Вирок № 34540301, 04.11.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/8295/13-к

1-кп/248/410/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Труханової Л.М.,

при секретарі Боровко А.С.,

з участю прокурора - Ільєнко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Зугресі, Донецької області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого ЗУТЕЦ м. Зугрес, електромонтером, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2013 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, керуючи в стані алкогольного спяніння легковим автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі вулиці Станційній міста Зугресу з боку вулиці Советської міста Зугресу у напрямку вулиці Леніна міста Зугресу. У якості пасажирів в салоні легкового автомобілю знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На шляху прямування, водій ОСОБА_1, не враховуючи:

- що кожен учасник дорожного руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують чинні правила;

- що дії учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, задавати матеріальних збитків;

- що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі.

Рухаючись в населеному пункті, зі швидкістю, яка перевищує максимально допустиму швидкість руху у населеному пункті, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував дорожні умови, маючи можливість постійно контролювати технічно справний транспортний засіб, та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах (впливаючи за допомогою спеціальних прийомів на органи управління легкового автомобіля), не зміг своєчасно і правильно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, і таким чином не передбачив можливий розвиток ситуації. В результаті автомобіль під керуванням ОСОБА_1 виїхав на насип ґрунту біля правого краю проїжджої частини вул. Станційної, м. Зугресу, від чого ОСОБА_1 втратив керування автомобілем, виїхав за межі проїжджої частини та скоїв наїзд на залізобетонну опору, розташовану біля газопроводу, на заокругленні вказаної вулиці.

Водій ОСОБА_1 порушив наступні пункти Правил дорожнього руху України, що вступили в силу з 01.01.2002 року:

-п. 2.3 (б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою , відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі»;

- п. 2.9 (а) «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного

сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

-п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

-п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»;

-п. 12.9 «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 заподіяні: поєднана травма тіла у вигляді закритого перелому акроміального відростка правої лопатки, множинних саден спини, правої руки, що утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, можливо в зазначений термін та за вказаних обставин, і в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня, як ті, що вимагають термін для свого загоєння понад 21 дня.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_3 заподіяні: поєднана травма тіла у вигляді відкритого перелому нігтьової фаланги 1 пальця лівої кисті, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забитою раною правої щоки, що утворилася від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, можливо в зазначений термін та за вказаних обставин, і в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня, як ті, що вимагають термін для свого загоєння понад 21 дня.

В даній дорожній обстановці дії водія легкового автомобілю ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 2.3 (б), п. 2.9 (а), п. 12.1, п. 12.4, п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору невідповідності вимогам п. 12.1, п. 12.4, п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України перебували в причинному звязку з настанням події. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України.

Таким чином своїми необережними діями, що виразилися в порушенні вимог п.2.3 (б), п.2.9 (а), п. 12.1, п.12.4, п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України, водій легкового автомобілю ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що 29 червня 2013 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, він керуючи в стані алкогольного спяніння легковим автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі вулиці Станційній міста Зугресу. Не справившись з управлінням автомобілю , скоїв на зіткнення зі столом. В якості пасажирів в салоні легкового автомобілю знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілі отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Цивільний позов прокурора м. Харцизька визнає. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати. Потерпілим відшкодував матеріальну шкоду в повному обсязі. Має трьох малолітніх дітей , просить строго не наказувати його та не позбавляти права керування транспортним засобом , оскільки за допомогою транспортного засобу сім»я має додатковий дохід.

У відповідності до ст. 349 ч.3 КПК України в судовому засіданні не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України, оскільки він своїми необережними діями, що виразилися в порушенні вимог п.2.3 (б), п.2.9 (а), п. 12.1, п.12.4, п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом, скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який

раніше не був судимий, за місцем мешкання та роботи характеризуються позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті у виді виправних робіт без позбавлення права керувати транспортним засобом , оскільки , на думку суду , дане покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.

Крім того, вирішуючи питання доцільності призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч.1 ст.286 КК України як альтернативне, суд враховує, що ОСОБА_1 дане кримінальне правопорушення вчинено з необережності, останній працює, а тому вважає за можливе не призначати обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора м.Харцизька про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь комунальної установи «Центральна міська лікарня» м. Харцизька Донецької області витрат понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 2827,70 грн. підлягає задоволенню, оскільки остання лікувалась у такому закладі внаслідок тілесних ушкоджень, вказані витрати спричинені протиправними діями обвинуваченого, визнані обвинуваченим.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: легковий автомобіль НОМЕР_2, який передано під відповідальне зберігання власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 слід залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_1

Керуючись ст. 368 - 370, 373,374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винними за ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді одного року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10% заробітної плати, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) на користь комунальної установи «Центральна міська лікарня» м. Харцизька Донецької області витрати на лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 2827,70 грн. (р/р 35428001002595, МФО 834016, код ЕДРПОУ 01991323 в УДКСУ в Донецькій області).

Речові докази по справі: легковий автомобіль НОМЕР_2, який передано на відповідальне зберігання власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: