яких, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом і її мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та дитини, їх рівний обов'язок по утриманню неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття, стан здоров'я та здатність працювати і вважає, що позов в цій частині також підлягає задоволенню в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місць (п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави витрати пов'язані зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 212- 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 04.06.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 119.

ОСОБА_1 залишити прізвище, яке отримала під час державної реєстрації шлюбу, що розірвано, тобто - ОСОБА_1.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеса, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2013 року і до повноліття сина.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (р/р 31216206700010, код КЕКД 22030001, "Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)", отримувач державний бюджет м. Южноукраїнська, код 37753202, банк одержувача - ГУДСКУ в Миколаївській області, МФО банку 826013 ) розміром - 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 ( сорок ) копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду В. О. Падалка