Постанова № 34554125, 28.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 р. Справа №805/12683/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:18

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю

представника позивача Кононенко О.А.,

представників відповідача Сазонова Н.О., Скворцов О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Горлівське» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м.Горлівка про визнання протиправними дії щодо встановлення 67 класу професійного ризику виробництва та зобов'язання відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Горлівське», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м.Горлівка про визнання протиправними дії щодо встановлення 67 класу професійного ризику виробництва та зобов'язання відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва, мотивуючи свої вимоги тим, що з 13 по 14 серпня 2013 року відповідачем було проведено перевірку достовірності поданих позивачем відомостей про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності, за результатами якої було складено акт перевірки №101 від 14 серпня 2013 року. Згідно зазначеного акту страхувальника було віднесено до 67 класу професійного ризику виробництва замість 41 класу з визначенням розміру єдиного соціального внеску 49,7% з 01 січня 2013 року. Позивач не погоджується із зазначеними діями відповідача та вважає їх протиправними з наступних підстав. Добування кам'яного вугілля та збагачення кам'яного вугілля - це два різних технологічних процеси. КВЕД-2010 05.10 «Добування кам'яного вугілля» відноситься як до 41 класу ризику (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), так і до 67 класу ризику (крім відкритого видобування кам'яного вугілля), оскільки в першому випадку клас ризику не пов'язаний з підземними роботами (як і переробка вугілля теж не пов'язана з підземними роботами). Оскільки позивач займається виключно збагаченням кам'яного вугілля, а не добуванням, то в даному випадку клас ризику не пов'язаний з підземними роботами, а тому підприємством правомірно застосовано саме 41 клас. Крім того, за результатами атестації робочих місць на підприємстві встановлено право працівників на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, на відміну від вугледобувних підприємств, де встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1.

Також, згідно п.1 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 лютого 2013 року №113 «Про відновлення чинності Національного класифікатору України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» чинність вказаного класифікатора відновлено до 31 грудня 2013 року. Враховуючи, що дія КВЕД 2005 відновлена терміном до 31 грудня 2013 року, позивач вважає можливим застосовувати положення КВЕД 2005, внаслідок чого у відповідача відсутні будь-які підстави для зміни класу професійного ризику позивачу до 31 грудня 2013 року.

Просить суд визнати протиправними дії щодо встановлення 67 класу професійного ризику виробництва та зобов'язати відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, в яких підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Надав заперечення, в яких вказує, що позивач знаходиться на обліку і відділенні ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Микитівському районі м.Горлівки. Згідно відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності за 2012 рік, позивачем були надані відомості про вид економічної діяльності за КВЕД, де був зазначений КВЕД 13.20. - виробництво продуктів нафтоперероблення. На підставі наданих відомостей, у відповідності з Постановою КМУ №237 від 08 лютого 2012 року позивача було віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності. Відповідачем було проведено перевірку достовірності поданих позивачем відомостей про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності, за результатами якої було складено акт перевірки №101 від 14 серпня 2013 року. Згідно зазначеного акту страхувальника було віднесено до 67 класу професійного ризику виробництва замість 41 класу з визначенням розміру єдиного соціального внеску 49,7% з 01 січня 2013 року. Відділення вважає свої дії правомірними та законними, оскільки із пояснень до видів економічної діяльності вбачається, що до класу 05.10 відноситься добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом, очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т.ін. кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання. Тому, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приватне акціонерне товариство «Горлівське» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 26 січня 2004 року, ідентифікаційний код 32804702 (а.с.14), перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м.Горлівка.

З 13 по 14 серпня 2013 року відповідачем було проведено перевірку достовірності поданих позивачем відомостей про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності, за результатами якої було складено акт перевірки №101 від 14 серпня 2013 року.

Відповідно до зазначеного акту, відповідач прийняв рішення про зміну класу професійного ризику виробництва - згідно з Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видом економічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237, відніс страхувальника до 67 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності «Добування кам'яного вугілля» - код 05.10 за КВЕД-2010. Також зазначив, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для даного страхувальника розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінено з 1 січня 2013 року, і він становить 49,7%.

Віднесення позивача з 41 на 67 клас професійного ризику виробництва призвело до збільшення розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обов'язок сплати якого покладений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Спірні правовідносини регулюються, зокрема Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30, Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видом економічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

На виконання ст. 47 вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237 затверджено Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності.

Згідно з п.п. 3 та 4 вказаного Порядку види економічної діяльності визначаються згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим в установленому порядку.

Віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності, що визначається за найбільшою питомою вагою обсягу реалізованої продукції та/або чисельністю зайнятих осіб за минулий календарний рік.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30 затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

Відповідно до п. 3.4 розд. ІІІ вказаного Порядку віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додатком до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року №237).

Пунктом 3.6 розд. ІІІ вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від органу Пенсійного фонду відомостей про внесення змін до відомостей про страхувальника, які стосуються зміни основного виду економічної діяльності, робочий орган виконавчої дирекції Фонду у разі необхідності проводить перевірку достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) та приймає рішення про віднесення страхувальника до нового класу професійного ризику виробництва.

Згідно з п. 3.7 розд. ІІІ вказаного Порядку зміна класу професійного ризику виробництва здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику виробництва встановлюється з початку поточного року.

Відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ вказаного Порядку страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

На виконання п. 3.10 розд. ІІІ Порядку, позивачем 23 січня 2013 року було подано відповідну відомість за 2012 рік (а.с.47).

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає відповідному органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

При цьому вносяться відповідні записи до журналу обліку повідомлень про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Так, відповідачем прийняте рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва та надіслано позивачу повідомлення №661 від 24 січня 2013 року, відповідно до якого, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року №237 «Про підтвердження Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності» страхувальника віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності, виробництво продуктів нафто перероблення, КВЕД 19.20. Відповідно до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для даного страхувальника розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінено з 01 січня 2013 року і він становить 38% (а.с.48).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вказане рішення позивачем оскаржено не було.

Також, судом встановлено, що 14 серпня 2013 року за результатами проведеної перевірки достовірності поданих позивачем відомостей про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності, відповідач прийняв рішення про зміну класу професійного ризику виробництва та надіслав позивачу повідомлення №1166 від 15 серпня 2013 року - згідно з Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видом економічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237, відніс страхувальника до 67 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності «Добування кам'яного вугілля» - код 05.10 за КВЕД-2010. Також зазначив, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для даного страхувальника розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінено з 1 січня 2013 року, і він становить 49,7% (а.с.21,33).

Таким чином відповідач вдруге змінив та встановив новий клас професійного ризику виробництва з 01 січня 2013 року, що є порушенням ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо встановлення 67 класу професійного ризику виробництва підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва, суд зазначає наступне.

З системного аналізу положень ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу Державної влади та ст. 8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, вбачається, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, суд зауважує, що з приписів перелічених норм права вбачається неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Горлівське» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м.Горлівка про визнання протиправними дії щодо встановлення 67 класу професійного ризику виробництва та зобов'язання відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м.Горлівка щодо встановлення Приватному акціонерному товариству «Горлівське» 67 класу професійного ризику виробництва.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівське» витрати по сплаті судового збору у розмірі 17,21 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 28 жовтня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 30 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.