Рішення № 34554606, 24.07.2013, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1385/13-ц

Провадження № 2/486/567/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого -судді Падалка В.О.

при секретарі -Асєєвій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів сплачених відповідно до угоди № 152914 від 26.02.2007 року в сумі 21784,78 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 26 лютого 2007 року між ним та ЗАТ "АІСЕ Україна" правонаступником якого є ПрАТ "АІСЕ Україна" була укладена угода № 152914 з додатками № 1, № 2 про надання учаснику системи (програми) послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу - автомобіля через систему "Автоплан", організовану товариством. Вищевказана укладена угода суперечить вимогам ст. 18,19 ЗУ "Про захист прав споживачів". Вважає, що був введений в оману, не отримав належної, доступної та правдивої інформації про послуги відповідача. При укладенні договору йому не роз'ясняли істотні умови договору, копію договору надали лише після сплати реєстраційного внеску. Фактично договір був укладений внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності. Також укладений договір є договором по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів в групі з наданням послуг, що суперечить Закону України "Про захист прав споживачів". Він шляхом омани був втягнутий в систему накопичування коштів, так звану "фінансову піраміду". Крім того відповідач здійснює діяльність з надання фінансових послуг без відповідної ліцензії. Фактично умови договору, відповідно до яких відповідач не відшкодовує учаснику програми сплачений ним реєстраційний платіж, створюють дисбаланс договірних прав та обов'язків споживача і порушують принцип рівності сторін договору.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Голова правління ПрАТ "АІСЕ Україна" Гутварьова Н.В. надіслала на адресу суду письмове клопотання про визнання причини неявки представника в судове засідання поважними та відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду повідомлені причини неявки визнані неповажними, справу розглянуто за відсутності представника відповідача, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, в порядку заочного розгляду. Проти заочного розгляду справи позивач не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих позивачем доказів, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду справи встановлено, що 26.02.2007 року між ЗАТ "АІСЕ Україна", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "АІСЕ Україна" та ОСОБА_1 була укладена угода № 152914, предметом якої є надання останньому послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди, через систему «Автоплан», організовану відповідачем (ст. 1 угоди № 152914 від 26.02.2007 р.).

Дана угода складається з основного тексту угоди, додатку № 1 та додатку № 2, які є невід'ємними складовими частинами цієї угоди (ст. 10 угоди № 152914 від 26.02.2007 р.). Угода та додатки підписані сторонами.

Вказана угода була укладена з метою придбання легкового автомобіля «Aveo», вартість автомобіля згідно додатку № 1 на час укладення угоди становила 60 300 гривень (а. с. № 8).

Позивачем був сплачений вступний внесок в розмірі 2 170,80 гривень, про що свідчить копія квитанції (а. с. № 14). Протягом березня 2007 року -грудня 2008 року останнім сплачено 22 чистих внески, що становить 23 650,72 гривень, що підтверджується наданими позивачем копіями квитанцій. (а. с. № 15-19, 54).

Стаття 2 угоди між сторонами визначає, що зобов'язання відповідача зводяться до організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи, здійснення адміністративних процедур.

Відповідно до статті 4 додатку № 2 до угоди ПрАТ "АІСЕ Україна" щомісячно самостійно організовує та проводить перший Асигнаційний акт, а право на отримання позивачем автомобіля залежить від розміру чистого фонду групи і внесення коштів іншими учасниками системи.

Згідно ст.ст. 4, 9 цієї угоди учасник зобов'язується виконувати зобов'язання передбачені угодою, в порядку та строки, визначені угодою. Угода діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Зміст послуг з адміністрування системи "Автоплан" полягає в тому, що учасник сплачує передбачені контрактом кошти, а ПрАТ "АІСЕ Україна" формує групу учасників, за рахунок чистих внесків за які здійснюється придбання автомобіля. Учасник одержує автомобіль відповідно до механізмів визнання права на отримання ним автомобіля, передбачених контрактом, і таке визнання права здійснює ПрАТ "АІСЕ Україна" на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Угода не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності ПрАТ "АІСЕ Україна" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання споживачем автомобіля, навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість угодою передбачено, що у випадку відмови клієнта від контракту з нього утримується вступний внесок, а також відступне у розмірі двох чистих внесків, не повертаються адміністративні витрати й страховий внесок, повернення коштів відбувається після ліквідації групи.

Зі змісту угоди випливає, що отримання автомобілів учасниками системи можливе за умови дотримання всіма учасниками угод, які укладені з кожним з них, і реалізація прав учасника системи фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи, з якими, зокрема, позивач безпосередньо у будь-які правовідносини не вступав, тобто між ним та іншими учасниками системи взаємних прав і обов'язків не виникло.

Таким чином, ПрАТ "АІСЕ Україна" покладає на учасників системи придбання автомобілів в групах їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Вказане свідчить про порушення з боку відповідача принципу добросовісності та існування дисбалансу договірних прав і обов'язків на шкоду ОСОБА_1, введення його в оману, наявність ознак нечесної підприємницької практики.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа №6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 5,6,8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнано недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року N 9 нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання угоди № 152914 від 26.02.2007 року, укладеної між Закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна" та ОСОБА_1 недійсною, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій сторона у натурі все, що вона одержала від виконання цього правочину.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача належить стягнути грошові кошти передані на виконання недійсного правочину, позовні вимоги в цій частині також задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, на відповідача також необхідно покласти витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 212- 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Визнати угоду № 152914 від 26.02.2007 року, укладену між Закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна" та ОСОБА_1 - недійсною.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" на користь ОСОБА_1 кошти сплачені відповідно до угоди № 152914 від 26.02.2007 року в сумі 21784 ( двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят чотири ) грн. 78 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" судовий збір на користь держави (р/р 31216206700010, код КЕКД 22030001, "Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)", отримувач державний бюджет м. Южноукраїнська, код 37753202, банк одержувача - ГУДСКУ в Миколаївській області, МФО банку 826013 ) розміром - 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 ( сорок ) копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду В. О. Падалка