Ухвала суду № 34550230, 22.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10012/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пісібі - Радіозавод» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до Приватного акціонерного товариства «Пісібі - Радіозавод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Пісібі - Радіозавод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на загальну суму 11789,10 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2013 року позов задоволено, справу розглянуто в порядку скороченого провадження.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем було складено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня по травень 2013 року на суму 11789,10 грн. по пенсіонерам - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; зазначені розрахунки отримані відповідачем 09 квітня 2013 року та 14 травня 2013 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, зокрема, підпунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пп. «б»).

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 року) прямо визначено обов'язок відповідача з коштів, призначених на оплату праці, відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», були отримані відповідачем, що також не заперечується сторонами.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком № 2, підлягають відшкодуванню територіальному органу Пенсійного фонду України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що в даному випадку не підлягають відшкодуванню витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, оскільки підприємство знаходиться в стадії припинення, у зв'язку із чим не здійснює господарську діяльність, не має фонду оплати праці і не має джерел для сплати зазначених витрат, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Приватне акціонерне товариство «Пісібі - Радіозавод» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, а не припинено.

При цьому, апелянтом не зазначено, що останній знаходиться в процесі відновлення платоспроможності або банкрутства. Також, апелянтом не доведено, що на підприємстві відсутні трудові ресурси, що свідчить про наявність зобов'язання підприємства виплатити заробітну плату.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пісібі - Радіозавод» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 28.10.2012 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.