Постанова № 34550331, 23.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3040/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий Центр «Моноліт-М» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року по справі за їх позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Діловий Центр «Моноліт-М» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 03.04.2013 роки № 0001111510, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата на суму 261 239,38 грн., у тому числі за основним платежем 199 039,76 грн., штрафні (фінансові) санкції - 62 199,62 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Діловий Центр «Моноліт-М» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність спірного податкового повідомлення-рішення та відмовив в його скасуванні. Апеляційна інстанція не може погодитися з такою правововою позицією з огляду на слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2007 року між Гірською сільською радою (орендодавець) та ТОВ «Діловий Центр «Моноліт-М» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3503 га, яка знаходиться в межах с. Гора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Згідно з пунктом 2.2 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62 463,71 грн. За п. 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 6 246,40 грн. щорічно, що складає 10 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється у урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 20.11.2009 року № 1482-25-V «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільського населеного пункту с. Гора» затверджено технічну документацію з нормативної грошовою оцінки земель сільського пункту Гора Бориспільського району Київської області, якою визначено базову вартість одного квадратного метру земель населеного пункту с. Гора у розмірі 99,40 грн./м. кв. Дане рішення було оприлюднено на стенді сільської ради з 20.12.2009 (лист Гірської сільської ради від 29.07.2013 року).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області №105 23.01.2012, нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,3503 га, яка знаходиться в оренді у ТОВ «Діловий Центр «Моноліт-М», складає 1073531,18 грн. Це є дані державного кадастру, внесені на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

21.01.2010 позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік та відомості з договору оренди землі, згідно з якими нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 78 337,43 грн., а самостійно розрахована річна сума орендної плати становить 7 833,74 грн. (ставка податку - 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки) із розбивкою по місяцях - 652,81 грн./міс.

27.01.2011 року товариством до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік та відомості про наявні земельні ділянки, згідно яких нормативно-грошова оцінка Земельної ділянки складає 78337,43 грн., а самостійно розрахована річна сума орендної плати становить 7833,74 грн. (ставка податку - 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки) із розбивкою по місяцях - 652,81 грн./міс.

20.02.2012 року позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік та відомості про наявність земельних ділянок, згідно яких нормативно-грошова оцінка Земельної ділянки складає 78 337,43 грн., а самостійно розрахована річна сума орендної плати становить 7 833,74 грн. (ставка податку - 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки) із розбивкою по місяцях - 652,81 грн./міс.

08.02.2013 року податковим органом на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку ТОВ «Діловий центр «Моноліт-М» за період 2010-2012 роки з питань нарахування та сплати плати за землю, за результатами якої складено акт № 73/15-1/31450593.

Перевіркою встановлено, що товариством при визначенні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності невірно застосовано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що стало причиною заниження податкового зобов'язання з орендної плати за 2010 - 2012 роки на 99 519,38 грн. щорічно.

Податковим органом відповідно до вимог пп. 54.3.2 . 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України до товариства застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 62 199,62 грн.

Висновки акту перевірки слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 03.04.2013 року № 0001111510, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата на суму 261 239,38 грн., у тому числі за основним платежем 199 039,76 грн., штрафні (фінансові) санкції - 62 199,62 грн.

Згідно зі ст. 288.1 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За ст. 654 ЦК України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір орендної плати за орендовану позивачем спірну земельну ділянку було встановлено у договорі оренди землі, при цьому, даним договором зміна розміру земельного податку була визначена як підстава для перегляду розміру орендної плати.

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим, а тому йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.06.2013 року у справі № 21-443а12.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо того, що донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленнями-рішеннями було здійснено правомірно.

Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень ст. 198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, обставини справи з'ясовані не повно та не об'єктивно, а тому є всі підстави для його скасування.

За таких обставин апеляційна скарга підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий Центр «Моноліт-М» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року - скасувати, постановивши нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.04.2013 року № 0001111510, прийняте Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.