Постанова № 34538806, 25.06.2013, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/255/13-а

Номер рядка звіту 3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2013 р.

Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Закревський Л.В.,

з участю секретаря Басик Г.Т.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Володимирецької селищної ради, Володимирецького селищного голови ОСОБА_5 про скасування рішень Володимирецької селищної ради, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобовязання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Володимирецької селищної ради, Володимирецького селищного голови про визнання дії (бездіяльності) селищного голови ОСОБА_5 щодо формалістичного і необєктивного розгляду неодноразових звернень позивача на предмет підписання державного акту на право власності на земельну ділянку в смт. Володимирець по вул.Проектній, 1, визнати протиправними дії селищного голови ОСОБА_5 щодо внесення на розгляд і підписання формальних, незаконних і безпідставних рішень Володимирецької селищної ради №830 від 29 січня 2009 року, №850 від 10 березня 2009 року, видворення представника позивача із зали засідання сесії ради при розгляді звернення позивача та зволіканні у підписанні вказаного акту на право власності на земельну ділянку; скасувати рішення Володимирецької селищної ради №830 від 29 січня 2009 року та № 850 від 10 березня 2009 року, стягнути з відповідачів по 3 000,00 грн. моральної шкоди; зобовязати ОСОБА_5 підписати державний акт та наявну іншу документацію на право власності на земельну ділянку в смт. Володимирець по вул. Проектній, 1, винести окрему ухвалу на предмет порушення відповідачами спеціальних обмежень, передбачених Законом України «Про боротьбу із корупцією», Конституцією України та іншими законами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що рішенням Володимирецької селищної ради №265 від 28.03.2007 року йому було передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована в смт. Володимирець по вул. Проектній, 1. На виконання рішення сесії ним було замовлено і виготовлено технічну документацію, яка повністю відповідає вимогам чинного законодавства, погоджена з усіма службами, погоджена і посадовими особами селищної ради. Уповноваженими посадовими особами виготовлено два Державних акти на земельні ділянки, які передані для підпису в селищну раду. Разом з тим, з незрозумілих йому причин відповідач селищний голова ОСОБА_5, відмовився підписувати Державні акти, безпідставно і незаконно виніс питання підписання Державних актів на сесію селищної ради (рішення сесії № 830 від 29.01.2009 року). Селищна рада, вийшла за межі наданих їй законом повноважень, розглянула питання підписання Державних актів, і прийняла незаконне рішення №850 від 10.03.2009 року, яким внесла зміни до рішення №265 від 28.03.2007 року про виділення позивачу земельної ділянки, і по суті позбавила його землі. Вважає, що вказаними незаконними діями відповідачів порушено його права, зокрема конституційне право на отримання землі у власність, крім того йому заподіяно моральну шкоду. Просив визнати дії відповідачів незаконними, скасувати незаконне рішення селищної ради, зобовязати селищного голову підписати Державні акти та стягнути з відповідачів по 3000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, частково змінили позовні вимоги, а саме щодо зобовязання відповідачів, в особі селищного голови, підписати державний акт та наявну іншу документацію на право власності на земельну ділянку в смт.Володимирець по вул. Проектній,1, оскільки даний Державний акт по рішенню суду підписаний. А щодо інших вимог надали пояснення в межах позову. Вся технічна документація підписана відповідними службами і відповідає вимогам чинного законодавства. Моральна шкода полягає у незручностях, переживаннях, втраті робочого і особистого часу.

Представник відповідачів ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти позову, пояснивши, що при виділенні земельної ділянки позивачу було допущено ряд порушень вимог чинного законодавства. Дії селищного голови є законними. Сама технічна документація, яку надав позивач, не відповідає вимогам законодавства, виконкомом не затверджена. І оскільки сесія правомочна розпоряджатись землею територіальної громади, рішення №830 від 29.01.2009 року та №850 від 10.03.2009 року є законними і обґрунтованими. У звязку з цим позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, є безпідставними у звязку з тим, що позивачем не надано жодних доказів щодо заподіяння йому незручностей, переживань та втраті робочого і особистого часу, і тому задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позовні вимоги ОСОБА_4 стосуються дій та рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, здійснених при виконанні владних управлінських функцій, у звязку з чим, даний спір є публічно-правовим, і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що рішенням Володимирецької селищної ради №614 від 28.09.2005 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га по вул. Проектна, 1 в смт.Володимирець Рівненської області.

Рішенням цієї ж ради №265 від 28.03.2007 року ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку в смт.Володимирець, вул. Проектна, 1 площею 0,25 га, 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,10 га, яке було винесене без перевірки наявності та правильності підготовки необхідних документів, без виготовленого проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, тобто з порушенням процедури оформлення земельної ділянки для передачі з власності територіальної громади у власність громадян.

Зважаючи на положення ст. 118 ЗК України (в редакції, що діяли на час спірних відносин) підставою для передачі земельної ділянки у власність громадян є розроблений у встановленому законом порядку проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність.

Проте, не виготовивши проект землеустрою земельної ділянки всупереч вимогам ст. 118 Земельного кодексу України позивач безпідставно звернувся до Володимирецької селищної ради зі зверненням про передачу земельної ділянки у власність.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання даного рішення розпочато виготовлення технічної документації та актів на право власності на земельну ділянку, що свідчить про не виконання рішення Володимирецької селищної ради №265 від 28.03.2007 року.

Згідно з пунктами 1.12, 1.13, 1.15 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 р., складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або надання земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та обєднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам установам організаціям і обєднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією. Розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють субєкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

Як вбачається зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням №830 від 29 січня 2009 року Володимирецької селищної ради було перенесено розгляд заяви позивача на чергову сесію селищної ради у звязку з тим, що технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку не була надана для вивчення та опрацювання.

Рішенням №850 від 10 березня 2009 року Володимирецької селищної ради було встановлено ряд порушень норм, що регламентують порядок виготовлення документації щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, а саме:

- оглядом технічної документації, генерального плану забудови смт.Володимирець, безпідставно в межі земельної ділянки ОСОБА_4 було внесено земельну ділянку площею 312, 6 кв.м. (разом із тротуаром, який відноситься до земель загального користування та не підлягає передачі у приватну власність).

Згідно ст. 55 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Проте в супереч вимогам даної норми при розробленні технічної документації та встановленні меж земельної ділянки в натурі, межі земельної ділянки не збігаються з межами, що встановлені в генеральному плані забудови селища Володимирець.

Під час ведення зйомки представники землевпорядної організації, які виготовляли технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на земельну ділянку по вул. Проектна, 1 мали скласти протокол погодження меж з судідами, і внести записи про обмеження на даній земельній ділянці. Проте в порушення вимого чинного законодавства такі дії не були виконані в повній мірі, зокрема:

- по даній земельній ділянці проходить з двох сторін ЛЕП - 10 кВ. (факт проходження по земельній ділянці по вулиці Проектна. 1 в смт. Володимирець ЛЕП представники позивача не заперечували.

Відповідно до п. 5 Правил охорони електричних мереж затверджених постановою KM України № 209 від 4 березня 1997 року охоронні зони електричних мереж встановлюються у здовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстань (для повітряних ліній напругою) від 1 до 20 кВ 10 метрів. Проте в технічній документації нанесено обмежене використання 2 м., а на іншу лінію електропередач зовсім не нанесено та не встановлено жодних обмежень. З цього випливає, що технічна документація, яка розроблена для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку по вулиці Проектна, 1 в смт. Володимирець не відповідає вимогам «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» затвердженої наказом Держкомземом № 43 від 4 травня 1999 року. За результатами точних геодезичних даних було виявлено, що земельна ділянка, яка могла бути передана у власність позивача згідно генерального плану забудови селища Володимирець менша за ту, на яку позивач виготовив документацію, для отримання державного акту, у зв'язку з цим позивач претендує на землі загального користування (на частині спірної земельної ділянки є асфальтований тротуар). Виявивши усі ці факти селищним головою було винесено на розгляд селищної ради питання про підписання державного акту на земельну ділянку по вулиці Проектна, 1 в смт. Володимирець.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту отримання документа на право власності (державного акту) та його державної реєстрації.

У частині 7 статті 118 ЗК України зазначена єдина та необмежена умова прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність і надання дозволу на розробку проекту її відведення - згода відповідної ради.

Як зазначено в рішенні Конституційного суду України №7-рп/09 від 16.04.2009 року органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і субєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їх існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та, чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає заявлений позов ОСОБА_4 до Володимирецької селищної ради, Володимирецького селищного голови ОСОБА_5 про скасування рішень Володимирецької селищної ради, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобовязання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди, є не обґрунтованим, не доведеним і таким, що не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони також не підлягають відшкодуванню з наступних підстав.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року №34 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правововї відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, фактами, з якими закон пов'язує настання відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також наявність вини.

Суд вважає, що позивачем, та його представниками не наведено жодного належного доказу спричинення позивачу протиправними діями або бездіяльністю відповідача з його вини моральної шкоди, а також не вказано, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір моральної шкоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення компенсації моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19, 144 Конституції України, ст.ст.42, 59, 77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст.ст. 2, ст.ст. 118, 124 Земельного кодексу України, 71, 158-160, 162 КАС України, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року, Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року №34 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Володимирецької селищної ради, Володимирецького селищного голови ОСОБА_5 про скасування рішень Володимирецької селищної ради, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобовязання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Постанова суду, крім випадків її апеляційного оскарження, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Закревський Л.В.

Повний текст постанови виготовлено та проголошено 01.07.2013 року