Рішення № 34547496, 30.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/9140/13-ц

2/243/3438/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої -судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Ляшко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 Стандарт про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПАТ «ОСОБА_4 Стандарт» про захист прав споживачів. В обґрунтування вимог зазначила, що у відповідності до повідомлення відповідача, між позивачем та відповідачем був укладений договір від 19 листопада 2012 року за № 101699665 на отримання карткового кредиту № 5364012630891780 з кредитним лімітом 13 000 грн. В порушення вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», її не повідомлено про умови кредитування, не наданий графік погашення заборгованості, не надано договір кредиту. В звязку з цим, позивачка не розуміє, на яких умовах вона повинна повертати кошти відповідачу. Сума коштів, які вона повинна сплачувати за договором постійно змінюється. На її запити, банк відповіді не надає. Також зазначає, що вказаний договір між нею та банком не був укладений у письмовій формі. В даний час у неї відсутній кредитний договір, відсутня інформація банку по вказаній угоді. Отже на момент укладання договору вона не була обізнана щодо істотних умов договору, а тому вважає, що даний договір є нікчемним, оскільки укладений без додержання письмової форми, а також тому на момент її укладення сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. З огляду на викладене, просить застосувати наслідки нікчемності правочину у виді реституції.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги своєї довірительки підтримав, просив їх задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві. Також пояснив, що між його довірителькою та відповідачем був укладений кредитний договір, у відповідності до якого вона отримала 3500 грн. в кредит, і які виплатила на умовах, вказаних в кредитному договорі. Через деякий час на її адресу відповідачем була надіслана пластикова картка, на якій були кошти в сумі 13000 грн. Вона дійсно активувала вказану картку, отримала кошти. Разом з тим, після того, як почала ці кошти виплачувати, то їй на телефон почали поступати дзвінки та смс - повідомлення, у відповідності до яких вона постійно була винна кошти, при цьому, не зрозуміло було який відсоток їй нараховується за користування коштами, яку щомісячну суму вона повинна сплачувати, оскільки кожен раз ця сума змінювалась. Коли позивачка звернулась до відповідача із відповідним клопотанням, то, як зясувалось письмовий договір по цій картці не укладався. Крім того, відповідь про те, яку суму вона сплатила по спірному договору, яка підлягає до задоволення, відомості про відсоткову ставку, та інші відомості, вона отримала, лише після того, як звернулась до суду. Також зазначив, що договір № 101699665 від 19 листопада 2011 року між позивачкою та відповідачем не був укладений у письмовій формі, а тому є нікчемним, в зв'язку з чим, просить застосувати наслідки нікчемності правочину, у відповідності до яких позивач повертає отримані нею кошти за вирахуванням сплачених коштів.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив, про що подав письмові заперечення, та пояснив, що коли позивачка підписала кредитний договір на отримання пластикової картки та коштів в сумі 3500 грн., вона також підписала умови, за яких на її пропозицію про укладення договору платіжної картки, відкрив позивачу ОСОБА_6 Картки, випустив та надав у користування Картку, та здійснив за ініціативою позивача кредитування рахунку Картки, і результатом вищевказаних дій позивача та відповідача став факт укладення Договору про надання і використання платіжної картки № 101699665 із відкриттям кредитної лінії на суму 13000 грн.. Наведе зазначається в умовах 3.1, 3.2, 33, 4.2, 6.2 Кредитного договору № 99065960 від 12 серпня 2012 року. Позивач підписала даний договір, а також отримавши картку, активувала її, кошти зняла, отже погодилась на умови відповідача щодо користування коштами даної картки. Будь-яких інших кредитних договорів позивач із відповідачем не укладала.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 12 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_4 Стандарт» був укладений кредитний договір № 99065960, за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 3500 грн. 00 коп.

За умовами наведеного договору, а саме п.3.1, вбачається, що відповідач зобовязується на умовах, викладених в заяві, умовах надання та обслуговування платіжних карток Банку(далів «Умови по Карткам») та тарифах по картках Банку(далі «Тарифи по Карткам»), укласти із позивачем ОСОБА_7 про надання та використання платіжної картки(далі ОСОБА_7 про Картку), в межах якого:

3.1. випустити на її імя платіжну картку, найменування якої вказане в графі «Тип картки» розділу 6 «Інформація про Картку» ІБ (далі - Картка);

3.2. відкрити позивачці поточний рахунок(валюта рахунку-гривня), що буде використовуватись в межа Договору про Картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням Картки(далі ОСОБА_6 Картки Клієнта);

3.3 Для здійснення операцій за ОСОБА_6 Картки Клієнта, сума яких перевищує залишок грошових коштів на ОСОБА_6 Картки Клієнта, встановити позивачці ліміт кредитної лінії під операції з Карткою в межах десяти тисяч гривень та здійснювати у відповідності до ст. 1069 ЦК України кредитування ОСОБА_6 Картки.

За змістом п.4.2 , прийняття банком пропозиції позивача про укладення Договору про Картку будуть дії Банку по відкриттю позивачці рахунку картки Клієнта, здійснені в межах строку для відповіді, зазначеного в п.6.2 даного договору.

У відповідності до виписок по особовим рахункам з 19 листопада 2012 року по 07 жовтня 2013 року, суду представлені виписки по кредиту у відповідності до договору № 101699665 від 19 листопада 2012 року.

Отже доводи відповідача щодо того, що 12 серпня 2012 року позивач звернулась до відповідача із пропозицією (офертою), що викладена в п.3 Заяви № 99065960 про укладення договору про надання та використання платіжної картки, відкрити банківський поточний рахунок на оголошених відповідачем умовах, а відповідач у відповідності до вимог ст. 1067 ЦК України, виконав всі вище перелічені умови оферти п.3 Заяви, а саме 19 листопада 2012 року відкрив позивачу ОСОБА_6 Картки, випустив та надав у користування Картку, та здійснив за ініціативою позивача кредитування рахунку Картки, і результатом вищевказаних дій позивача та відповідача став факт укладення Договору про надання і використання платіжної картки № 101699665, виходячи з наступного. Аналізуючи п.3.2 Договору № 99065960 від 12 серпня 2012 року, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти договір про надання та використання платіжної картки. Із п.3.3. вказаного договору вбачається, що позивачці також був встановлений ліміт кредитної лінії в межах 10 тисяч грн.

Як встановлено у судовому засіданні та визнано сторонами, позивач після підписання договору № 99065960 від 12 серпня 2012 року, отримала картку, на яку відповідачем були покладені кошти в сумі 3500 грн., і які вона повністю погасила, і після чого на її адресу була направлена картка № 5364012630891780 по договору № 101699665 від 19 листопада 2012 року, на яку відповідачем була покладена сума коштів в розмірі 13000 грн.. Згідно із випискою по особовому рахунку, вбачається, що відповідач надав позивачці кошти в сумі 12965 грн. 50 коп. Позивач в судовому засіданні визнала, що отримала вказані кошти. Позивач періодично повертала відповідачу частинами отримані кошти. У відповідності до квитанцій, позивачкою були повернуті кошти відповідачеві в сумі 4585 грн.00 коп..

Отже позивач користувалась карткою по договору № 101699665 на умовах кредитування.

У відповідності до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

У відповідності до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороном(сторонами).

Суду не представлено переконливих доказів того, що договір про надання і використання платіжної картки № 101699665 від 19 листопада 2012 року, був укладений у письмовій формі, оскільки із змісту договору № 99065960 від 12 серпня 2012 року вбачається лише пропозиція позивача на укладення такого договору, разом з тим, суду не наданого доказів того, що між позивачем та відповідачем у письмовій формі були погоджені всі істотні умови кредитного договору № 101699665 від 19 листопада 2012 року, його строк, відсоткова ставка, варіанти повернення кредиту, розмір кредитних коштів тощо.

У відповідності до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на викладене, договір № 101699665 від 19 листопада 2012 року є нікчемним, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що даний договір укладено у письмовій формі.

У відповідності до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У відповідності до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину.

Суд приходить до висновку, що слід застосувати наслідки нікчемності правочину № 101699665 від 19 листопада 2012 року, за яким позивач отримав кошти у відповідача, та зобовязати повернути позивача на користь відповідача отримані нею кошти з вирахуванням вже повернутих коштів в сумі 8965грн.50 коп. (12965 грн. 50 коп.- 4585 грн.00 коп.).

Суд також стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у виді судового збору згідно із ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ЦК України, ЗУПро захист прав споживачів, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 Стандарт про захист прав споживачів - задовольнити.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину кредитного договору від 19 листопада 2011 року за № 101699665, укладеного між публічним акціонерним товариством ОСОБА_4 Стандарт та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зобов'язавши ОСОБА_1 повернути публічному акціонерному товариству ОСОБА_4 Стандарт (01601 м.Київ, вул.Воровського, 24, корпус 1, 3-й поверх, р/р 26001014667000 у ПАТ КІБ Креді Агріколь, МФО 300379, код ЄДРПОУ 35509011) одержані нею кошти в сумі 8965 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 50 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 Стандарт (01601 м.Київ, вул.Воровського, 24, корпус 1, 3-й поверх, р/р 26001014667000 у ПАТ КІБ Креді Агріколь, МФО 300379, код ЄДРПОУ 35509011) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн.. 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення суду виготовлений 04 листопада 2013 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_8

: