Постанова № 34529568, 22.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3009/11/0170/2

22.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-3009/11/0170/2 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 16.05.13

за позовом Приватного підприємства "Антарес-К" (вул. Пролетарська, буд.30, кв.26, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98330)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко буд. 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013 у справі №2а-3009/11/0170/2 частково задоволений адміністративний позов Приватного підприємства «Антарес К» до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби №0000342301 від 28.02.2011. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду щодо неправомірності рішення відповідача, згідно з яким позивачу визначена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з виключенням зі складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними по операціям поставки, які фактично не відбулись, суперечать висновкам суду стосовно необґрунтованості включення до складу валових витрат платником податків сум, сплачених за цими операціями.

У судове засідання 22.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку. До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 09.02.2011 по 11.02.2011 Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Антарес К» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «Торгівельна компанія Вернісаж», ТОВ «Бест Консалт», ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Барселона ОПТ», ТОВ «СВС «Плюс» за квітень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010.

В ході перевірки встановлені порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 та п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток в сумі 412295 грн. за 2010; п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», заниження податку на додану вартість на суму 329834 грн., в тому числі за квітень 2020 - 25033 грн., липень 2010 - 41551 грн., серпень 2010 - 95267 грн., вересень 2010 - 113223 грн., жовтень 2020 - 54760 грн.

За результатами перевірки складено акт №93/23-1/35168001 від 18.02.2011, який є підставою спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000332301 від 28.02.2011 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 412295 грн., за штрафними санкціями - 103073,75 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000342301 від 28.02.2011 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 329834 грн., за штрафними санкціями - 82458,5 грн.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач не довів факт використання в господарської діяльності товарів, які отримані від контрагентів - ТОВ «Торгівельна компанія Вернісаж», ТОВ «Бест Консалт», ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Барселона ОПТ», ТОВ «СВС «Плюс», а тому зробив висновок про правомірність рішення відповідача про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у зв`язку з виключенням зі складу валових витрат підприємства сум, сплачених по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами.

В цій частині судове рішення сторонами не оскаржується. Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням вказаних обставин судова колегія переглядає в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині, яка стосується обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення №0000342301 від 28.02.2011 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість. При цьому судова колегія вважає таким, що встановлений судом першої інстанції факт відсутності зв`язку з господарською діяльністю витрат позивача за перевіряє мий період по взаємовідносинах з ТОВ «Торгівельна компанія Вернісаж», ТОВ «Бест Консалт», ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Барселона ОПТ», ТОВ «СВС «Плюс».

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином для виникнення права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту обов`язковою умовою законодавство визначає подальше використання отриманих товарів (робот, послуг) в оподатковуваних операціях саме у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки судом встановлено, що така умова позивачем дотримана не була, у нього не виникло права на формування податкового кредиту за операціями придбання товарів (робот, послуг), які в подальшому не використовувались у господарській діяльності.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення стосовно визначення правомірності двох податкових повідомлень-рішень податкового органу, які були винесені за результатами перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні тих самих операцій дійшов суперечливих висновків. З урахуванням того, що сторони погодились з висновками суду щодо податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язанні з податку на прибуток, які були зроблені з підстав, викладених в судовому рішенні, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про збільшення суми податку на додану вартість за тими ж самими господарськими операціями.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013 у справі №2а-3009/11/0170/2 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко