Ухвала суду № 34531234, 22.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3168/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представників позивача: Захаренка А.В., Коваля Т.І.

представника відповідача: Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Головного управління Міністерства доходів і зборів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді" до Вінницької митниці Головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання бездіяльності протиправною та стягнення платежів , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Макарді" (далі - позивач, ТОВ "Макарді") звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької митниці Міндоходів (далі - відповідач-1, Вінницької митниці), головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - відповідач-2, ДКС України у Вінницькій області) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення платежів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач-2 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представників сторін, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач для митного оформлення імпортованих товарів подав митні декларацій №401000004/2008/000019, №401000004/2008/000020 та №401000004/2008/000021 від 06.03.2008р., в яких позивачем було визначено суму митних платежів (ввізне мито та ПДВ), яка підлягає до бюджету, в розмірі 71974,25 грн.

Вінницькою митницею прийнято картки відмови в прийнятті митних декларацій №401000004/2008/000019, №401000004/2008/000020 та №401000004/2008/000021 від 06.03.2008 р. та рішення про визначення митної вартості товару № № 8, 9, 10 від 06.03.2008 р., згідно яких ТОВ "Макарді" було сплачено до бюджету митних платежів (ввізне мито та ПДВ) в сумі 109095,40 грн. за оформлення товарів згідно ВМД №401000004/8/001822, ВМД №401000004/8/001823, ВМД № 401000004/8/001833.

Позивач оскаржив вказані картки відмови в прийнятті митних декларацій та рішень про визначення митної вартості товару.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2008р. у справі №2-а-4752/08, було задоволено позовні вимоги ТОВ "Макарді" до Вінницької митниці, а саме: скасовано рішення Вінницької митниці про визначення митної вартості товару № № 8, 9, 10 від 06.03.2008р.; скасовано картки відмови в прийнятті митних декларацій №401000004/2008/000019, №401000004/2008/000020 та №401000004/2008/000021 від 06.03.2008р.; зобов'язано Вінницьку митницю провести митне оформлення аміачної селітри в мішках походженням з республіки Узбекистан виробництва ВАТ "Навоіазот" (м. Навоі) за митною вартістю товару, зазначеною в поданих ТОВ "Макарді" вантажних митних деклараціях №40100004/2008/001795, №40100004/2008/001798 від 05.03.2008р. та №40100004/2008/001806 від 06.03.2008р.

27.09.2011р. ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга відповідача задоволена частково, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2008р. по справі № 2-а-4752/08 скасована в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Вінницької митниці провести митне переоформлення аміачної селітри в мішках походженням з республіки Узбекистан виробництва ВАТ "Навоіазот" (м.Навоі), в іншій частині постанову від 19.05.2008р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.04.2013р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2008р., змінену Київським апеляційним адміністративним судом та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р. залишено без змін.

Позивач звернувся до Вінницької митниці із заявою № 97 від 31.05.2013р. про повернення надміру сплачених коштів.

Листом від 17.06.2013р. № 13/1-3062 в задоволенні заяви було відмовлено з тих підстав, що заява подана з порушенням розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р. (далі - Порядок № 618), та поза межами строку, встановленого для подання вказаної заяви.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Макарді", суд першої інстанції виходив з того, що Вінницькою митницею безпідставно відмовлено позивачу в поверненні надміру сплачених коштів. Разом з цим, позивачу відмовлено в задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Вінницької митниці щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених грошових коштів з огляду на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права. Також, судом першої інстанції було скориговано заявлену суму коштів, про стягнення яких був поданий позов.

Відповідно до ч.1 ст.194 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З огляду на відсутність заперечень відповідача щодо правової оцінки судом першої інстанції вимоги про визнання протиправною бездіяльності Вінницької митниці щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених грошових коштів, колегія суддів переглядала оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ТОВ "Макарді".

Колегія суддів погоджуються із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент відкриття провадження у справі), повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У відповідності з ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України).

Право на відшкодування позивачем було з моменту набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р. у справі № 2а-4752/08, а саме 27.09.2011р. Враховуючи, що із заявою про повернення надміру сплачених коштів позивач звернувся до Вінницької митниці 31.05.2013р., доводи відповідача-1 щодо пропуску строку звернення із вказаною заявою є безпідставними.

Згідно п.1 розділу III Порядку № 618 для повернення з державного бюджету України митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми.

Вказана норма спростовує доводи відповідача-1 про недотримання позивачем форми заяви про повернення надміру сплачених платежів.

Згідно п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011р. № 845 (далі - Порядок № 845), судові рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів органами Казначейства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Пунктом 7 зазначеного Порядку встановлено, що Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Згідно із підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 12.10.2011 року N 1280, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 16 Порядку № 845 органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Згідно із п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Враховуючи, що правовим наслідком скасування спірних рішень про визначення митної вартості товару є повернення позивачу різниці між сумами ПДВ та ввізного мита, визначених декларантом та сумою ПДВ та ввізного мита, яка визначена на підставі рішень митного органу, належним способом захисту порушеного права позивача є здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області безспірного списання надмірно сплаченої суми ПДВ та ввізного мита за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Митного кодексу України безпосереднє керівництво митною справою покладається на центральний орган виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Тобто, відповідач-1 - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб'єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідач-2, у відповідності до Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Враховуючи, що Державна казначейська служба України як бюджетна установа використовує бюджетні кошти лише за призначенням, а тому стягнення у судовому порядку коштів в тому числі відшкодування витрат понесених внаслідок прийняття незаконних рішень органів державної влади неможливо без відповідного виділення їх з державного бюджету (бюджетного призначення).

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької митниці Головного управління Міністерства доходів і зборів, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 жовтня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.