Постанова № 34541012, 29.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року 810/5140/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представників позивача - Черченко О.В., Мироновської А.О.,

представника відповідача - Ступака Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Криниця 2007» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

23 вересня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Криниця 2007» (ПП «Криниця 2007», підприємство) із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2013 року №0000772301, №0000782301.

Зазначали, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів, які стали підставою прийняття оскаржуваного рішення, є помилковими, стверджували наявність у позивача усіх первинних документів, оформлених згідно чинного законодавства, які супроводжують відповідний вид господарських операцій, а також доказів руху товарів та їх використання у власній господарській діяльності підприємства. Вказували, що підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Криниця 2007» у відповідача не було, звертали увагу на те, що податковим органом не було виявлено порушень податкового законодавства не лише позивачем, а і його контрагентом.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, в частині збільшення нарахування сум грошового зобов'язання із податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, наголошував, що порушення, виявлені у ході перевірки та належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань із податку на додану вартість та податку на прибуток. Зазначав, що під час проведення зустрічної звірки контрагента позивача виявлено, що ТОВ «Катрейд» не знаходиться за місцем реєстрації; по взаємовідносинам позивача із таким контрагентом рахуються розбіжності у складі податкового кредиту за рахунок встановлення по ТОВ «Катрейд» ознак фіктивності та укладення правочинів із ознаками нереальності їх здійснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.

Як вбачається з Акта №97/22-03/32739864 від 28 серпня 2013 року, у період з 14 серпня по 20 серпня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Криниця 2007» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Катрейд» за весь період фінансово-господарських відносин.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, відповідачем порушено вимоги п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (р. 25 Декларацій) на загальну суму 60795 грн.; п.п. 14.1.27, п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижено податок на прибуток за 2012 рік на 63835 грн.

Такі висновки зроблені у зв'язку із констатацією нереальності здійснення правочинів між позивачем та ТОВ «Катрейд».

На підставі Акта перевірки 12 вересня 2013 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000782301 та визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем - 60795 грн. і штрафні санкції - 15199 грн., №0000772301 із визначенням грошового зобов'язання за основним платежем 63835 грн. і штрафних санкцій у сумі 15959 грн. із податку на прибуток.

Так, зі змісту Акта вбачається, що приводом для перевірки та обґрунтуванням для твердження про нереальність угод є опосередковані дані, зокрема Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30.05.2013 року №1095/22.8-17/38185978 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Картрейд» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.06.2012 року по 31.01.2013 року.

Проте врахування зазначеного документу у якості єдиного доказу безтоварності є передчасним та помилковим.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство «Криниця 2007» є юридичною особою, зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 7 червня 2007 року, має свідоцтво платника податку на додану вартість №100247876 НБ№206610 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі. Тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.56-57).

Основними видами його діяльності є: друкування іншої продукції; виробництво паперових канцелярських виробів; друкування газет; брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля (т.1 а.с.55).

У ході судового розгляду встановлено, що 2012 року між позивачем та ТОВ «Катрейд» укладено низку ідентичних договорів поставки товарно-матеріальних цінностей, за умовами яких постачальник (ТОВ «Катрейд») зобов'язується передати, а замовник (ПП «Криниця 2007») - прийняти й оплатити товарно-матеріальні цінності згідно рахунків, у письмовій формі, які є невід'ємною частиною договору. Доставка здійснюється транспортом постачальника на адресу, указану замовником. Ціни на ТМЦ є договірними і узгоджуються в товарних накладних та рахунку.

На підтвердження виконання умов таких договорів підприємством надано належним чином засвідчені копії таких документів:

1. Договір №К-58 від 27 вересня 2012 року (т.1 а.с.66):

- рахунок-фактура №1 від 27 вересня 2012 року на суму 23269,56 грн. (ПДВ 3878,26 грн., т.1 а.с.67), видаткова накладна №11 від 1 жовтня 2012 року (т.1 а.с.68), податкова накладна №11 від 1 жовтня 2012 року на суму 23269,56 грн. (ПДВ 3878,26 грн. т.1 а.с.74), відомість по складу №1 від 1 жовтня 2012 року (т.1 а.с.69), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 в розрізі найменувань товару і прибутково-видаткових документів від 1 жовтня 2012 року (т.1 а.с.70-73);

- рахунок-фактура №2 від 5 жовтня 2012 року на суму 4072,45 грн. (ПДВ 678,74 грн., т.1 а.с.75), видаткова накладна №57 від 9 жовтня 2012 року (т.1 а.с.76), податкова накладна №57 від 9 жовтня 2012 року на суму 4072,45 грн. (ПДВ 678,74 грн., т.1 а.с.80), відомість по складу №57 від 9 жовтня 2012 року (т.1 а.с.77), оборотно-сальдова відомість від 9 жовтня 2012 року (т.1 а.с.78-79);

- рахунок-фактура №3 від 12 жовтня 2012 року на суму 10927,37 грн. (ПДВ 1821,23 грн., т.1 а.с.81), видаткова накладна №110 від 17 жовтня 2012 року (т.1 а.с.82), податкова накладна №110 від 17 жовтня 2012 року на суму 10927,37 грн. (ПДВ 1821,23 грн., т.1 а.с.86), відомість по складу №110 від 17 жовтня 2012 року (т.1 а.с.83), оборотно-сальдова відомість від 17 жовтня 2012 року (т.1 а.с.84-85);

2. Договір №К-72 від 10 жовтня 2012 року (т.1 а.с.87):

- рахунок-фактура №1 від 10 жовтня 2012 року на суму 25200 грн. (ПДВ 4200 грн., т.1 а.с.88), видаткова накладна №158 від 26 жовтня 2012 року (т.1 а.с.89), податкова накладна №158 від 26 жовтня 2012 року у сумі 25200 грн. (ПДВ 4200 грн., т.1 а.с.92), відомість по складу №158 від 26 жовтня 2012 року (т.1 а.с.90), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 26 жовтня 2012 року (т.1 а.с.91);

3. Договір №К-79 від 23 жовтня 2012 року (т.1 а.с.93):

- рахунок-фактура №1 від 23 жовтня 2012 року на суму 58440 грн. (ПДВ 9740 грн. т.1 а.с.94), видаткова накладна №177 від 29 жовтня 2012 року (т.1 а.с.95), податкова накладна №177 від 29 жовтня 2012 року на суму 58440 грн. (ПДВ 9740 грн. т.1 а.с.98), відомість по складу №177 від 29 жовтня 2012 року (т.1 а.с.96), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 29 жовтня 2012 року (т.1 а.с.97);

4. Договір №К-84 від 26 жовтня 2012 року (т.1 .с.99):

- рахунок-фактура №1 від 26 жовтня 2012 року на суму 24420 грн. (ПДВ 4070 грн. т.1 а.с.100), видаткова накладна №199 від 30 жовтня 2012 року (т.1 а.с.101), податкова накладна №199 від 30 жовтня 2012 року на суму 24420 грн. (ПДВ 4070 грн. т.1 а.с.105), відомість по складу №199 від 30 жовтня 2012 року (т.1 а.с.102), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 30 жовтня 2012 року (т.1 а.с.103);

5. Договір №К-241 від 2 листопада 2012 року (т.1 а.с.106):

- рахунок-фактура №1 від 2 листопада 2012 року на суму 13524 грн. (ПДВ 2254 грн. т.1 а.с.107), видаткова накладна №57 від 7 листопада 2012 року (т.1 а.с.108), податкова накладна №57 від 7 листопада 2012 року на суму 13524 грн. (ПДВ 2254 грн. т.1 а.с.112), відомість по складу №57 від 7 листопада 2012 року (т.1 а.с.109), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 7 листопада 2012 року (т.1 а.с.110-111);

6. Договір №К-268 від 7 листопада 2012 року (т.1 а.с.113):

- рахунок-фактура №1 від 7 листопада 2012 року на суму 10044 грн. (ПДВ 1674 грн. т.1 а.с.114), видаткова накладна №68 від 8 листопада 2012 року (т.1 а.с.115), податкова накладна №68 від 8 листопада 2012 року на суму 10044 грн. (ПДВ 1674 грн. т.1 а.с.118), відомість по складу №68 від 8 листопада 2012 року (т.1 а.с.116), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 8листопада 2012 року (т.1 а.с.117);

- рахунок-фактура №2 від 7 листопада 2012 року на суму 308,40 грн. (ПДВ 51,40 грн. т.1 а.с.119), видаткова накладна №69 від 8 листопада 2012 року (т.1 а.с.120), податкова накладна №69 від 8 листопада 2012 року на суму 308,40 грн. (ПДВ 51,40 грн. т.1 а.с.123), відомість по складу №69 від 8 листопада 2012 року (а.с.120), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 8 листопада 2012 року (т.1 а.с.122);

- рахунок-фактура №3 від 9 листопада 2012 року на суму 6600,24 грн. (ПДВ 1100,04 грн. т.1 а.с.124), акт здавання-приймання робіт №88 від 9 листопада 2012 року (т.1 а.с.125), податкова накладна №88 від 12 листопада 2012 року на суму 6600,24 грн. (ПДВ 1100,04 т.1 а.с.128), відомість по складу №88 від 12 листопада 2012 року (т.1 а.с.126), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 12 листопада 2012 року (т.1 а.с.127);

- рахунок-фактура №4 від 12 листопада 2012 року у сумі 9564,72 грн. (ПДВ 1594,12 грн. т.1 а.с.129), видаткова накладна №109 від 14 листопада 2012 року (т.1 а.с.130), податкова накладна №109 від 14 листопада 2012 року у сумі 9564,72 грн. (ПДВ 1594,12 т.1 а.с.135-136), відомість по складу №109 від 14 листопада 2012 року (т.1 а.с.131), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 14 листопада 2012 року (т.1 а.с.132-134);

7. Договір №К-274 від 14 листопада 2012 року (т.1 а.с.137):

- рахунок-фактура №1 від 14 листопада 2012 року на суму 38400 грн. (ПДВ 6400 грн. т.1 а.с.138), видаткова накладна №115 від 19 листопада 2012 року (т.1 а.с.139), податкова накладна №115 від 19 листопада 2012 року на суму 38400 грн. (ПДВ 6400 грн. т.1 а.с.144), відомість по складу №115 від 19 листопада 2012 року (а.с.140), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 19 листопада 2012 року (т.1 а.с.141-143);

8. Договір №К-298 від 19 листопада 2012 року (т.1 а.с.145):

- рахунок-фактура №1 від 19 листопада 2012 року на суму 339,18 грн. (ПДВ 56,53 грн. т.1 а.с.146), видаткова накладна №126 від 21 листопада 2012 року (т.1 а.с.147), податкова накладна №126 від 21 листопада 2012 року на суму 339,18 грн. (ПДВ 56,53 т.1 а.с.150), відомість по складу №126 від 21 листопада 2012 року (а.с.148), оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 від 21 листопада 2012 року (т.1 а.с.149);

- рахунок-фактура №2 від 21 листопада 2012 року на суму 24742,78 грн. (ПДВ 4123,80 грн. т.1 а.с.150), видаткова накладна №127 від 26 листопада 2012 року (т.1 а.с.151), податкова накладна №127 від 26 листопада 2012 року на суму 24742,78 грн. (ПДВ 4123,80 т.1 а.с.156), відомість по складу №127 від 26 листопада 2012 року (т.1 а.с.152), оборотно-сальдова відомість від 26 листопада 2012 року (т.1 а.с.153-155);

9. Договір №К-312 від 28 листопада 2012 року (т.1 а.с.157):

- рахунок-фактура №1 від 28 листопада 2012 року на суму 212,11 грн. (ПДВ 35,35 грн. т.1 а.с.158), видаткова накладна №131 від 30 листопада 2012 року (т.1 а.с.159), податкова накладна №131 від 30 листопада 2012 року на суму 212,11 грн. (ПДВ 35,35 т.1 а.с.162-163), відомість по складу №131 від 30 листопада 2012 року (т.1а.с.160), оборотно-сальдова відомість від 30 листопада 2012 року (т.1 а.с.161);

10. Договір №К-325 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.164-165):

- рахунок-фактура №1 від 3 грудня 2012 року на суму 5238,36 грн. (ПДВ 873,06 грн. т.1 а.с.166), видаткова накладна №10 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.167), податкова накладна №10 від 3 грудня 2012 року у сумі 5238,36 грн. (ПДВ 873,06 т.1 а.с.174-175), відомість по складу №10 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.168), оборотно-сальдова відомість від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.169-173);

- рахунок-фактура №2 від 3 грудня 2012 року на суму 28064,24 грн. (ПДВ 4677,37 грн. т.1 а.с.176), видаткова накладна №12 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.177), податкова накладна №12 від 3 грудня 2012 року на суму 28064,24 грн. (ПДВ 4677,37 т.1 а.с.183), відомість по складу №12 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.178), оборотно-сальдова відомість від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.179-182);

11. Договір №К-327 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.184-185):

- рахунок-фактура №1 від 3 грудня 2012 року на суму 13341,14 грн. (ПДВ 2223,52 грн. т.1 а.с.186), видаткова накладна №11 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.187), податкова накладна №11 від 3 грудня 2012 року (ПДВ 2223,52 грн. т.1 а.с.192-193), відомість по складу №11 від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.188), оборотно-сальдова відомість від 3 грудня 2012 року (т.1 а.с.189-191);

12. Договір №К-392 від 10 грудня 2012 року (т.1 а.с.194-195):

- рахунок-фактура №1 від 10 грудня 2012 року на суму 18949,50 грн. (ПДВ 3158,25 грн. т.1 а.с.196), видаткова накладна №56 від 10 грудня 2012 року (т.1 а.с.197), податкова накладна №56 від 10 грудня 2012 року на суму 18949,50 грн. (ПДВ 3158,25 грн. т.1 а.с.202), відомість по складу №56 від 10 грудня 2012 року (т.1 а.с.198), оборотно-сальдова відомість від 10 грудня 2012 року (т.1 а.с.199-201);

13. Договір №К-417 від 7 грудня 2012 року (т.1 а.с.203):

- рахунок-фактура №1 від 10 грудня 2012 року на суму 46423,67 грн. (ПДВ 7737,28 грн. т.1 а.с.204), видаткова накладна №71 від 11 грудня 2012 року (т.1 а.с.205), податкова накладна №71 від 11 грудня 2012 року на суму 46423,67 грн. (ПДВ 7737,28 грн. т.1 а.с.215-216), відомість по складу №71 від 11 грудня 2012 року (а.с.206), оборотно-сальдова відомість від 11 грудня 2012 року (т.1 а.с.203-214);

13. Договір №К-468 від 18 грудня 2012 року (т.1 а.с.217-218):

- рахунок-фактура №1 від 18 грудня 2012 року на суму 2689,62 грн. (ПДВ 448,27 грн. т.1 а.с.219), видаткова накладна №103 від 18 грудня 2012 року (т.1 а.с.220), податкова накладна №103 від 18 грудня 2012 року (ПДВ 448,27 грн. т.1 а.с.224), відомість по складу №103 від 18 грудня 2012 року (т.1 а.с.221), оборотно-сальдова відомість від 18 грудня 2012 року (т.1 а.с.222).

Позивачем подано акт звірки взаєморозрахунків із контрагентом ТОВ «Катрейд» за період з 1 жовтня 2012 року по 1 грудня 2012 року (т.1 а.с.225-226).

Також на підтвердження розрахунків із вказаним контрагентом по таким договорам позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: №2552 від 5 грудня 2012 року у сумі 30000 грн., №2566 від 10 грудня 2012 року у сумі 30735,43 грн., №2569 від 11 грудня 2012 року у сумі 10000 грн., №2573 від 12 грудня 2012 року у сумі 13000 грн., №2599 від 19 грудня 2012 року у сумі 20000 грн., №2613 від 24 грудня 2012 року у сумі 19341,14 грн., №2617 від 25 грудня 2012 року у сумі 30000, №2620 від 26 грудня 2012 року у сумі 10423,67 грн., №2621 від 26 грудня 2012 року у сумі 66329,38 грн., №2633 від 28 грудня 2012 року у сумі 15000 грн., №2623 від 4 січня 2013 року у сумі 30000 грн. (т.1 а.с.227-237). Крім того, позивачем надано копію банківської виписки за грудень 2012 року (т.1 а.с.238-252).

У судовому засіданні досліджено калькуляції вартості продукції, виготовленої із матеріалів, придбаних у ТОВ «Катрейд» за березень 2013 року, грудень 2012 року, листопад 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року.

Також позивачем надано завірені копії документів на підтвердження використання і подальшого продажу продукції із придбаних у такого контрагента товарів (т.2 а.с57-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-34).

Підприємством ПП «Криниця 2007» подано засвідчену копію договору оренди нежитлового приміщення (т.2 а.с.22-25) та договори оренди обладнання (т.2 а.с.36-38, 42-44).

Крім того, позивачем надано штатний розклад підприємства станом на 01 жовтня 2013 року та 01 січня 2013 року (т.2 а.с.49-50) і докази наявності у працівників позивача належної освіти для здійснення основних видів діяльності ПП «Криниця 2007» (т.2 а.с.51).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд констатує, що в силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Платники податку на прибуток, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом 3 Податкового кодексу України.

За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто саме по собі порушення податкового законодавства контрагентом підприємства, у разі дотримання останнім його вимог, не тягне негативних наслідків для такого підприємства.

Крім того, суд наголошує, що факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на такі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого Акта перевірки позивача убачається, що посадові особи Інспекції в дійсності факт поставки товару не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в цьому документі лише суб'єктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача.

Крім того, як видно з Акта перевірки, податковий орган, який надіслав відповідачу Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача також безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цього суб'єкта господарювання не здійснював, відтак висновки, викладені у цьому акті, суперечать приписам пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинення цим контрагентом господарських операцій з позивачем.

Суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарського договору ТОВ «Катрейд» було належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало право укладати правочини, було зареєстроване платником податку на додану вартість і мало право виписувати податкові накладні.

Також з'ясовано, що ПП «Криниця 2007», з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісним суб'єктом господарювання учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності контрагента, а саме: одержали копії свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; перевірили наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.2 а.с7-9).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт поставки товару (продукції) та оплати його вартості підтверджується документально; надані позивачем докази є переконливими для твердження про реальність господарських операцій.

За таких обставин вбачається, що твердження про безтоварність ґрунтується на припущеннях, відповідачем не доведено того, що товари контрагентом не постачались, а доводи позивача про реальність правочину є неспростованими.

Суд враховує положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та вважає, що у цьому випадку Інспекцією його дотримано не було.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1557,89 грн. згідно платіжного доручення №ПН7291 від 23 вересня 2013 року, доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 12 вересня 2013 року №0000772301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 12 вересня 2013 року №0000782301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Криниця 2007» судовий збір у сумі 1557 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 89 коп. згідно платіжного доручення №ПН7291 від 23 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 жовтня 2013 р.