Рішення № 34546525, 24.10.2013, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1463/13-ц

24 жовтня 2013 року смт. Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Гутича П.Ф.

з участю секретаря Соловей Л.П.

представника

позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани справу за позовом Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ РОДОВІД БАНК звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 198542,56 грн. заборгованості за кредитним договором №СК-177-000205/8-2008 від 22 серпня 2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 серпня 2008 року відповідачка одержала споживчий кредит в розмірі 7636,30 грн., на умовах, визначених договором №СК-177-000205/8-2008, укладеним між нею та ВАТ "РОДОВІД БАНК", строком дії до 22 серпня 2010 року (включно), зі сплатою 7% річних. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав повністю. ОСОБА_2 договірні умови належним чином не виконано. Станом на 17 липня 2013 року її заборгованість перед банком складає 198542,56 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідачки заборгованість в повному обсязі та витрати по сплаті судового збору.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Оскільки брала кредит, то згідна повернути банку суму, що їй була надана. Вважає, що пеня в розмірі 183713,13 грн. нарахована неправомірно. Банк міг звернутись до суду із позовом про стягнення з неї заборгованості одразу після закінчення строку дії договору - в 2010 році, а не вичікувати стільки часу, щоб мати можливість провести такі значні нарахування.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 22 серпня 2008 року між сторонами укладено договір № СК-177-000205/8-2008, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала споживчий кредит у розмірі 7636, 30 грн.

Пунктом 1.1.5. договору передбачено, що кредит надавався до 22 серпня 2010 року зі сплатою 7% річних.

Згідно п. 4.1.25. кредитного договору, ОСОБА_2 зобовязувалась, починаючи з наступного місяця після одержання кредиту, щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, частково погашати суму кредиту, сплачувати банку нараховані проценти за користування грошовими коштами кредиту та плату за обслуговування кредиту згідно із встановленим графіком.

Відповідно до п.2.14. укладеного договору, щомісячна плата за обслуговування кредиту становить 2,65% від суми наданого кредиту.

Пунктом 4.1.23. договору № СК-177-000205/8-2008 від 22 серпня 2008 року передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, внесення плати за управління кредитом, позичальник зобовязаний сплачувати банку пеню за кожний день прострочки в розмірі 1,0 % від суми простроченого платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Закону.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 549,550 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання боржник повинен передати кредиторові неустойку. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з розрахунком суми заборгованості, представленим позивачем, заборгованість за кредитним договором №СК-177-000205/8-2008 від 22 серпня 2008 року станом на 17 липня 2013 року складає 198542,56 грн., в тому числі: сума простроченої заборгованості за кредитом 13320,57 грн., сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості 183713,13 грн. та 1508,86 грн. - три відсотки річних від суми простроченої кредитної заборгованості.

Оскільки ОСОБА_2 зобовязання за укладеним договором належним чином не виконала, тому з неї на користь позивача слід стягнути наявну заборгованість.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості, сума нарахованої пені значно перевищує розмір збитків, завданих банку відповідачкою.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За таких обставин суд приходить до переконання, що є підстави для зменшення розміру неустойки з 183713,13 грн. до 15170,57 грн.

На підставі ст.ст. 526, 536, 549, 550, 551, 625 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 213 215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК 30000 грн. заборгованості за кредитним договором №СК-177-000205/8-2008 від 22 серпня 2008 року та 300 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий