Ухвала суду № 34553395, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/21695/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАКС»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013

у справі №2а/0570/16578/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАКС»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАКС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АРАКС») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС) про визнання незаконними дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 №0000861504, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 №0000861504, яким позивачу зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 25441938,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, в задоволенні позову відмовлено.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 02.11.2012 №3237/15-4/30232150. Згідно з вказаним актом, встановлено порушення підприємством пункту 200.4 статті 200, статті 102 Податкового кодексу України у вигляді завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за вересень 2012 року на 25441017,00 грн. Підставою для висновків податкового органу стало те, що від'ємне значення, яке не було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ, не може бути задеклароване у рядку 24 (Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) пізніше 1095 днів після отримання права на бюджетне відшкодування. Законом не передбачено можливості платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення стосовно відмови від такого відшкодування. З урахуванням строків давності, визначених пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, враховуючи від'ємні залишки за серпень, грудень 2006 року, лютий, квітень, серпень 2007 року, січень, травень, червень, лютий, серпень 2008 року, січень - березень, червень 2009 року не можуть бути відображені платником в рядку 26 (24 - по новій формі) декларації, не підлягають зарахуванню платником у зменшення податкових зобов'язань в податкових деклараціях в наступних податкових періодах, не можуть бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не можуть бути відображені ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 (23.1, 23.2 - по новій формі) декларації).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, оскільки ТОВ «АРАКС» не підпадає під категорію осіб визначених пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, та оскільки виникла різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, якою заявлено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно підпунктів 4.6.4 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25 листопада 2011 року № 492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Підпунктом 4.6.5 пункту 4 розділу V Порядку встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи із суті бюджетного відшкодування, викладеній в підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 та в пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду в якому склалася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів.

Таким чином, сума, розрахована за правилами статті 200 Податкового кодексу України, набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету. При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Положеннями статті 200 Податкового кодексу України не передбачено застережень щодо участі фактичної сплати ПДВ постачальникам у розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ та напрямів його використання при складанні декларацій з ПДВ (для визначення від'ємного значення чи перекриття поточних податкових зобов'язань з ПДВ). Участь цієї сплати у розрахунку бюджетного відшкодування обмежується лише розміром від'ємного значення з ПДВ.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Зі змісту вищевикладеного слідує, що Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, не можна визнати правомірною.

Приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначають правовідносини, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ, а спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ.

При цьому, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки попередній перевірці позивача, якою було встановлено, що позивачем було допущено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у вересні 2006 року на 25539416,00 грн. З акту перевірки вбачається, що вказане від'ємне значення було сформовано за угодою товарного кредиту між ТОВ «АРАКС» та ТОВ «Укрспецторг» при придбанні стабілізаторів режимів агрегатів, працюючих в умовах середовищ із змінними параметрами «Октава» ТУ 33,2-23622371-001:2005. Сума ПДВ 25539416,00 грн. по цій угоді також увійшла до складу залишку від'ємного значення, задекларованого позивачем у вересні 2012 року. Тобто, позивач включив вказану суму ПДВ до складу від'ємного значення вересня 2012 року у той час, як податковим органом була встановлена неправомірність його декларування у попередньому податковому періоді.

Тобто, судами попередніх інстанцій не визначено правомірність підстав з яких податковий орган дійшов висновків про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, а саме чи це порушення відбулось внаслідок порушення позивачем строків пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, або порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вересні 2006 року, оскільки зазначені підстави є взаємовиключними.

Крім того, при новому розгляді справи судам, для того, щоб у кожному окремо взятому звітному періоді визначити, в яких саме звітних періодах у платника виникла сума від'ємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, необхідно розкласти значення рядка 24 декларації поточного звітного періоду на складові частини, які відповідають такій від'ємній різниці за кожен окремо взятий період.

Встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даного спору.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 232 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАКС» задовольнити частково

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров