Рішення № 34527585, 29.10.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6075/13-ц

Провадження № 2/265/2360/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 жовтня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т.С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ ПриватБанк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MRXRRF128271275 від 27.01.2011 року в розмірі 27044,24 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного кредитного договору відповідач отримав у ПриватБанку кредит у розмірі 2949,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом внесення позичальником грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Відповідач зобовязання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого, станом на 02.08.2013 року має заборгованість в сумі 27044,24 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 2949,00 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3,05 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1916,34 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 20411,84 гривень, а також штрафів відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500,00 гривень (фіксована частина) та в сумі 1264,01 гривень (процентна складова).

У відкрите судове засідання представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, не зявилася, надала заяву з проханням розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Проти постановлення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не зявилася за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом ЦПК України), згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (що діє з 01 січня 2004 року, зі змінами та доповненнями) (далі за текстом ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, ч.1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, ч.3 та ч.4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.01.2011 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № MRXRRF128271275 за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язується надати Позичальникові споживчий кредит у розмірі 2949,00 гривень з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 0, 12 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту.9

Погашення заборгованості здійснюється в порядку та строки відповідно до Заяви та Умов. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку щомісяця в період сплати, за який приймається період з 25 по 30 число кожного місяця відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 256,23 гривень для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. З вказаною заявою та умовами відповідачка була ознайомлена 27.03.2011 року, про що свідчить її особистий підпис.

Позивач виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти, обумовлені Договором, що не оспорюється сторонами.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт укладення договору, отримання споживчого кредиту, невиконання умов договору щодо внесення щомісячних платежів, що стало підставою для звернення до суду, відповідачем не заперечується.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до п. 1.4. умов надання споживчого кредиту, дійсний договір набирає чинності з моменту підписання позичальником Заяви позичальника і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідно до умов кредитного договору, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 02.08.2013 року складає - 27044,24 гривень, а саме: заборгованості за кредитом у сумі 2949,00 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3,05 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1916,34 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 20411,84 гривень, а також штрафів відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500,00 гривень (фіксована частина) та в сумі 1264,01 гривень (процентна складова).

Однак, суд вважає, що в частині стягнення пені, що дорівнює сумі заборгованості по комісії і заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, позовні вимоги Банку підлягають зменшенню за наступних підстав.

Пунктом 2.4.5.1 Умов надання споживчого кредиту передбачена відповідальність позичальника у випадку порушення позичальником взятих на себе зобовязань у вигляді пені в розмірі 1,25% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні.

Розрахована банком пеня станом на 02.08.2013 року, що узгоджується із терміном позовної давності в 3 роки за домовленістю сторін у п.2.4.5.7 цих Умов.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України Про захист прав споживачів несправедливими є умови договору про встановлення вимог щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобовязань за договором.

З огляду на те, що заявлена у позові до стягнення сума пені у розмірі 23211,01 гривень, непомірно нарахована позивачем боржникові, значно перевищує суму непогашеного основного боргу по кредиту, який складає 20411,84 гривень, судом застосовується правило за вищенаведеними нормами про співмірність з розміром основного боргу.

При зясуванні розміру неустойки пені, що підлягає стягненню з позичальника на користь кредитора, суд враховує положення ст..18 Закону Про захист прав споживачів та розяснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 30.03.2012 року.

Тому, сума пені має бути зменшена до 2434,19 гривень, як 1\2 частина від боргу, що сумарно складається: з непогашеного тіла кредиту 2949,00 гривень, процентів за користування грішми 3,05 гривень, заборгованості по комісії 1916,34 гривень ((2949,00 +3,05+1916,34):2).

Відповідно до ст..ст.546,549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання. Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Відповідно до п.5.3 Умов при порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень, а також + 5% від суми заборгованості.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачу за порушення порядку та строків погашення кредиту і процентів за користування кредитними коштами, нараховані пеня та штраф. Тобто за одне й те саме порушення зобовязання застосована подвійна відповідальність однаково виду. При цьому в статті 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

На підставі викладеного, з урахуванням норм закону та умов кредитного договору, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MRXRRF128271275 від 27.03.2011 року в розмірі 27044,24 гривень підлягають частковому задоволенню в сумі 8566 гривни 59 копійок, що складається із заборгованості за кредитом у сумі 2949,00 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3,05 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1916,34 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 2434,19 гривень та штрафу у розмірі 1264,01 гривень.

У звязку з частковим задоволенням позову підлягають перерозподілу в порядку ст..88 ЦПК України судові витрати. З відповідачки підлягає стягненню на користь позивача витрати, повязані із сплатою судового збору у розмірі 270,44 гривень.

Керуючись ст.ст.88, 213-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «Приватбанк», юридична адреса: 49094 місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок №50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором № MRXRRF128271275 від 27.03.2011 року у розмірі 8566 гривни (вісім тисяч пятсот шістдесят шість) гривни 59 копійок, що складається із заборгованості за кредитом у сумі 2949,00 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3,05 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1916,34 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 2434,19 гривень та штрафу у розмірі 1264,01 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», юридична адреса: 49094 місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок №50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №64993919400001, МФО 305299 витрати, повязані із сплатою судового збору у розмірі 270 гривень 44 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя _______Т.С.Адамова