Постанова № 34550015, 30.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2013 року Справа № 812/7455/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Запорожцевій І.В.,

за участю представників сторін:

позивач - Чикова О.І. (довіреність №100 від 03.09.2013),

відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №1559 від 05.08.2013, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №1559 від 05.08.2013.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням №1559 від 05.08.2013 управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» застосовано штраф у розмірі 1183,44 грн. та нарахована пеня у розмірі 898,65 грн. за період з 20.03.2013 по 25.06.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» вважає, що рішення Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1559 від 05.08.2013 винесено з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованим, оскільки ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.11.2009 порушено провадження у справі про банкрутство, відкрито процедуру розпорядження майном та було ухвалено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бугулян О.А., ухвалою від 06.05.2010 у справі введено процедуру санації, керуючим санацією призначено директора підприємства Степаненко С.М., розпорядником майном у процедурі санації призначено арбітражного керуючого Бугулян О.А., ухвалою суду від 25.06.2013 повноваження керуючого санацією та розпорядника майна продовжено, а тому у відповідності з вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові (а.с.3-5).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с. 29-33)

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Свердловської міської ради 31.10.2002, ідентифікаційний код 01535111, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №332369 (а.с.13).

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області у розумінні ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м. Свердловську Луганської області 05.08.2013 винесено рішення №1559 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовані штрафні санкції у розмірі 1183,44 грн. та нарахована пеня у розмірі 898,65 грн. за період з 20.03.2013 по 25.06.2013, що також підтверджено відповідним розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку (а.с.6, зворотній бік).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Обов'язками платника єдиного внеску згідно Закону, зокрема, є своєчасність, повнота нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ч.3 ст.19 Закону № 2343).

Згідно ст.1 Закону № 2343 грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11 листопада 2009 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.10).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням №1559 від 05.08.2013 до позивача застосовано штраф у розмірі 1183,44 грн. та нарахована пеня у розмірі 898,65 грн. за період з 20.03.2013 по 25.06.2013, тобто за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, термін сплати якого настав на час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто щодо зобов'язань, на які поширюється дія мораторію.

З огляду на положення ст.19 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області від 10 листопада 2009 року про порушення провадження у справі про банкрутство щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр», суд дійшов до висновку, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення №1559 від 05.08.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №1559 від 05.08.2013, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області №1559 від 05.08.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.03.2013 по 25.06.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр», ідентифікаційний код 01535111, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн. ( сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04 листопада 2013 року.

Суддя О.О. Цицюра