Вирок № 34538915, 14.02.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

14.02.2013

Справа № 2012/10615/2012

Провадж. №1-КП/639/5/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Кіся Д.П.,

за участю: секретаря Нестеровської Л.В.,

прокурора Старченко Я.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12012220500000094 від 23.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 Федерації, руської, громадянки ОСОБА_2 Федерації, розлученої, ІНФОРМАЦІЯ_3, на момент затримання офіційно непрацюючої, в силу ст. 89 КК України не судимої, до затримання проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, утримуваної в умовах Харківського слідчого ізолятора УДПС України в Харківській області,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2012 року близько о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні АДРЕСА_1, маючи умисел, спрямований на хуліганство, діючи умисно, грубо порушуючи громадський спокій з мотивів явної неповаги до суспільства, влаштувала сварку з ОСОБА_3 та, знаходячись на кухні вищезазначеної квартири, діючи з особливою зухвалістю, кухонним ножем нанесла правою рукою один удар в область шиї ОСОБА_3, в наслідок чого спричинила останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1994-ам/12 від 19.04.2012 року легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді різаної рани лівої руки, яка утворилася від ріжучої дії гострого предмета і колото-різаного поранення шиї, що виникла від колото-різаної дії гострого предмета.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та пояснила, що скоїла його при вищезазначених обставинах, додавши, що 05.03.2012 року вона прийшла в квартиру АДРЕСА_2 до свого співмешканця ОСОБА_3 та без наявних на то підстав, влаштувала сварку з ОСОБА_3, під час якої голосно кричала, висловлювалась нецензурною лайкою, на зауваження сусідів не реагувала. Зазначені її дії тривали приблизно протягом години. В певний момент вона взяла кухонний ніж та продовжила сварку, тримаючи його в правій руці, а потім нанесла ОСОБА_3 зазначеним ножем удар в область шиї, внаслідок чого у потерпілого виникла різана рана лівої руки і колото-різане поранення шиї. Одразу після цього вона припинила свої дії, викликала ОСОБА_3 швидку. ОСОБА_1 пояснила, що на стадії досудового слідства давала інші показання з метою помякшення покарання, але на теперішній час усвідомила свою провину та щиро кається у скоєному. Висновки судово-медичної експертизи № 1994-ам/12 від 19.04.2012 року обвинувачена не оспорює.

Обвинувачена вважала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нею не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини, а також, що вона на піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченої, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченої.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 в обсязі предявленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, розлучена, має неповнолітню дитину, на момент затримання офіційно не працювала, в силу ст. 89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, зазначених в ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що помякшують покарання, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного злочину. Також при визначенні покарання обвинуваченій суд враховує поведінку останньої після припинення її злочинних дій виклик швидкої для надання допомоги потерпілому.

При цьому суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нею нових злочинів можливе без її ізоляції від суспільства, у звязку з чим вважає за необхідне призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини 4 статті 296 КК України, але звільнити відбування покарання з випробуванням, поклавши на останню обвязки, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченої.

Речові докази суду не надавалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 122, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком в 1 (один) рік.

На підставі п. п. 2, 3 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобовязання, звільнивши її з під варти в залі суду негайно.

Судові витрати в сумі 1589 (одна тисяча пятсот вісімдесят девять) грн. 54 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код по ОКПО 25574728, р/р №31253272210487, в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь