Постанова № 34541329, 31.10.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3812/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - Макаренка П.М.,

представника відповідача - Крупини А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання недійсним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 15.10.2013 року звернувся до суду з позовом до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати недійсним та скасувати рішення №7 начальника відповідача від 08.10.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування в повному обсязі. Свої позовні вимоги мотивує тим, що у Козелецької ОДПІ були відсутні підстави для виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, оскільки ПОСП «Колос» не було порушено умови ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу України та не було перевищено 25 % межу питомої ваги вартості поставлених несільськогосподарських товарів. Позивач наполягає, на тому що ПОСП «Колос» виробляє і постачає виключно сільськогосподарську (молоко, м'ясо, зерно) продукцію, яка підпадає під класифікацію сільськогосподарських товарів, згідно пункту 209.7 с.209 Податкового кодексу України, зазначена у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101,4102, 4103,4301 згідно УКТЗЕД. Виходячи з положення п. 209.6 ст. 209 ПК України недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, не є підставою для застосування до підприємства загальних правил оподаткування податком на додану вартість. Позивач зазначає, що ПОСП «Колос» використовує для вирощування сільськогосподарської продукції не тільки орендовані земельні ділянки а й ті, право власності на які посвідчено чинним Державним актом 1-ЧН № 000141, зареєстрованим в книзі записів державних актів 31 жовтня 1995 року під №12. Правомірність використання земель на підставі зазначеного Державного акту підтверджена постановою Козелецького районного суду від 02.04.2013 року. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що ПОСП «Колос» на порушення п. 8№.1., п. 8№.2, п. 8№.6 ст. 8№ ЗУ «Про податок на додану вартість», пунктів 209.1, 209.2, 209.6 статті 209 Податкового кодексу України не правомірно застосовувався спеціальний режим оподаткування по ПДВ з жовтня 2010 року по червень 2013 року, так як фактично питома вага вартості поставлених сільськогосподарських товарів складала менше 75%. Оскільки сільськогосподарські товаровиробники мають право перебувати на спеціальному режимі оподаткування лише якщо виробляють сільськогосподарську продукцію на власних або орендованих землях. ПОСП «Колос» виробляло продукцію, що вирощувало на орендованих землях, договори оренди на які не зареєстровані належним чином, а відповідно до вимог земельного законодавства договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з моменту державної реєстрації, а тому позовні вимоги ПОСП «Колос» є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні було встановлено, що на підставі направлень від 16.08.2013 № 32, № 33 виданих Козелецькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області, працівниками Козелецької ОДПІ, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.4 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПОСП "Колос".

За результатами перевірки складено акт перевірки від 03.09.2013 року № 73/22-011/03799280.

Перевіркою зокрема встановлено порушення:

пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 8-1.1, п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.1, п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України в результаті чого ПОСП "Колос" занижено ПДВ бюджетної декларації в сумі 530 743,00 грн. та завищено в сумі 1 368,00 грн.

п. 8№.1., п. 8№.2, п. 8№.6 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 209 Податкового кодексу України в результаті чого перевіркою встановлено завищення податку на додану вартість по декларації (скороченій), розрахунки з бюджетом по якій не проводяться, на 386146,00 грн.

На підставі акту перевірки Козелецькою ОДПІ ГУ Міндоходів в Чернігівській області було винесено рішення № 7 від 08.10.2013 року про виключення сільськогосподарського підприємства - ПОСП «Колос» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Перевіркою застосування спеціального режиму оподаткування встановлено, що на підставі заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ ПОСП "Колос" з 01.01.2009 зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ згідно свідоцтва № 100192556 серії НБ №012343 (дата початку дії свідоцтва 09.02.2009) із зазначенням виду діяльності на основі переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість": 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур, 01.21.0 розведення великої рогатої худоби. Достовірність відомостей про види діяльності сільськогосподарським товаровиробником підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №182291, який містить відомості про види діяльності сільськогосподарського підприємства за КВЕД: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур, 01.21.0 розведення великої рогатої худоби.

Так, в акті зазначено, що перевіркою правомірності застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ встановлено, що ПОСП "Колос" не мало право перебувати на спеціальному режимі, оскільки питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно (розрахунок відображено в таблиці 27-28 арк. акту перевірки).

Також вказано, що в ході проведення перевірки ПОСП "Колос" не надано договорів, зареєстрованих Держкомземом у Козелецькому районі Чернігівської області, які укладались між власниками земельних ділянок, які є орендодавцями, з ПОСП "Колос" відповідно: на 1983,47 га земельних ділянок за 2010 рік, на 1004,0074 га земельних ділянок за 2011 рік, на 378,0863 га земельних ділянок за 2012 рік, на 871,0863 га земельних ділянок за 2013 рік.

В ході проведення перевірки ПОСП "Колос" податковим органом встановлено, що договори оренди з орендодавцями в Козелецькому районному відділі земельних ресурсів складає: зареєстрованих площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення за 2010 рік - 0% від загальної площі задекларованих ПОСП "Колос" земельних ділянок сільськогосподарських угідь, 5,01% земельних ділянок сільськогосподарських угідь за 2011 рік, 43,56% земельних ділянок сільськогосподарських угідь за 2012 рік, 25,10% земельних ділянок сільськогосподарських угідь за 2013 рік.

При цьому, податковою перевіркою встановлено, що не були зареєстровані Управлінні Держкомзему у Козелецькому районі за 2010 рік - 100% від загальної площі задекларованих ПОСП "Колос" земельних ділянок сільськогосподарських угідь, 94,99% земельних ділянок сільськогосподарських угідь за 2011 рік, 56,44% земельних ділянок сільськогосподарських угідь за 2012 рік, 74,90 % земельних ділянок сільськогосподарських угідь за 2013 рік.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, про те що ПОСП "Колос" на порушення п. 8-1.1, п. 8-1.2, п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України "Про податок на вартість", п. 209.1, п. 209.2, п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України не правомірно застосовувався спеціальний режим оподаткування по ПДВ з жовтня 2010 року по червень 2013 року, так як фактично питома вага вартості поставлених сільськогосподарських товарів складала менше 75%, у зв'язку з чим ПОСП "Колос" завищено суму податкових зобов'язань ПДВ в скорочених деклараціях від реалізації сільгосппродукції на митній території України.

Згідно п. 8№.1., п. 8№.2, п. 8№.6 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011 року, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8 1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.п. 209.1, 209.2, 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

В ході судового засідання було встановлено, що ПОСП "Колос" є правонаступником КСП "Колос", створеного шляхом перетворення останнього зі збереженням коду ЄДР.

Відповідно до рішення 15 сесії 21 скликання Козелецької районної ради народних депутатів від 02.04.1995 у власність колективного господарства "Колос" були передані землі сільськогосподарського призначення. На підставі вказаного рішення 31.10.1995 господарству "Колос", м. Остер Козелецького району, був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії 1-ЧН № 000141, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 12 (а.с. 8-11).

За змістом ч. 7 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У відповідності до ст.ст. 107-109 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435, ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. 59 Господарського кодексу України при реорганізації до новоствореного підприємства переходять майнові права і обов'язки колишнього підприємства в обсязі, що відповідає виду реорганізації.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Суд звертає увагу на те, що не є самовільним використання земельної ділянки юридичною особою після зміни організаційно-правової форми цієї юридичної особи, якщо земельна ділянка використовується нею на підставі документа, який посвідчує право на земельну ділянку, виданого юридичній особі до її реорганізації. Щодо питання переоформлення права власності на земельну ділянку слід зазначити, що у разі зміни організаційно-правової форми підприємства до його правонаступника переходить право на земельну ділянку, яке належало попереднику.

При цьому, судом встановлено, що в 2010-2013 роках позивач перебував на спеціальному режимі ПДВ у його користуванні перебували земельні ділянки на підставі державного акту серії 1-ЧН № 000141, а також на підставі зареєстрованих і не зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок з громадянами.

За змістом норм Податкового кодексу України, для цілей віднесення платника податку до спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника.

Водночас Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

Отже, за таких обставин будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Так, відповідно до частини другої ст. 20 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.

Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.

Суд звертає увагу, на те що визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими відповідно до п. 8№.7 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом п. 8№.11 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» було встановлено, а зараз передбачено пунктом 209.11 ст. 209 ПК України передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках, зокрема, в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, про те що у податкового органу відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до ПОСП «Колос», який застосовує спеціальний режим оподаткування ПДВ сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового.

Крім того, оскільки ПОСП «Колос» було здійснено поставку сільськогосподарської продукції, питома ага якої не є меншою ніж 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно та дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, а тому рішення виключення сільськогосподарського підприємства - ПОСП «Колос» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є протиправним та порушує права позивача, відтак позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Козелецької ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області № 7 від 08.10.2013 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати рішення Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області № 7 від 08.10.2013 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Стягнути з Державного бюджету України 34 грн. 41 коп. судових витрат на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"..

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кашпур