Вирок № 34537638, 04.11.2013, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/1191/13-к

Провадження №1-кп/193/61/13

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В И Р О К

04 листопада 2013 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді:Патинки А.Г.

при секретарі:Ратушній В.В., Палій Л.Г.

за участю прокурора:Іванків В.В., Сокол О.В. потерпілої:ОСОБА_1

адвоката:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040580000646 від 11 липня 2013 року, по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець: АДРЕСА_1, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, розлучений, військовозобов"язаний, на диспансерних обліках не перебуває, знаходиться під вартою з 11 липня 2013 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

УСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи раніше судимим 30.11.2008 року Нікопольським міським судом по ст. 186 ч.2, 309 ч.1 КК України, після звільнення 14.02.2011 року з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та знову вчинив умисний тяжкий злочин за таких обставин:

Так, ОСОБА_3, 10.07.2013 року близько 20:00 години, перебував на території домоволодіння № 42, по вул. Центральній в с. Садове Софіївського району Дніпропетровської області, за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, де разом з останнім, та іншими особами, в період часу приблизно з 12:00 год. до 19:00 годин, вживав спиртні напої.

Під час спільного розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_3, з одного боку, і ОСОБА_4А та його братом - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з іншого боку, виникла сварка яка переросла в бійку що відбувалась на подвірї та в приміщеннях житлових споруд розташованих на території вказаного домоволодіння.

В ході бійки, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщені кухонної кімнати житлового будинку, куди він потрапив переслідуючи ОСОБА_5, та яка розташована за вищевказаною адресою, з метою завдання тяжких тілесних ушкоджень, схопив зі столу кухонний ніж, після чого, умисно, наніс ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичного експерта № 1426 від 08.08.2013 року, тілесні ушкодження у вигляді: «відкритої черепно-мозкової травми: повного ізольованого вдавленого перелому лобної кістки, крововиливів над твердою мозковою оболонкою в ділянці лівої лобної частки головного мозку, крововиливів під мякими мозковими оболонками в лобній частці лівої півкулі головного мозку, 4 колото-різаних поранень голови, синця та множинних саден голови; колото-різаного поранення тулуба: розрив задньої поверхні лівої нирки, крововиливів у брижу та прилеглу клітковину лівої нирки, проникаюча колото-різана рана на рівні 10-12 ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії, множинні садна тулуба; тупої травми кінцівок: множинні садна та синці обох верхніх і нижніх кінцівок; різкого недокрівя внутрішніх органів, рідкий стан крові.

Виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден та синців виникли від дії тупих твердих предметів, можливо при падінні та ударі об такі, якими могли бути рука нападника стиснута у кулак, взута нога, тверде нерівне асфальтове покриття, або інші предмети вододіючі аналогічними властивостями.

Ушкодження на фрагменті склепіння черепа вилученого з трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, є ізольованим вдавленим переломом, що виник від одноразової ударної дії з великою кінетичною енергією (швидкістю) тупого твердого предмета, контактуюча поверхня якого площина, розміром 21,5х19,4 мм, що обмежена двогранним кутом.

Всі виявлені тілесні ушкодження мають ознаки при життєвості, що підтверджується наявністю крововиливів в ушкоджені тканини, виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу який становить від хвилин до десятка хвилин.

Всі виявлені тілесні ушкодження в області голови, проникаюче колото-різане поранення тулуба відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Всі виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден тулуба та кінцівок за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоровя на термін не більше ніж на 6 днів.»

В ході судового розгляду прокурор змінив предявлене обвинувачення та виклав його у новій редакції:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи раніше неодноразово судимим Нікопольським міським судом 29. 05.2008 по ст. 186 ч.2т та 30.11.2008 по ст. 309 ч.1 КК України, після звільнення 14.02.2011 з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та знову вчинив умисний тяжкий злочин за таких обставин:

ОСОБА_3, 10.07.2013 перебував на території домоволодіння № 42, по вул. Центральній в с. Садове Софіївського району Дніпропетровської області, за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, де разом з останнім, та іншими особами, в період часу приблизно з 12:00 год. до 22:00 годин, вживав спиртні напої відзначаючи 40 днів з дня смерті ОСОБА_6, 1970р.н., рідного брата ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Під час спільного розпивання спиртних напоїв, приблизно о 15:00 год. між ОСОБА_3, з одного боку, ОСОБА_4А та його братом - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з іншого боку, виникла сварка на підґрунті ревнощів до співмешканки померлого ОСОБА_7 ОСОБА_8, яка три роки тому спів мешкала з ОСОБА_4. Сварка переросла в бійку що тривала на подвірї та в приміщеннях житлових споруд розташованих на території вказаного домоволодіння приблизно з 15-00 до 20-00. Під час вказаної бійки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 отримали різні тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень, синців та саден облич, голів та тулубів.

В ході бійки, ОСОБА_3, приблизно о 19-30 год. перебуваючи на подвірї вказаного домоволодіння, з метою побиття ОСОБА_5 став наздоганяти останнього, який намагався втекти від нього в приміщення кухонної кімнати житлового будинку розташованого за вищевказаною адресою. В цей же час, ОСОБА_4, з метою не допустити побиття ОСОБА_5 ОСОБА_3 також забіг до приміщення цього житлового будинку, де в приміщенні кухонної кімнати відбувалась бійка між ОСОБА_5 та ОСОБА_3

В ході бійки ОСОБА_3 з метою завдання тяжких тілесних ушкоджень, схопив зі столу кухонний ніж з контактуючою поверхнею розміром не менше 21,5х19,4 мм, продовжуючи свої дії та реалізовуючи свій умисел направлений на завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вдарив його вказаним ножем не менше одного разу в голову та один раз в ліву частину тулубу.

Таким чином ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичного експерта № 1426 від 08.08.2013 року, тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: «відкритої черепно-мозкової травми: повного ізольованого вдавленого перелому лобної кістки, крововиливів над твердою мозковою оболонкою в ділянці лівої лобної частки головного мозку, крововиливів під мякими мозковими оболонками в лобній частці лівої півкулі головного мозку, 4 колото-різаних поранень голови, синця та множинних саден голови; колото-різаного поранення тулуба: розрив задньої поверхні лівої нирки, крововиливів у брижу та прилеглу клітковину лівої нирки, проникаюча колото-різана рана на рівні 10-12 ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії, множинні садна тулуба; тупої травми кінцівок: множинні садна та синці обох верхніх і нижніх кінцівок; різкого недокрівя внутрішніх органів, рідкий стан крові.»

Всі виявлені тілесні ушкодження в області голови, проникаюче колото-різане поранення тулуба відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

ОСОБА_5 побачивши що ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 ножові поранення, забрав у нього ніж та кинув його на стіл. Бійка між ними припинилась.

Далі, близько 19-45 год. ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з приміщення кухні на подвіря де разом з іншими присутніми оглянули отримані ОСОБА_4 поранення, допомогли змити кров. ОСОБА_4 наполягав на продовженні вживання спиртних напоїв, однак присутні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовили йому дати спиртне, допомогли дійти до кушетки біля літньої кухні. Поклавши його на кушетку продовжили розпивати спиртні напої, під час чого присутні приблизно до 22:00 год. 10.07.2013 бачили що ОСОБА_4 неодноразово падав з кушетки, самостійно підводився і знову на неї лягав.

ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відпочивали в будинку і близько 24:00 год. 10.07.2013 ОСОБА_5, вийшовши на подвіря вказаного домоволодіння виявив свого брата ОСОБА_4 мертвим.

Смерть ОСОБА_4 настала від отримання тяжких тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_3, а саме: - сполученої травми голови та тулуба, яка супроводжувалась множинними колото-різаними пораненнями голови та тулуба та ускладнилася гострою крововтратою, що підтверджується висновком судово-медичного експерта № 1426 від 08.08.2013.

Враховуючи обставини, що обвинувачення ОСОБА_3 грунтується на спричиненні ним потерпілому ОСОБА_4 проникаючих тяжких тілесних ушкоджень, шляхом нанесення удару ножем в область тулуба із пошкодженням внутрішніх органів, та нанесення удару ножем в область голови спричинивши повний ізольований перелом лобної кістки, чотири колото-різаних пораненнь голови, які являються небезпечними для життя під час їх заподіяння і саме смерть потерпілого настала від сполученої травми голови та тулуба, суд вважає за необхідне розглянути обставини послідовно, а саме по епізоду спричинення ушкодження потерпілому в область тулуба та епізоду спричинення ушкоджень в область голови

Дослідивши матеріали справи, здобуті докази, як під час досудового, так і в судовому засіданні, проаналізувавши допити як обвинуваченого, так і потерпілого, свідків, судово-медичного експерта, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад інкримінованого йому злочину, дійшовши даних висновків із наступного:

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України визнав частково і пояснив, що 10 липня 2013 року був запрошений до сім"ї ОСОБА_4 на поминальний обід, розпили спиртні напої, о 15:30 год. ОСОБА_4 став приставати до нього, намагався побити. Біля 20:00 год. брати ОСОБА_4 знову стали його бити руками і молотком, вирвався, погнався за ОСОБА_5, який був з молотком, з метою забрати молоток, в кухні будинку ОСОБА_4 наніс ззаду декілька ударів табуретом по голові, ОСОБА_5 також наносив удари молотком, прижали в кут кухні, побачив ніж на столі, взяв його і ОСОБА_4 наніс удар в ліву частину тулуба в районі ребер, викинув ніж на стіл, вийшли в трьох на подвір"я, умилися, ОСОБА_5 взяв ніж, і сказав, що пішов викликати швидку допомогу. Він переодягнувся дома і знову прийшов до ОСОБА_4, Андрія поклали на тапчан, сіли вечеряти. Він, ОСОБА_10, ОСОБА_9, залишився ночувати. О 00:30 год. ОСОБА_9 розбудила і повідомила, що ОСОБА_4 не дихає.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 10 липня 2013 року знаходилась у братів ОСОБА_4, у яких відбувався поминальний обід. Вночі повідомили, що помер брат ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 10 липня 2013 року відмічали 40 днів старшому брату з дня смерті, прийшов додому о 12 год пообідали, випили 3 л. самогонки, о 15 год. пішов пасти корів, біля 20 год. повернувся додому, брат ОСОБА_4 був побитий, розбитий лоб, пішов на кухню робити чай, почув, що обвинувачений ударив ОСОБА_4, став захищати брата, зав"язалася бійка, після якої він з братом зайшли на кухню туди ж зайшов ОСОБА_3 в руках був ніж, став погрожувати всіх порізати, ударив ОСОБА_4 у бік, став приставати до нього, він відняв у ОСОБА_3 ніж, схопивши рукою за лезо і викрутивши його, потім побіг з ним до сусіда ОСОБА_11 звати на поміч, з ним на мотоциклі приїхали назад додому, він побачив рану у ОСОБА_4 в боці, попросив викликати швидку, ОСОБА_10 повідомила, що вона вже викликала. З ОСОБА_3 відмили кров в боці і положили ОСОБА_4 на кровать, ОСОБА_3 разом з жінками продовжували розпивати спиртні напої до 22 год., потім полягали спати. Біля 24 год. вийшов на двір подивитися чи живий ОСОБА_4, однак він уже не дихав, після чого розбудив усих і викликав міліцію. ОСОБА_3 при цьому наніс один удар ножем брату ОСОБА_4 в тулуб. В голову при цьому ударів ножем не наносив. Голова у брата була розбита до цієї бійки.

Судово-медичний експерт ОСОБА_12 суду пояснив, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження в області голови у вигляді комплексу відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженням кісткової тканини, мозгової оболонки та головного мозку, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя. Також до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя відноситься колото-різане поранення тулуба з ушкодженням життєво важливого органу внутрішнього циклу. В області голови в лобній частині ліворуч знаходяться три рани на дуже близькій відстані одна від одної і ранові канали сходяться в проекції вдавленого перелому черепа, тобто всі три поранення могли бути проникаючими, між часом наненсення в швидкій послідовності проникаючих ударів в голову потерпілий міг жити до години, похибка може бути до 30 хвилин. Смерть потерпілого настала за 2-3, можливо 4 години до моменту огляду трупа, похибка може складати до 2-х годин. Огляд трупа проводився 11 липня 2013 року о 05 годині 43 хвилини, температура тіла в прямій кишці становила 24,5 градусів, температура повітря 15,7 градусів. Проміжуток часу між проникаючими тілесними ушкодженнями в тулуб і голову відповідно до реактивних змін повинен бути незначним, але теоретично ці ушкодження могли бути спричинені і в різний час.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що в липні 2013 р. біля 20 год. вечора прийшов ОСОБА_5, мав 2-3 ножі в карманах і повідомив, що брата підрізали. Приїхав з ним до них додому, жінки, які знаходились там, повідомили, що викликали швидку. ОСОБА_4 лежав серед двору, з лівої сторони тулуба було поранення, лице було в крові, забрав ОСОБА_14 і поїхав додому.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 10 липня 2013 року відмічали 40 днів покійному ОСОБА_6. Там були ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3. ОСОБА_4 удаврив свою співмешканку ОСОБА_9, почалася бійка між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, потім вони помирилися. Після 19 год почалася знову бійка між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на території двору, потім ОСОБА_4 ударив на кухні табуреткою ОСОБА_3. Побачила у дворі, що у ОСОБА_4 на тулубі ножове поранення, стала викликати швидку з телефона ОСОБА_9 біля 20 год., швидку допомога так і не прибула. Лягли спати, біля півночі ОСОБА_5 розбудив і повідомив, що ОСОБА_4 мабуть помер. Після першої бійки в обідній час у ОСОБА_4 був пошкоджений лоб. ОСОБА_5 був проти проживання в батьківському будинку свого брата ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що випивав у ОСОБА_4 на поминках, бійки не пам"ятає, ввечері коли уходив, ОСОБА_4 лежав у дворі лице було в крові. Коли вранці грузили труп ОСОБА_4 на автомобіль в області голови в тім"яній частині була обільна кровотеча.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що влітку 2013 р. на поминках брата співмешканця в обідній час, до кімнати в будинку, де вона відпочивала з дитиною, зайшов ОСОБА_4, лице було розбите в крові. Просив викликати міліцію, потім від цього відмовився. Після цього обвинувачений і співмешканець помирилися, сіли за стіл, випили, а коли повернувся його брат ОСОБА_5, між ними знову виникла бійка.

На думку суду покази обвинуваченого ОСОБА_3 правдиві і підтверджуються матеріалами справи, а саме як показами свідка ОСОБА_5. який являючись очевидцем, підтвердив, що ОСОБА_3 наніс один удар ножем ОСОБА_4 в кухні під час того, як він утримував ОСОБА_3 прижавши його до стіни кухні, а брат ОСОБА_4 бив ОСОБА_3 табуретом по голові. Ці покази знайшли своє підтвердження при проведенні слідчого експеременту із обвинуваченим ОСОБА_3 (Т.1, а.с. 157-159), так і зі свідком ОСОБА_5 (Т.2, а.с. 95-97).

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_5, в частині його пояснень, що обвинувачений ОСОБА_3 зайшов з вулиці до нього на кухню з ножем і погрожував йому, а після нанесення удару ножем по тулубу ОСОБА_4, він схопив за лезо ножа рукою і вирвав його з рук ОСОБА_3. після чого у нього на руці залишилися порізи, так-як ці свідчення нічим не підтверджуються, а навпаки спростовуються судово-медичною експертизою №1701 від 11 липня 2013 року, згідно якої у ОСОБА_5 відсутні будь-які ушкодження на руках (Т.1, а.с. 58). Відповідно до постанови слідчого до справи долучені речові докази (Т.1, а.с. 173). серед яких є два молотки з речовиною бурого кольору, що свідчить про застосування вказаних молотків у бійці і таким чином підтверджують показання обвинуваченого.

В обвинувальному акті теж вказано, що обвинувачений ОСОБА_3 в процесі бійки з братами в приміщенні кухні зі столу взяв ніж і наніс ним удар ОСОБА_4.

Таким чином суд визнає обвинувачення ОСОБА_3 в частині нанесення ним потерпілому ОСОБА_4 в кухні житлового будинку за адресою вул.

Центральна, буд.42, с. Садове Софіївського району Дніпропетровської області, одного удару ножем в область тулуба, яке мало місце 10 липня 2013 року біля 19 год. 30 хвилин, що підтверджується, як показаннями обвинуваченого, так і свідка ОСОБА_5, протоколом огляду місця події (Т.1, а.с. 6-9), де на кухні житлового будинку по місцю мешкання ОСОБА_4 виявлені сліди бурого кольору, матеріалами слідчих експерементів з обвинуваченим ОСОБА_3 і свідком ОСОБА_5 (Т.1. а.с. 157-159, Т.2, а.с. 95-97), відповідно до яких обвинувачений і свідок пояснили про обставини скоєння правопорушення, матеріалами судово-медичної експертизи (Т.1 а.с. 20-26), згідно якої при дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлена проникаюча колото-різана рана на рівні 10-12 ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії з ушкодженням внутрішніх органів, які відносяться докатегорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Приймаючи до уваги, що відповідальність за спричинення тяжкого тілесного ушкодження по ст.121 КК України настає тільки при доведенні умов умисного спричинення тяжкого тілесного ушкодження, а саме, відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов"язок доказування цих обставин, відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.

Суд вважає недоведеною форму вини, мотив і мету спричинення обвинуваченим умисного тяжкого тілесного пошкодження ОСОБА_4.

З матеріалів справи вбачається, і на це вказано в обвинувальному акті як слідчим, так і прокурором при зміні обвинувачення, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4, ОСОБА_3 спричинив в ході бійки між ОСОБА_3 і братами ОСОБА_4, але обвинувачення ухиляється надати оцінку свого бачення при яких саме обставинах був нанесений обвинуваченим удар ножем в тулуб потерпілого.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази по вказаному епізоду, суд приходить до висновку,що показання обвинуваченого ОСОБА_3 про напад на нього двох осіб-братів ОСОБА_4, із яких ОСОБА_5 був з молотком,а ОСОБА_4 з табуретом,і саме при нанесенні йому цими предметами ударів по голові та інших місцях тіла, він захищаючись, на місці побиття його, взяв із столу ніж і наніс ним один удар в тулуб ОСОБА_4, спричинивши останньому проникаюче тілесне ушкодження нічим не спростовані, а навпаки підтверджуються протоколом огляду місця події (Т.1, а.с. 6-9), відповідно до якого з місця події вилучені разом з кухонним ножем, два молотки, матеріалами фотознімків місця події (Т.1, а.с. 13), показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_10, які підтвердили факт нанесення ударів ОСОБА_4 по голові ОСОБА_3 табуретом вагою біля 5 кг., судово-медичною експертизою №1700 від 11 липня 2013 р.ОСОБА_3, згідно якої ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: 2 синців, 14 саден обличчя, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, які виникли від дії тупих твердих предметів, які могли мати як обмежену, так і необмежену

травмуючу поверхню (Т.1,а.с. 56), постановою про долучення до справи речових доказів (Т.1, а.с. 173),а саме двох молотків зі слідами речовини бурого кольору.

Таким чином, пояснення ОСОБА_5, що в нього молотка не було, а він наносив удари ОСОБА_3 кулаком, спростовуються вищенаведеними доказами.

Показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_14 не підтверджується, але і не спростовується нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за допомогою молотків.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив час нанесення ОСОБА_4 проникаючого тілесного ушкодження в тулуб.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_4 ножем проникаюче поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів захищаючись від нападу братів ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Ініціатором бійки зі слів свідка ОСОБА_10 являється ОСОБА_4. ОСОБА_5 охарактеризував свого брата ОСОБА_4. як особу, яка після вживання алкогольних напоїв стає дуже агресивним.

Суд вважає, що вечірня бійка, після повернення ОСОБА_5 додому, відбулася за ініціативою братів ОСОБА_5, на грунті помсти за побиття ОСОБА_4 в обідній час.

Відповідно до ч.3 ст.27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров"я від протиправних посягань.

Ч.1 ст. 36 КК України передбачена необхідна оборона, а саме дії вчинені з метою захисту від суспільно-небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищеня меж необхідної оборони.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом №47597- ВР від 17 липня 1997 року в ст.2 закріпила право кожного на життя.

П."а" ч.2 ст.2 Конвенції, вказує, що позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили для захисту будь-якої особи від незаконного насильства.

Обговорюючи питання про перевищення меж необхідної оборони, суд приходить до висновку, що в ситуації, яка склалася при нанесенні зі сторони ОСОБА_3 удару ножем в тулуб ОСОБА_4, даний вид захисту являється правомірним, поскільки невідомо яку кількість ударів по голові важким предметом (табуретом) зможе витримати людина та і інший учасник події ОСОБА_5 не був спостерігачем, а наносив удари ОСОБА_3. В такому випадку примінення кухонного ножа, який обвинувачений підібрав на місці, де його ізбивали брати ОСОБА_5 і нанесення ним одного удару в тулуб ОСОБА_4, являється абсолютно необхідною обороною і про ніяке перевищення меж необхідної оборони мови не може бути, поскільки у ОСОБА_3 в даній обстановці були підстави побоюватися за своє життя, так-як враховуючи знаряддя, якими наносилися тілесні ушкодження ОСОБА_3, мотив помсти, умисел нападників був направлений на завдання шкоди здоров"ю ОСОБА_3, тому відбити суспільно-небезпечне посягання іншими засобами було неможливо.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.36 КК України, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб.

Згідно акту №169 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 13 серпня 2013 року ОСОБА_3 будь-яким хронічним психічним захворюванням раніше не страждав, в проміжок часу, що відноситься до скоєння інкримінуємого йому правопорушення ОСОБА_3 в стані тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності не знаходився, знаходився в стані простого алкогольного сп"яніння. Міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними при скоєнні інкримінуємого йому правопорушення (Т.1,а.с. 147-154).

Факт нанесення проникаючих тілесних ушкоджень обвинуваченим у вигляді колото-різаного поранення голови ґрунтується на припущеннях обвинувачення, так-як ні слідчий при складенні обвинувального акта, ні прокурор при зміні обвинувального акта не вказали, яким саме чином відбувалася ця подія, поскільки при відсутності обєктивних даних у сторони обвинувачення не вказаний час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Предмет, яким заподіяно проникаюче ушкодження в голову ОСОБА_4, також викликає у суда великий сумнів, поскільки згідно з висновками медико криміналістичної експертизи ушкодження на фрагменті склепіння черепа вилученого від трупа ОСОБА_4 є ізольованим вдавленим переломом, що виник від одноразової ударної дії з великою кінетичною енергією (швидкістю) тупого твердого предмета, контактуюча поверхня якого площина, розміром не менше 21,5х19,4 мм, що обмежена двогранним кутом. В обвинувальному акті говориться про удар ножем з контактуючому поверхнею розміром не менше 21,5х19,4 мм, тобто більше ніж 4 квадратних сантиметрів. Таким чином обвинувачення не довело, яким саме предметом нанесений удар в голову потерпілого.

Вказівки прокурора при зміні обвинувачення про нанесення ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 не менше одного удару ножем в голову, яке мало місце в кухні жилого будинку ОСОБА_4 10 липня 2013 року о 19 год. 30 хв. спростовуються як показаннями обвинуваченого, так і свідка ОСОБА_5, який був очевидцем і учасником бійки, пояснивши, що у вказаний час і у вказаному місці обвинувачений наніс потерпілому ножем тільки один удар в туловище, рану на голові у брата ОСОБА_4 бачив ще до цього випадку і ці показання підтверджуються слідчими експериментами як з обвинуваченим (Т.1, а.с. 157-159) так і свідком (Т.2, а.с. 95-97), а також поясненнями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, що лоб у ОСОБА_4 був розбитий ще після першої бійки в дворі, яка відбувалася в обідню пору, допитом судово-медичного експерта ОСОБА_12, який пояснив, що смерть потерпілого настала за декілька годин до його огляду (5 год. 43 хв.), потерпілому в лобну частину нанесено три проникаючих удари на дуже близькій відстані одне від одного, з якими він міг прожити до години. Не встановивши час, місце, спосіб, предмет, яким заподіяні тілесні ушкодження, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, у суда виникає обґрунтований сумнів у тому, хто саме, чим і при яких обставинах скоїв кримінальне правопорушення. Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, які були покладені органом досудового слідства в обгрунтування вини обвинуваченого ОСОБА_3 в нанесенні проникаючих тілесних ушкоджень в лобну частину голови ОСОБА_4 свідчать про те, що вони протирічать судово-медичному висновку експерта №1426 від 08 серпня 2013 р., поясненням експерта в судовому засіданні, поскільки ні на досудовому слідстві, ні в процесі судового розгляду справи не встановлений час настання смерті потерпілого, а звідки і час спричинення тілесних ушкоджень, так-як смерть, згідно висновку, наступила від хвилини до десятка хвилин (Т.1, а.с. 23 на звороті). Відповідно до протоколу огляду місця пригоди, з місця події вилучені: кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, шорти та джинсові брюки зі слідами нашарування бурого кольору, виріз тканини та два молотки (а.с. 8). Вилучені предметі в протоколі огляду не описані, відповідно до постаниви слідчого ці, та інші предмети долучені до справи в якості речових доказів (Т.1, а.с. 173).

При судово-цитологічному дослідженні вилученого з місця огляду кухонного ножа встановлена на клинку та боковій частині рукоятки наявність крові людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_4 (Т.1, а.с. 96-99). При цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту обох рук потерпілого ОСОБА_4 виявлено лише поверхневий шар епідермісу, непридатного для діагностики (а.с. 104-105).

При імунологічних дослідженнях виріза тканини, а також одежі, яка належить обвинуваченому: шортів та джинсових штанів, виявлені сліди крові людини, які згідно групової характеристики, можуть належати потерпілому ОСОБА_4 (Т.1, а.с. 110-112; 117-119; 124-127), але як видно із матеріалів дослідження зразок крові обвинуваченого експертам не надавався і не досліджувалася.

Таким чином відомості викладені в судово-цитологічних та судово-імінологічних дослідженнях не мають будь-якого доказового значення, а являються відомостями інформаційного характеру, поскільки обставини викладені у висновках експертиз ніким не доводяться і не спростовуються.

Дактилоскопічна експертиза (а.с. 131-136) не несе будь-якої інформації, п.2 Висновку протирічить теорії криміналістики, відповідно до якої, сліди рук людини залишаються на кожному предметі, до якого доторкається рука .

Відповідно до висновку експертизи волокнистих матеріалів (Т.1, а.с 140-143), де досліджувалися фрагменти дактилоскопічної плівки, вилучених з долоней трупа ОСОБА_4 виявлені одиночні волокна з ознаками бавовни, а також мікрооб"єкти з ознаками волосся тварини (людини) білого кольору. Дане дослідження несе інформацію для проведення роботи по встановленню об"єктів, які залишили вказані сліди.

Крім того, дослідження, як дактилоскопічної експертизи, так і експертизи волокнистих матеріалів, проводилися з невідомо звідки взятими слідами, так-як в протоколі огляду місця події (Т.1, а.с. 6-9) нічого не вказано про виявлення, де саме, та вилучення слідів пальців рук людини, а також про вилучення мікрочастин з долоней трупа, що відповідно до ст.89 КПК України, вказані докази являються недопустимими, поскільки отримані з порушенням вимог п.2 ч.3 ст.104 КПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_3 про те, що в ході бійки, він 10 липня 2013 року біля 19 год. 30 хв. за адресою вул. Центральна, буд.42, с. Садове Софіївського району Дніпропетровської області, з метою завдання тяжких тілесних ушкоджень, схопив зі столу кухонний ніж з контактуючою поверхнею розміром не менше 21,5х19,4 мм, продовжуючи свої дії та реалізовуючи свій умисел направлений на завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вдарив його вказаним ножем не менше одного разу в голову, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: повного ізольованого вдавленого перелому лобної кістки, крововиливів над твердою мозковою оболонкою в ділянці лівої лобної частки головного мозку, крововиливів під мякими мозковими оболонками в лобній частці лівої півкулі головного мозку, базується на припущеннях сторони обвинувачення, що не ззнайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Інших доказів, які б свідчили про вчинення злочину ОСОБА_3 як органом досудового слідства, так і судом не здобуто.

Докази, які стосуються судимостей обвинуваченого не являються предметом цього кримінального провадження і відповідно зі ст. 88 КПК України є недопустимими.

На підставі вищевказаного, суд вважає за необхідне визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_3 по ч.2 ст.121 КК України: по епізоду нанесення проникаючих тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 в область голови, за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину, оскільки досліджені судом докази виключають спричинення тяжких тілесних ушкоджень від яких настала смерть потерпілого, саме обвинуваченим ОСОБА_3, по епізоду нанесення проникаючого тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в область тулуба з ушкодженнями органів внутрішнього циклу, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Із цього слідує, що не підлягає задоволенню вимоги про стягнення з обвинуваченого судових витрат пов"яззаних із проведенням експертиз.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред"явленому йому обвинуваченні по ч.2 ст.121 КК України та виправдати:

- по епізоду нанесення проникаючих тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 в область голови, у зв"язку з недоведенням, що дане кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_15;

- по епізоду нанесення проникаючого тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в область тулуба з ушкодженнями органів внутрішнього циклу, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Судові витрати за проведення експертних досліджень віднести за рахунок держави.

Речові докази, шорти, джинсові штани, передати власнику ОСОБА_3, зрізи нігтьових пластин та мікрооб"єкти з обох рук трупа ОСОБА_4, ніж зі слідами РБК, два молотки з РБК, виріз тканини з РБК, зразки крові трупа ОСОБА_4 - передати в СВ Софіївський РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 173-174).

Міру запобіжного заходу тримання під вартою скасувати, звільнити обвинуваченого з-під варти із зали суду. До вступу вироку в законну силу застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід особисте зобов"язання, зобов"язавши його прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: