Ухвала суду № 34536927, 28.10.2013, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №250/3983/13-ц

Номер провадження2-о/250/73/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Ясинувата

Суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Ус О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просить встановити, що будинок, який розташований за адресою: м.Ясинувата, вул. Флотська, будинок 43 входить до спадкового майна, що залишилося після смерті його матері ОСОБА_2, яка придбала зазначену нерухомість 15 лютого 1986 року за договором купівлі-продажу, та з дозволу виконавчого комітету Ясинуватської міської ради збудувала веранду та здійснила перепланування будинку зі збільшенням загальної та житлової площі, але не здійснила державної реєстрації новоствореного майна, не зареєстрував право власності на нього. Мати померла 04 січня 2011 року. У видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у звязку з тим, що площа, зазначена в договорі купівлі-продажу відрізняється від фактичної площі..

З матеріалів справи вбачається, що заява, подана заявником в порядку глави 6 ЦПК України, яка регламентує розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно розділу IV ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядаються судами в порядку окремого провадження. Відповідно ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Крім того, з заяви вбачається, що встановлення даного факту необхідно заявникові для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування розяснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обовязки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження зясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та розяснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Заявник звернувся до суду фактично з заявою про встановлення факту права власності на перебудоване домоволодіння за померлою особою. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обовязки інших осіб підлягають розгляду не в окремому, а в позовному, тому звернення особи до суду повинно бути викладено у формі позовної заяви, відповідно до вимог ст.ст.118, 119ЦПК України.

Згідно розяснень, які містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 і ст.256 ЦПК України та розяснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не повязується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною першою статті 256 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

До переліку, визначеному у частині першій статті 256 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявник, не відноситься.

З даного питання у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»звернуто увагу судів на те, що в порядку окремого справдження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не повязується з наступним вирішенням спору про право.

Проте, безпосередньо в поданій заяві йдеться не про встановлення будь-якого юридичного факту, а заявник просить винести рішення, яким фактично визнати за померлою особою право власності на перебудоване домоволодіння, яке не відповідає проекту забудови, про що зазначено у технічному паспорті.

Тобто, заявник просить не встановити факт, а фактично визнати право власності за померлою особою. Відповідно до положень ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі у разі смерті фізичної особи, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Справи про визнання права, у тому числі, права власності на обєкти нерухомого майна, мають розглядатися лише в порядку позовного провадження, що врегульовано розділом III ЦПК України.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або осопорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 звертається за захистом своїх прав в порядку спадкування, оскільки відсутня державна реєстрація перебудованої нерухомості та реєстрація на нього права власності, тобто зазначений об'єкт нерухомості не був зареєстрований у визначеному законом порядку за спадкодавцем за його життя Таким чином наявний спір про право.

За таких обставин підлягає застосуванню суддею ч. 4 ст. 256 ЦПК України, яка встановлює, що суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Розяснити заявнику, що питання, зазначені в заяві необхідно заявляти в порядку позовного провадження.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 р. сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 256 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Повернути ОСОБА_1 сплачену ним за реквізитами, отримувач платежу Управління Державної казначейської служби України у м.Ясинувата, поточний рахунок отримувача 31210206700097, код 37544440, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, код банку 834016, призначення платежу судовий збір код ЄДРПОУ 26503721, код бюджетної класифікації 22030001 суму судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп., згідно квитанції № 6334 від 25.10.2013 року 11:36:35.

Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області з подачею апеляційної скарги протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_3