Постанова № 34540430, 31.10.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/8591/13-а

2-а/248/191/2013

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі Омельяненко Є.Є.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України в м.Харцизьку Донецької області, Управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку Донецької області, відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 29.08.2013р. Харцизьким міським судом видано виконавчий лист № 2а/0550/144/12, згідно якого на його користь з УПФУ в м.Харцизьку за рахунок коштів Державного бюджету стягнуто 1191,12грн. 02.09.2013р. він звернувся з заявою про виконання даного виконавчого листа до Управління Державної казначейської служби України в м.Харцизьку, однак листом від 05.09.2013р. вказаний орган повернув йому виконавчий лист на підставі пп.1 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників з посиланням на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013рік» Пенсійному Фонду України не встановлено бюджетне призначення для забезпечення виконання рішень судів. Вважає це рішення відповідача незаконним, таким, що суперечить вимогам Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким визначено, що рішення судів, за якими кошти стягнуто з державного та місцевого бюджету виконуються органами державної казначейської служби України, тому посилання відповідача при поверненні документів на підставі пп.1 п.9 Порядку є безпідставними. Також вказаний Закон та Порядок виконання рішень не передбачають як підставу для повернення документів відсутність бюджетного призначення для виконання рішень судів.

Просить визнати незаконним рішення відповідача про відмову у прийнятті до виконання виконавчого листа № 2а/0550/144/12, виданого Харцизьким міським судом 29.08.2013р. та зобовязати відповідача прийняти вказаний виконавчий лист до виконання, також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 34,41грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги повністю, додатково пояснив, що Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Таким чином, чітко визначено, що такі рішення виконуються органами ДКСУ. Тому посилання відповідача в даному випадку при поверненні документів позивачу на пп.1 п.9 Порядку, який передбачає як підставу повернення документів стягувану виконавчий документ не підлягає виконанню органами Казначейства, є безпідставними, оскільки кошти на користь позивача стягнути хоча і з УПФУ в м.Харцизьку, але за рахунок коштів державного бюджету, що чітко зазначено в судовому рішенні та виконавчому листі. Також є безпідставними посилання відповідача при поверненні документів позивача на відсутність бюджетного призначення для ПФУ за програмою виконання рішень суду, оскільки, по-перше, така підстава не передбачена як підстава повернення документів (П.9 Порядку), по-друге, Законом України «Про Державний бюджет України на 2013рік», додаток №3, передбачена бюджетна програма за КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державною» і кошти за цією програмою в розмірі 153921,6тис.грн., за рахунок яких і повинні виконуватися рішення судів про стягнення коштів за рахунок державного бюджету. Відсутність реєстрації в органах казначейства органів Пенсійного Фонду України в даному випадку не впливає на виконання судового рішення. В даному випадку послання відповідача на відсутність бюджетного призначення є відмовою у виконанні судового рішення по суті, що також є незаконним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, є обовязковим для виконання і Порядок виконання рішень передбачає дії органів казначейської служби у випадку неможливості виконати рішення суду щодо виплат дітям війни, але це ніяк не є підставою для повернення документів стягувачу. Тому дії УДКСУ в м.Харцизьку є незаконними. Претензій до ВДВС м.Харцизька та УПФУ в м.Харцизьку у позивача немає, їх дії вони не оскаржують. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Управління Державної казначейської служби України в м. Харцизьку в судовому засіданні позов не визнала повністю та пояснила, що виконавчий лист про стягнення коштів на користь позивача УДКСУ в м.Харцизьку не прийняло до виконання з тим причин, що ці дії знаходяться поза межами компетенції органів казначейства. Дійсно органами казначейства здійснюють виконання рішень судів про стягнення коштів за рахунок державного та місцевого бюджету, але згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників казначейство проводить списання коштів без згоди боржників на підставі виконавчих документів. При цьому, рахунки цих боржників повинні бути відкриті в органах казначейства. У Пенсійного Фонду України відсутні відкриті рахунки в органах казначейства, тому здійснити списання коштів і виконати рішення суду на користь позивача УДКСУ в м.Харцизьку немає можливості. УПФУ в м.Харцизьку повинно було самостійно прийняти на виконання даний виконавчий лист і виконати його за рахунок своїх коштів, що зберігаються на окремих рахунках територіальних органів ПФУ в уповноваженому банку. Також вказала, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013рік» ПФУ не встановлено бюджетне призначення для забезпечення виконання рішень суду. При цьому, не заперечувала, що бюджетне призначення для забезпечення виконання рішень суду передбачено у вказаному законі як одна загальна програма, окремо для кожного державного органу така програма не передбачається. Також не заперечувала, що повертаючи документи позивачу послалася на пп.1 п.9 Порядку, але не мотивувала це посилання, лише вказала на відсутність бюджетного призначення для виконання судового рішення. Вважає дії УДКСУ в м.Харцизьку правомірними. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача УПФУ в м.Харцизьку позов до саме цього органу не визнала та пояснила, що 27.01.2012р. Харцизьким міським судом було винесено рішення про зобовязання УПФУ в м.Харцизьку здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2011р. по 22.07.2011р. На підставі виконавчого листа № 2а/0550/144/12 своїм розпорядженням УПФУ в м.Харцизьку нарахувала позивачу доплату в сумі 1191,12грн., виплатити ці кошти УПФУ в м.Харцизьку не може, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а згідно ст. 72 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України, забороняється використання коштів ПФУ на цілі не передбачені цим законом. Згідно ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби і цільове спрямування цих видатків. Однак в Державному бюджеті кошти на виплату допомоги дітям війни з 2011р. не передбачались. Крім того, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013р. було змінено порядок та спосіб виконання раніше прийнятого судом рішення на користь позивача і визнано належним способом виконання постанови Харцизького міського суду від 27.01.2012р. шляхом стягнення у УПФУ м.Харцизька за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 суми 1191,12грн. Таке рішення повинно виконуватись органами казначейства за рахунок коштів державного бюджету, передбаченого за бюджетною програмою для виконання рішень судів, гарантованих державною, незважаючи на те, що ПФУ не має відкритих рахунків в органах казначейства, оскільки кошти на користь позивача стягнуті саме за рахунок державного бюджету. Вважає, що УПФУ в м.Харцизьку виконав судове рішення на користь позивача, його дії є правомірними, а дії УДКСУ в м.Харцизьку є неправомірними. Позивач не заявляє фактично позовні вимоги до УПФУ, тому він є неналежним відповідачем. Просить в позові до УПФУ в м.Харцизьку відмовити, позов до УДКСУ в м.Харцизьку задовольнити.

Представник відповідача ВДВС Харцизького міського управління юстиції позов до цієї установи не визнав та пояснив, що на виконанні у ВДВС м.Харцизька знаходився виконавчий лист 2а/0550/144/12, згідно з яким УПФУ в м.Харцизьку зобовязано було нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2011р. по 22.07.2011р. Згідно листа УПФУ в м.Харцизьку від 03.06.2013р. боржник здійснив нарахування стягувану вказаної доплати в сумі 1191,12грн. та включив її в додаткову відомість для виплати, оскільки ця доплата повинна здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету, але станом на 24.02.2013р. було відсутнє фінансування з державного бюджету для сплати нарахованої за даним виконавчим листом суми. Тому з урахуванням вимог ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» державний виконавець звернувся до Харцизького міського суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Харцизького міського суду від 27.01.2012р., визначивши, що таке рішення підлягає виконання шляхом стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії як дитині війни в сумі 1191,12грн. Спочатку рішенням суду в задоволенні цієї заяви було відмовлено, тому постановою від 27.06.2013р. державний виконавець повернув виконавчий лист стягувану, в подальшому ухвалою апеляційного суду заяву було задоволено. Оскільки на користь ОСОБА_1 кошти були стягнуті за рахунок коштів державного бюджету з УПФУ в м.Харцизьку, який є державним органом, вказане рішення повинно виконуватись органами казначейства відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень. В даному випадку ВДВС м.Харцизька не вчинила ніяких протиправних дій, що порушують права позивача, і які він оскаржує, тому не є належним відповідачем по даній справі. Позивачем оскаржуються дії УДКСУ в м.Харцизьку і ці дії суперечать діючому законодавству. Просить в задоволенні позову до ВДВС м.Харцизька відмовити, позов до УДКСУ в м.Харцизьку задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Суд встановив, що 27.01.2012р. Харцизьким міським судом було винесено постанову про зобовязання УПФУ в м.Харцизьку здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2011р. по 22.07.2011р.

На підставі цього судового рішення судом 28.03.2013р. видано виконавчий лист № 2а/0550/144/12.

Постановою державного виконавця від 01.04.2013р. відкрито виконавче провадження № 37300681 з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Постановою державного виконавця від 27.06.2013р. виконавчий лист повернуто стягувачу з тих підстав, що боржник здійснив нарахування стягувану вказаної доплати в сумі 1191,12грн. та включив її в додаткову відомість для виплати, оскільки ця доплата повинна здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету, але станом на 24.02.2013р. було відсутнє фінансування з державного бюджету для сплати нарахованої за даним виконавчим листом суми.

В судовому засіданні сторони не спорювали той факт, що фактично УПФУ в м.Харцизьку виконало судове рішення на користь позивача шляхом нарахування доплати до пенсії в сумі 1191,12грн і включення її в додаткову відомість для виплати за рахунок коштів державного бюджету.

Також судом встановлено, що 29.05.2013р. державний виконавець в межах наявного на той час виконавчого провадження звернувся до Харцизького міського суду Донецької області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Харцизького міського суду від 27.01.2012р. на користь позивача.

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 17.06.2013р. в задоволенні цієї заяви відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013р. ухвала від 17.06.2013р. скасована, заява державного виконавця задоволена, змінено спосіб виконання постанови Харцизького міського суду від 27.01.2012р. визнано належним спосіб виконання цієї постанови шляхом стягнення з УПФУ в м.Харцизьку за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1. суми 1191,12грн.

29.08.2013р. Харцизьким міським судом на підставі вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції позивачу видано виконавчий лист № 2а/0550/144/12.

02.09.2013р. позивач звернувся з заявою про виконання даного виконавчого листа до Управління Державної казначейської служби України в м.Харцизьку, додавши оригінал виконавчого листа, копію ухвали суду апеляційної інстанції, ксерокопію паспорту та ІІН, довідку про наявність банківського рахунку, постанову КМУ № 845 від 03.08.2011р.

Листом від 05.09.2013р. УДКСУ в м.Харцизьку повернув позивачу подані ним документи без виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і використовуються на виплату пенсій та соціальних послуг, передбачених цим законом, забороняється використання коштів пенсійного Фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 цього закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.2 ст. 3 цього закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Ст.3 цього закону визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Так, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є ержавний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом пяти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Конкретний механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою КМУ від 03.08.201р. №845 (далі Порядок).

Так, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (п.3 Порядку).

Органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;… (п.4 Порядку).

Згідно п.6 Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового звязку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів (п.8 Порядку).

Пп.1 п.9 Порядку передбачає підстави для повернення органом Казначейства стягувачу виконавчого документа у разі, коли виконавчий документ: - не підлягає виконанню органом Казначейства; - подано особою, що не має відповідних повноважень; - предявлено до виконання з пропущенням установленого строку; - видано або оформлено з порушенням установлених вимог; -рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; - суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобовязання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; - відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; - стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; - наявні інші передбачені законом випадки.

Зі змісту вказаного Порядку вбачається, що виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевого бюджету здійснюється органами казначейства шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Згідно п.33 Порядку у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із субєктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у п.6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з пп.1 п.47 цього Порядку.

Згідно п.47 Порядку безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у п.7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п.47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (п.48 Порядку).

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п.47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі (п.49 Порядку).

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази в їх сукупності, проаналізувавши вищевикладені норми діючого законодавства, суд вважає, що дії відповідача УДКСУ в м.Харцизьку щодо повернення ОСОБА_1, який є стягувачем, виконавчого листа № 2а/0550/144/12, виданого Харцизьким міським судом 29.08.2013р., і згідно якого на користь ОСОБА_1 з УПФУ в м.Харцизьку за рахунок коштів Державного бюджету України стягнуто 1191,12грн., є протиправними.

При цьому суд виходить з того, що даним виконавчим листом прямо передбачено стягнення коштів на користь стягувача за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з нормами ч.2 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та вищевказаного Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного бюджету віднесено до виключної компетенції органів Державної казначейської служби. Тому позивач правомірно звернувся із заявою про виконання судового рішення про стягнення коштів на його користь до УДКСУ в м.Харцизьку Донецької області, яке зобовязано було відповідно до вказаних норм законодавства здійснити попередній розгляд заяви і поданих документів та вирішити питання про прийняття до виконання вказаного виконавчого листа.

Суд вважає, що УДКСУ в м.Харцизька порушив ці норми законодавства і неправомірно повернув стягувачу ОСОБА_1 подані ним документи з посиланням на те, що вони не підлягають виконанню органами казначейства.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що Пенсійний Фонд не має відкритих рахунків в органах казначейства, тому ці органи не мають можливості здійснити безспірне списання коштів на виконання судового рішення з рахунків цього державного органу, оскільки кошти на користь ОСОБА_1 були стягнуті не просто з УПФУ в м.Харцизьку, а з УПФУ в м.Харцизьку за рахунок коштів державного бюджету, тому відповідно до Порядку органи казначейства здійснюють не безспірне списання коштів з рахунків боржника, які відкриті в органах казначейства, а безспірне списання коштів державного бюджету.

Крім того, відповідно до п.33 Порядку для виконання судового рішення, що стосується виплат дітям війни, орган казначейства передає подані стягувачем документи Казначейству згідно з п.47 Порядку для здійснення безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень.

З урахуванням цього, суд вважає, що незалежно від наявності чи відсутності в органах казначейства рахунків Пенсійного Фонду України УДКСУ в м.Харцизьку зобовязаний був вирішити питання про прийняття документів позивача і згідно п.33 Порядку передати їх Казначейству для виконання шляхом списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень.

І, як встановив суд, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державною» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013рік», додаток №3, передбачені кошти в розмірі 153921,6тис.грн. Тому посилання відповідача УДКСУ в м.Харцизьку на відсутність такого бюджетного призначення є безпідставними.

Крім того, відсутність бюджетного призначення згідно з п. 9 Порядку не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу. Тому посилання відповідача в листі на адресу позивача від 05.09.2013р. на цю обставину як підставу для повернення також є безпідставним.

Зі змісту п.49 Порядку вбачається, що у разі відсутності достатніх коштів на виконання судового рішення Казначейство подає Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України» і зобовязано зберігати виконавчі документи до їх повного виконання. Тобто в будь-якому разі відсутність коштів в державному бюджеті не є підставою для невиконання судового рішення.

За таких обставин суд вважає, що саме відповідач УДКСУ в м.Харцизьку діяв не на підставі закону, що є порушенням ст. 19 Конституції України, тому його дії слід визнати протиправними.

З боку відповідачів ВДВС Харцизького міського управління юстиції та УПФУ в м.Харцизьку, дії яких позивачем фактично не оскаржуються, протиправні дії, зокрема, в частині відмови в прийнятті до виконання виконавчого листа №2а/0550/144/12 виданого 29.08.2013р., не мали місце, вказані органи діяли в межах наданих їм повноважень, у спосіб та відповідно до закону.

