Вирок № 34538715, 20.03.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

20.03.2013

Справа № 639/1313/13-к

Провадж. №1-КП/639/44/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Кіся Д.П.,

за участю: секретарів Котлярова Д.О., Нестеровської Л.В.,

прокурора Старченко Ю.П.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12012220680000020 від 22.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2012 року ОСОБА_1 у вечірній час доби, звязалася за телефоном з раніше їй знайомою дівчиною на ім'я "Наталія", в ході бесіди з якою домовилася про продаж останній особливо небезпечного наркотичного засобу марихуани, при цьому встановивши вартість пакету марихуани 120 гривен НБУ, на що "Наталія" погодилася, і вони домовилися зустрітися через деякий час біля будинку ОСОБА_1 12.10.2012 року приблизно о 19.00 годині, знаходячись в районі свого місця проживання, розташованого за адресою : Харківська область, Дергачівський район, с.Солоницівка, вул. Леніна 51, ОСОБА_1 зустрілася з "Наталією", яка передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 120 гривен НБУ. Після чого ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу марихуани, попрямувала до кафе "Ле-то-ле", розташоване в с.Солоницівка Дергачівського району Харківської області, де зустрілася з невстановленим в ході досудового слідства хлопцем на ім'я "Вова", у якого незаконно придбала паперовий пакет з марихуаною, заплативши останньому грошові кошти в сумі 100 гривен, які вона отримала від "Наталії". Грошові ж кошти, що залишилися в сумі 20 гривен ОСОБА_1 залишила собі. Потім ОСОБА_1 повернулася до місця, де її чекала "Наталія", і сівши в таксі, вони разом попрямували на залізничну станцію "Хвилинка" ПЗ. При цьому особливо небезпечний наркотичний засіб марихуана знаходився при ОСОБА_1 Приїхавши на залізничну станцію "Хвилинка" ПЗ, ОСОБА_1 і "Наталія" вийшли з автомобіля, і таксі поїхало.

12.10.2012 роки приблизно о 19 годині 55 хвилин в ході проведення оперативної закупівлі, санкціонованої заступником прокурора Харківської області, особі якій було доручено проведення оперативної закупівлі під псевдонімом «Іванова Наталія Іванівна», знаходячись на залізничній станції "Хвилинка" ПЗ, ОСОБА_1 незаконно збула особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, після чого вони розійшлися.

Цього ж дня, 12.10.2012 року близько 20.00 годин ОСОБА_2 добровільно видала працівникам міліції, придбаний нею у ОСОБА_1, паперовий пакет з речовиною рослинного походження у висушеному і подрібненому вигляді, яка згідно висновку експерта НДЕКЦ УМВС України на ПЗ № 725 від 23.10.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, масою, в перерахунку на суху речовину 1,13 грам. Після чого, 12.10.2012 року близько 20 годин 15 хвилин ОСОБА_1, знаходячись на залізничній станції "Хвилинка" ПЗ, була затримана працівниками міліції, і у неї у присутності понятих при проведенні особистого огляду, з лівої кишені спортивних брюк, одягнених на ній, було виявлено і вилучено грошові кошти в сумі 20 гривен, отримані нею за збут особливо небезпечного наркотичного засобу каннабіс.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та пояснила, що 12.10.2012 року їй зателефонувала дівчина на імя ОСОБА_1, з якою вона познайомилась приблизно за місяць до цього, та попросила придбати їй наркотичний засіб коноплю. ОСОБА_1 погодилась та зателефонувала знайомому хлопцю на імя Володимир, адже він займається розповсюдженням зазначеного наркотичного засобу. Після цього ОСОБА_1 приїхала до неї в с. Солоницівка Дергачівського району Харківської області передала грошові кошти у сумі 120,00 грн. та залишилась її чекати біля дороги з метою зупинити таксі. ОСОБА_1 піднялась до кафе "Ле-то-ле", де часто відпочиває Володимир та передала йому гроші в сумі 100,00 грн. Володимир пішов та через деякий час повернувся і передав обвинуваченій паперовий пакунок, в середині якого знаходилась марихуана. Взявши зазначений пакунок, вона спустилася до низу, сіла разом з ОСОБА_1 до автомобіля таксі, на якому вони прослідували на залізничну станцію "Хвилинка", де за словами ОСОБА_1, на неї чекали друзі. Приїхавши на зазначену залізничну станцію, ОСОБА_1 передала ОСОБА_1 паперовий пакунок, після чого остання відійшла від неї під приводом необхідності відвідати туалет та через деякий час обвинувачена була затримана працівниками міліції та в ході особистого огляду в неї в присутності понятих було вилучено грошові кошти в сумі 20,00 грн. Крім того, ОСОБА_1 були зроблені змиви з рук на ватні тампони та зроблений зріз з кишені одягнених на неї брюк. При цьому, в судовому засіданні 19.03.2013 року ОСОБА_1 пояснила, що на вчинення зазначеного злочину її підштовхнуло важке матеріальне становище в родині, адже вона проживає разом з чоловіком, який є інвалідом 1-ої групи та малолітньої дитиною та має невеликий заробіток, а зазначені кошти у розмірі 20,00 грн. планувала витрати на першочергові потреби.

Обвинувачена вважала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нею не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини, а також, що вона на піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченої, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченої.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 в обсязі предявленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружена, має малолітню дитину доньку ОСОБА_3, чоловіка інваліда 1-ої групи, який відповідно до висновку ВКК №2048 від 04.03.2013 року потребує постійного догляду, на момент затримання офіційно не працювала, не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття у скоєному, сприяння органам досудового слідства та суду у встановленні істини по кримінальному провадженню.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, зазначених в ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено наявність декількох обставин, що помякшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_1 злочину. Так, окрім зазначеного вище, судом встановлено, що причиною скоєння злочину стали важкий матеріальний стан родини обвинуваченої та збіг тяжких особистих обставин, що виявилось у наявності малолітньої доньки та при цьому необхідності в постійному догляді за чоловіком, який є інвалідом 1-ої групи (діагноз: ампутаційні культи на рівні в/з лівої голені та в/з правого стегна) та відповідно неможливість влаштуватися офіційно на постійне місце роботи для забезпечення потреб родини.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 не була ініціатором реалізації наркотичного засобу ОСОБА_2 та обвинувачена передала ОСОБА_2 весь наркотичний засіб марихуану, яку фактично придбала у невстановленої в ході досудового слідства особи за проханням ОСОБА_2, дані про намір подальшого здійснення злочинної діяльності з реалізації наркотичних засобів ОСОБА_1 відсутні.

Враховуючи зазначене вище, особу обвинуваченої повне визнання нею своєї вини, щире каяття у скоєному, сприяння органам досудового слідства та суду у встановленні істини по кримінальному провадженню, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_1 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що помякшують покарання, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного злочину.

При цьому суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нею нових злочинів можливе без її ізоляції від суспільства, у звязку з чим вважає за необхідне звільнити її відбування покарання з випробуванням, поклавши на останню обвязки, передбачені ч. ч. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, на підставі ст. 77 КК України звільнити від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченої.

Речові докази суду не надавалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 122, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком в 3 (три) роки.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Відповідно до ст. 77 КК України не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у вигляді підписки про невиїзд.

Судові витрати в сумі 1602 (одна тисяча шістсот дві) грн. 93 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на:

- р/р НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗ при УМВСУ на залізничному транспорті, код по ОКПО 35973367, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, р/р №31259272210492, з позначкою призначення платежу «за експертні послуги з приміткою 20000154 (код підрозділу) та 999999 (код послуги)» - 809 (вісімсот девять) грн.. 00 коп.;

- р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код по ОКПО 25574728, в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, р/р №31253272210487 з позначкою платежу «за експертні послуги» 793 (сімсот девяносто три) грн. 93 коп.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь