Ухвала суду № 34550360, 24.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-912/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Федотова І.В.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Відкритого акціонерного товариства «Баришівське автотранспортне підприємство 13247» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Баришівське автотранспортне підприємство 13247» до Баришівської об'єднаної Державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року позивач Відкрите акціонерне товариство «Баришівське автотранспортне підприємство 13247» звернулися в суд з адміністративним позовом до Баришівської об'єднаної Державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2010 року №0012371730/0 та від 27.12.2010 року №0013221730/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що на підставі направлення від 30.07.2010 року за №142 та згідно з ст. 11-1 Закону України «Про державну службу в Україні», головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Баришівської об'єднаної Державної податкової інспекції в Київській області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 03.09.2010 року за №2125/23-2/02140751.

Актом перевірки встановлено, що позивачем застосовано податкову соціальну пільгу при виплаті доходів штатним працівникам у 2007-2010 роках, якими не було подано заяву про її застосування, відсутні документи для застосування податкової соціальної пільги, а тому за результатами перевірки донараховано 5387,56 грн. податку з доходів фізичних осіб.

В акті перевірки зазначено, що позивачем не утримано податок з доходів, нарахованих та виплачених за договорами цивільно-правового характеру з СПД - фізичними особами, а саме: ОСОБА_4, якому проведено виплату за отримані товарно-матеріальні цінності та надані послуги протягом 2009 року в сумі 2655,00 грн.; ОСОБА_5, якому проведено виплату за придбані запчастини протягом 2009 року в сумі 1393,66 грн.; ОСОБА_6, якому проведено виплату за придбані двері протягом 2009 року в сумі 2400 грн.; ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яким проведено виплату за виконані роботи згідно з укладеним договором №3 від 10.05.2007 року в сумі 1080 грн..

На підставі встановлених порушень актом перевірки, Баришівською об'єднаною Державною податковою інспекцією в Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2010 року №0012371730/0 та від 27.12.2010 року за №0013221730/2.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Київській області від 23.12.2010 року за №2701/10/25-017/318-1280 про результати розгляду повторної скарги позивача, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.09.2010 року № 0012371730/0 в частині сплати 607,30 грн. податку з доходів фізичних осіб та 1214,60 грн. застосованої штрафної санкції та в зазначеній частині скасовано рішення Баришівської об'єднаної Державної податкової інспекції в Київській області від 18.10.2010 року № 944/10/17, прийняте за результатами розгляду первинної скарги.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Київській області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 року № 013221730/2.

В результаті адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону. Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи від іншої діяльності, крім зазначених у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за ставками та у порядку, встановленим Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановлений законом на 1 січня звітного податкового року для будь-якого платника податку.

Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно з підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.

Підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 зазначеного Закону визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2035.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Позивачем ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності здійснювалося із порушеннями чинного законодавства.

Первинні бухгалтерські та інші документи з питань адміністративно-господарської діяльності апелянтом під час проведення перевірки податковому органу не надавались.

В апеляційній скарзі позивач не зазначає жодного доказу, який би спростував висновки податкового органу викладені в акті перевірки.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Баришівське автотранспортне підприємство 13247» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 31.10.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Федотов І.В.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Федотов І.В.