На момент видачі вказаного виконавчого листа відкритого виконавчого провадження в ВДВС м.Харцизька не було, позивач після отримання виконавчого листа від 29.08.2013р. до ВДВС не звертався, тому підстав для вчинення державним виконавцем ВДВС м.Харцизька будь-яких дій з примусового виконання не було. Також позивач не звертався з заявами про виконання даного виконавчого листа і до УПФУ в м.Харцизьку, тому цей орган також не вчиняв ніяких дій з виконання даного виконавчого листа.

Тому в задоволенні позову до ВДВС Харцизького міського управління юстиції та УПФУ в м.Харцизьку слід відмовити.

За вищевказаних обставин, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Задовольняючи позов, суд відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог, вирішивши їх відповідно до норм матеріального законодавства з урахуванням суті спору.

Так, позивач просить визнати незаконними дії відповідача УДКСУ в м.Харцизьку про відмову у прийнятті до виконання виконавчого листа №2а/0550/144/12, виданого 29.08.2013р., але відповідно до вищевикладених норм діючого законодавства до повноважень органів казначейства не входить прийняття рішення про відмову у прийнятті до виконання виконавчих документів. Фактично із обставин справи, з урахуванням п.9 Порядку вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача щодо повернення йому виконавчих документів, тому суд вважає необхідним визнати протиправними дії УДКСУ в м.Харцизьку саме щодо повернення без виконання виконавчого листа №2а/0550/144/12, виданого Харцизьким міським судом 29.08.2013р., про стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку за рахунок коштів Державного бюджету України 1191,12грн.

Також суд вважає необхідним зобовязати УДКСУ в м.Харцизьку вирішити питання про прийняття до виконання вказаного виконавчого листа, а не зобовязати його прийняти до виконання цей лист, оскільки суд не може замінювати собою інші державні органи. Дії органів казначейства при прийнятті виконавчих документів передбачені п.8,9 Порядку, згідно з якими орган казначейства вирішує не тільки питання про належність виконання саме органами казначейства, але й перевіряє дотримання інших умов подання усіх належних документів, дотримання строку предявлення виконавчого документа до виконання та інші умови. В даному випадку виконавчий документ позивачу був повернутий з підстав того, що він не підлягає виконанню органами казначейства, дотримання інших умов не перевірялось і інші умови не були предметом розгляду в даній судові справі, тому суд не може беззаперечно зобовязати УДКСУ в м.Харцизьку прийняти до виконання виконавчий лист позивача.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.19, 95 Конституції України, ст.1-3 Закону України «Про виконавче провадження», ст.2,3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного бюджету, затвердженим постановою КМУ № 845 від 03.08.2011р., ст. 72 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.2,8,11,71,159,160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України в м.Харцизьку Донецької області, Управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку Донецької області, відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо повернення без виконання виконавчого листа №2а/0550/144/12, виданого Харцизьким міським судом 29.08.2013р., та зобовязання прийняти до виконання виконавчий лист №2а/0550/144/12, виданий Харцизьким міським судом 29.08.2013р., задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України в м.Харцизьку Донецької області щодо повернення без виконання виконавчого листа №2а/0550/144/12, виданого Харцизьким міським судом 29.08.2013р., про стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку за рахунок коштів Державного бюджету України 1191,12грн.

Зобовязати Управління Державної казначейської служби України в м.Харцизьку Донецької області вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого листа №2а/0550/144/12, виданого Харцизьким міським судом 29.08.2013р., про стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку за рахунок коштів Державного бюджету України 1191,12грн.

Стягнути з Управління Державної казначейської служби України в м.Харцизьку Донецької області (ЄРДПОУ 37980439) на користь ОСОБА_1, 23.10.1941р.н., ІІН НОМЕР_1, в рахунок повернення сплаченого судового збору 34,41грн.

В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку Донецької області, відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції в Донецькій області відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У випадку проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

Суддя: