Рішення № 34537032, 29.10.2013, Лутугинський районний суд Луганської області

Лутугинський районний суд Луганської області

Справа № 1215/1212/2012

Провадження № 2/416/54/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 Лутугинський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Бескровного Я.В.

при секретарі Степаненко Н.П., Медведєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області) про розподіл майна подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою в обґрунтування якої посилається на те, що у період шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 остання отримала внаслідок малої приватизації 1\3 частини квартири АДРЕСА_1. Посилаючись на ст.61ч.5 СК України вважав, що він має право на 1\6 частину цієї квартири. Також, обгранковуючи позов тим, що на підставі згоди обох відповідачів, у 2007-08рр. він провів капітальний ремонт квартири, що спричинило істотне збільшення її собівартості й створення нових обєктів нерухомості. Посилаючись на ст.ст.331,376 та 370ч.2 ЦК України просив суд визнати за ним право власності на частину вказаної квартири.

У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги, просив суд відступити від засад рівності часток у спільному майні, та визнати 94\100 частини житлового будинку за вказаною адресою спільною сумісною власністю подружжя і визнати за ним право власності на 2\3 частини цього житлового будинку, зашивши у власності відповідача ОСОБА_2 41\150 частину будинку, а у власності відповідача ОСОБА_3 6\100 частини.

Відповідачі та представник ОСОБА_4 проти позову заперечували, дали суду пояснення, що квартира ремонтувалася та будувалася за рахунок відповідачів та їх родичів і що в експлуатацію на цей час вона не введена.

Представник третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області до суду не явився, був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла шахти «Лутугинська» від 10.05.1994р. належало по 1\3 частині квартири АДРЕСА_1 (спірна квартира), а ще 1\3 частина квартири була отримана у власність відповідачем ОСОБА_2 на підставі рішення Лутугинського районного суду від 5.03.2009р. Станом на 1994р. вартість квартири склала 127106 грн.

Позивач та відповідач ОСОБА_2 знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 6.12.1991р. по 14.12.2010р. У період їх шлюбу з 2007 по 2008рр. квартира була реконструйована, вартість самовільно зведених будівель спірної квартири на 31.07.2013р. склала 674679 грн., що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №885\23 від 5.09.2013р., та свідчить про виникнення нової річі, на яку розповсюджуються правила ст.331 ЦК України.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.3012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" - при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону №2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Законодавство України, в тому числі діюче на момент виникнення та існування спірних правовідносин, у правовідносинах з приводу будівництва нерухомого майна (житлових будинків) передбачає:

- виникнення права власності на новостворене нерухоме майно з моменту прийняття його в експлуатацію та державної реєстрації (ч.2 ст.331 ЦК України);

- встановлення законом проведення державної реєстрації прав на нерухомість (ч.4 ст.182 ЦК України);

- здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно до 01.01.2013 року підприємствами бюро технічної інвентаризації та видача фізичним та юридичним особам свідоцтва про право власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (діюче до 31.12.2012 року включно Тимчасове положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5);

- проведення будівництва об'єктів містобудування тільки з дозволу виконавчих органів відповідних рад; необхідність прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нерухомого майна (діючі на час виникнення спірних правовідносин ст.ст.14, 18 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 року №2780);

- право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише при наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи, та передбачених ст.ст. 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.20211 року, а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

- прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію, а також здійснення будівництва лише за наявності затвердженої проектної документації (Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687);

- ненабуття права власності на самочинне будівництво (ч.2 ст.376 ЦК України);

- можливість визнання на нього права власності за рішенням суду за умови непорушення прав третіх осіб (ч.5 ст.376 ЦК України);

- що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі цього будівництва (ч.3 ст.331 ЦК України);

Частиною 3 статті 182 ЦК України передбачено, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Проте з матеріалами справи встановлено, що позивачем та відповідачами не порушувалося питання щодо предмету спору, яке повинно було розглядатися компетентними державними органами, рішення яких чи його відсутність давали б підставу вважати про наявність спору про право.

Позивачем та відповідачами не доведено належними доказами наявність дозволу на будівництво новоствореного житлового обєкту за адресою АДРЕСА_2, належним чином оформленої проектної документації на вказане нерухоме майно, а також не надано доказів звернення позивача чи відповідачів до відповідних повноважних органів з приводу прийняття новоствореного обєкта нерухомості в експлуатацію та визнання права власності на нього, оскільки визнання в судовому порядку права власності на річ, за загальним правилом, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою його виникнення.

Посилання позивача на обєкт спору як на обєкт спільної сумісної власності подружжя, суд вважає неправильним, на підставі ст.57ч.1п.4 ЦК України, згідно якої особистою власністю дружини є житло, набуте нею за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :