Ухвала суду № 34551523, 29.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"29" жовтня 2013 р. Справа № 817/2931/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" вересня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веснянка» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, які полягали у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка» №183/22-200/13980626 від 02.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року:

- висновків про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

- висновків про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «Веснянка» та встановлення перевіркою «нереальних» господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.

Присуджено на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп..

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Рівному порушує питання про скасування постанови з прийняттям нової про відмову у позові з підстав неправильної правової оцінки обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи питання, щодо способу захисту прав позивача у даній справі, суд вважав, що таким способом повинно бути визнання протиправними дій ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, які полягають у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка» (код ЄДРПОУ 13980626) № 183/22-200/13980626 від 02.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, висновків: про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «Веснянка» та встановлення перевіркою «нереальних» господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.

Такий спосіб захисту, на думку суду, повністю відповідає способу сформованому позивачем в своїх позовних вимогах.

Суд встановив, що 02 квітня 2013 року, Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, складено акт про результати проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка» (код ЄДРПОУ 13980626) № 183/22-200/13980626 від 02.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року.

Згідно висновків акта перевірки, встановлено такі порушення:

- неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

- п. 44.1. ст.. 44 п.137.1 ст. 137 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, щодо безпідставного формування доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) по операціям продажу товарів (робіт, послуг) для контрагентів - покупців в сумі 2 024 959 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п.138.8 ст. 138, п. п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо завищення валових витрат та витрат які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 2 002 514 грн.;

- п. 44.1. ст.. 44, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, щодо безпідставного формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 436123 грн.;

- п. 44.1. ст.. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 417646 грн..

Підставою для зазначених висновків про встановлення наведених порушень вимог Податкового кодексу України, стало здіснення та облікування позивачем господарських операцій з постачання товарів (робіт, послуг) від контрагентів - постачальників, які на думку контролюючого органу мають ознаки сумнівності: ТОВ «Центр нових будівельних технологій» «Юпітер-Південь»; ТОВ «Дом і К»; ТОВ «Інтенсивник Плюс»; ПП «Прайм-БУД-ММ»; ПП «Приват екосистема»; ТОВ «Сенеж Донецьк»; ПП «Восход»; ТОВ «Матадор»; ПП «АТМ»; ТОВ «Тамма».

Перевіркою не встановлено передачі товарів від контрагентів-постачальників до ТОВ «Веснянка», відтак і до контрагентів покупців позивача. Валовий дохід за перевіряє мий період сформовано за рахунок умовної реалізації для покупців товарів, умовно отриманої від вищевказаних постачальників. Встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

У зв'язку з наявністю податкових ризиків по взаємовідносинам з сумнівними контрагентами по ланцюгу постачання та у зв'язку з виявленими перевіркою нереальними господарськими операціями з продажу товарів (робіт, послуг), контролюючий орган дійшов висновку, що останні укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби - завищення або заниження позивачем сум обов'язкових податкових платежів за перевіряє мий період не встановлювалось.

З приводу виявлених порушень за результатами перевірки - податкові повідомлення-рішення не приймались.

Правові наслідки реагування (дій) суб'єкта владних повноважень на виявлені порушення податкового законодавства відобразились у їх звернені із цивільним позовом у кримінальному провадженні №12013190020000083, з метою захисту інтересів держави та стягнення в дохід держави суми обов'язкових податкових платежів розмір та факт несплати яких аргументовані висновками акта перевірки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії податкового органу які полягають у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка» (код ЄДРПОУ 13980626) № 183/22-200/13980626 від 02.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року висновків, про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, а також у формуванні в зазначеному акті перевірки висновків про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «Веснянка» та встановлення перевіркою «нереальних» господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету, суперечать принципам верховенства права, рішенням Європейського суду з прав людини, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та зроблені з порушенням норм ст.19 Конституції України, ст. ст. 1, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, 207 Господарського кодексу України, 1,3, 19-1,20, п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки Державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, які реалізуються у правовідносинах з платниками податків, то спір щодо правомірності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативноправових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. У частині 2 цієї статті передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб'єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів. При цьому законом не заборонено звертатися до суду із вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у формулюванні висновків акта перевірки. Та обставина, що акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже, й не виключає їх судового захисту.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки ДПІ не виносило податкового повідомлення-рішення, яке платник податків (позивач) міг би оскаржити. Тому, колегія вважає, що Позивач не мав іншого способу захисту порушених, на його думку, прав та інтересів, окрім як оскаржувати дії податкового органу. За умов невинесення податкового повідомлення-рішення, об'єктом судового контролю мають бути дії податкового органу. Інше розуміння призвело б до порушення конституційної норми про поширення юрисдикції суду на всі правовідносини.

Таким чином, у вищенаведеному випадку має місце публічно-правовий спір щодо правомірності дій органу державної податкової служби під час оформлення результатів перевірки та відображення їх в акті, зокрема, якщо позивач - платник податків вважає свої інтереси порушеними та бажає їх захистити. Вирішення такого спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, а тому суд першої інстанції вірно виходив з того, що справа належить до юрисдикції саме адміністративного суду і повинна розглядатися по суті.

Судом встановлено, що висновки перевіряючих здійснені на підставі наданих позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів (виписки банку по рахунку №26004730254211 відкритого у Львівській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк», оборотно-сальдові відомості по рах.631 за період з 01.01. 2010 року по 31.01.2013 року, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату, інше), актів перевірок підприємств контрагентів, даних Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України ТОВ «Веснянка» та його контрагентів.

Досліджені судом документи (податкові накладні, банківські виписки про рух коштів по рахунках ТОВ «Веснянка») - є первинним документами у розумінні ст.9 Закону № 996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, а також відповідають вимогам п.201.11 ст.201 ПК України.

Вказані документи, підтверджують або факт реалізації або факт отримання коштів ТОВ «Веснянка» за поставлені товари, роботи та послуги.

Посилання відповідача на акти документальних перевірок про неможливість проведення зустрічної звірки є безпідставними, оскільки: відповідно до, ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб; порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій; факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду; поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань; самі по собі акти не є беззаперечними, належними та допустимими доказами даних фактів в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, а інших доказів всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не надано.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога, щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання, як визначальна ознака господарської операції, кореспондує з положеннями Податкового кодексу України, що регулюють порядок формування платниками податків витрат, які враховуються при визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Подальший рух товарно-матеріальних цінностей, в розрізі номенклатури поставки товарів та з врахуванням націнки, відображено позивачем в складі валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, підтверджує економічний зміст діяльності ТОВ «Веснянка» та використання придбаної продукції у власній господарській діяльності.

Реалізація придбаної продукції здійснювалася для СВ-НУП «Одесросхолод», ПП «Промхолод-В», ПП «Техномонтаж», ВАТ «Поліссяхліб», ТОВ «Нордекс», ТОВ БМУ «Промжитлобуд-2», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «ХТ «Нордекс», ТОВ «Техно Модуль Ультра», ПП «Айсикл», ТОВ Н-ВП «Компресор», ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика», ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Західний молочний дистриб'ютор», ТОВ «Універсаліс», ПП «ПСП «Аметист», ОСОБА_8, ТОВ «МЕГА-ХОЛОД», ТОВ «Техносфера Пик», ТОВ «Техносфера Пласт», ТОВ «Фапомед Україна», ТОВ «Волинь-Вест», що підтверджується дослідженими у судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами: копіями податкових накладних, видаткових накладних, копіями договорів поставки, копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с.141-250, т.2 а.с.1-162).

Оплата придбаної та реалізованої продукції підтверджується виписками ТОВ «Веснянка» з особового рахунку № 26004730254211 відкритого у Львівській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк» (т. 2, а.с.90-107).

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення - суду не надано.

Лише обізнаність платника податків, щодо порушень податкового законодавства допущених його контрагентами, впливає на право такого платника податків на податковий кредит. При цьому, суд вірно виходив з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість. Тим більше не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента постачальника, необхідність проведення якої входить в обов'язок відповідача.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, тому Позивач, як покупець, не може нести відповідальність а ні за несплату податків постачальниками (продавцями), а ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Доказів, які б підтверджували, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаних контрагентів, або мав реальну можливість з`ясувати обставини їх діяльності, які унеможливлювали б віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту, Відповідачем суду не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Судом вірно не взято до уваги посилання податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, оскільки зазначені доводи є лише припущеннями відповідача.

Колегія суддів вважає, що відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвели до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом від 26 вересня 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови суду першої інстанції.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано: (рек. з пов. про вруч.).

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Веснянка" вул.Київська,44,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023