Рішення № 34540232, 06.09.2013, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

269/3577/13-ц

№ 2/269/1614/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 вересня 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області

в складі:

головуючого судді:Апалькової О.М.

при секретарі:Курепіній М.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївка справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіївугілля» про відшкодування моральної шкоди.

в с т а н о в и в:

07.08.2013 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду до Державного підприємства »Макіївугілля» про відшкодування моральної шкоди (з урахуванням уточнень позовних вимог під час розгляду справи).

В обґрунтування позову посилається на наступні підстави: так, він на протязі 30-ти років відпрацював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в несприятливих умовах.

Так , в липні 2011 року нього виявлено професійне захворювання та згідно висновку МСЕК від 17.08.2011 р. вперше встановлена втрата професійної працездатності 60% та 3 група інвалідності за професійним захворюванням хронічне професійне захворювання, хронічна вертеброгена попереково - крижева радікулопатія. Призначено медичне та санаторне курортне лікування.

Внаслідок чого він відчуває фізичні та моральні страждання, звичайну роботу по господарству виконувати не може, неодноразово ставався нервовий зрив, оскільки він не може повноцінно працювати, займатися чоловічою роботою по дому, відчуття хвороби, постійна потреба допомоги зі сторони, непокоють сильні болі в поясниці ,тому вимушений прикладати значні зусилля для організації свого життя, відчуття того, що захворювання заподіяне назавжди, викликає моральні страждання та хвилювання, відчуває постійну потребу в ліках та змушений постійно звертатися за допомогою лікаря. Завдану моральну шкоду оцінює в 20000 грн., яку просить суд стягнути з відповідача.

Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з урахуванням уточнень до позивних вимог, посилаючись на підстави, які викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував в обґрунтування чого надав суду заперечення проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач отримав одноразову грошову допомогу та продовжує отримувати щомісячно страхові виплати та медичну допомогу.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступні фактичні обставини:

- так, ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з вугледобувним підприємством «ш/у ім. С.М. Кірова «ДП Макіївугілля» з 08.08.2005 року. Звільнений 11.03.2011 року за п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоровя (а. с. 7-12 );

- відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.07.2011 року (а. с.14-15) ОСОБА_1 отримав професійне захворювання хронічне професійне захворювання ,хронічна вертеброгена попереково - крижева радікулопатія;

- згідно висновку МСЕК ДОН-04 № 034358 від 17.08.2011 року ОСОБА_1 вперше встановлена втрата професійної працездатності 60 % по профзахворюванню , яка мала місце в липні 2011 року та встановлена 3 група інвалідності з переоглядом по профзахворюванню. Призначено медичне та санаторне курортне лікування( а.с. );

- з витягу з історії хворобита інших медичних документів на ОСОБА_2 видно, що він страждає на болі в поперековому відділу хребта та на хронічне вертеброгену попереково - крижевої радікулопатію.( а.с.16);

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника ; у разі виникнення у працівника моральних страждань , або втрати нормальних життєвих звязків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного звязку між попередніми умовами.

Згідно розясненнями ,даними в п.13 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року ), відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин,зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах тощо,яке призвело до його моральних страждань,втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності,виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст. 153 ч. 1 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах,організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці,забезпечення яких ч. 2 указаної статті Кодексу,покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом встановлено,що позивач працював «ш/у ім. С.М. Кірова» ДП «Макіївугілля», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обовязків .

Отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу,яка полягає в душевних та фізичних стражданнях,яких він зазнав і зазнає у звязку з ушкодженням здоровя ,повязаним із виконанням трудових обовязків ,неможливістю його відновлення,порушені нормальних життєвих звязків внаслідок неможливості продовжувати активне життя,обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі:копією трудової книжки,довідкою МСЕК,випискою із історії хвороби та іншими медичними документами.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди,завданої позивачу,суд виходить з принципів справедливості та розумності , враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоровя ,глибину,характер і тривалість страждань,наявність вимушених змін у його життєвих стосунках,потребу в медикаментозному та санаторному лікуванні,протипоказання щодо характеру та умов праці,вік позивача,час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав, в тому числі і у зв'язку з 60% втратою працездатності, що він є інвалідом 3 групи, приймаючи до уваги його 30-річний стаж роботи на підприємствах вугільної промисловості в підземних умовах, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 14 000 грн. ( чотирнадцять тисяч гривень).

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 14 000 грн. (чотирнадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, задовольняючи позов частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судовий збір в сумі 160,58 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 212-215 ЦПК України , на підставі ст. ст. 153,237-1 КЗпП України суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути Державного підприємства «Макіївугілля» на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 14 000 (чотирнадцять тисяч гривень) .

Стягнути з Державного підприємства «Макіївугілля» судовий збір у сумі 160,58 гривень на р/р 31217206700067, код платежу 22030001, одержувач УДКСУ у м. Макіївці (Совєтський район), банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37990227, Код ЄДРПОУ (суду) 02895596.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Совєтський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя О. М. Апалькова