Рішення № 34525203, 02.10.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7662/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Врони А.О., при секретарі Константінової К.Г., за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлоград позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Відділу Держземагентства у м.Павлограді Дніпропетровської області, МГКП Земельно-кадастрового бюро про визнання рішення та державного акту недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

23 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Відділу Держземагентства у м.Павлограді Дніпропетровської області, МГКП Земельно-кадастрового бюро, в якому просить суд визнати недійсним рішення сесії Павлоградської міської ради №569-30/V від 12.02.2008 року про надання ОСОБА_3 земельної ділянки на праві приватної власності за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.17 Вересня, 2, визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.17 Вересня, 2.

Позов мотивовано тим, що згідно договору купівлі - продажу від 06.04.2001 року, посвідченого Павлоградською приватною нотаріальною конторою 30.12.2008 року, реєстровий №27-49, позивач є власником житлового будинку, що розташований за адресою вул. Харківська, будинок № 44 в м. Павлограді Дніпропетровської області. Державний акт на право власності на землю видано на підставі рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 30.10.2007 року. В 2006 році позивачем була подана заява на приватизацію земельної ділянки за адресою вул. Харківська 44, м.Павлоград. Виїзними комісіями по вирішенню земельних спорів Павлоградської міської ради від 15.05.2006 року та 06.07.2006 року було виявлено порушення межі зі сторони вул.17 Вересня, б. 2, власник - ОСОБА_3 Після усунення порушення і перевірки виїзної комісії по земельним спорам від 30.11.2006 року мені було надано дозвіл на приватизацію землі. При проведенні робіт щодо підготовки технічної документації на приватизацію земельної ділянки гр.ОСОБА_3 позивачем виявлені наступні порушення в Акті погодження меж земельної ділянки що передається у власність, відсутній підпис суміжного землевласника ОСОБА_1, в Акті погодження меж земельної ділянки не враховані результати виїзних засідань узгоджувальної комісії з питань розгляду земельних спорів від 06.07.2006 року, 15.05.2006 року, від 30.11.2006 року. На момент приватизації земельної ділянки гр.ОСОБА_3 земельна ділянка позивача була вже приватизована, але, як вбачається з технічних планів обох земельних ділянок, частина земельної ділянки, яка на момент приватизації ділянки ОСОБА_3, вже належала позивачу на праві приватної власності, була приватизована саме ОСОБА_3, різниця складає 0,8 м. Таким чином, межі земельних ділянок по вул. Харківській, 44 та вул. 17 Вересня, 2 були не погоджені та 0.8 м по ширині ділянки по вул. Харківська 44 було приватизовано 2 рази: позивачем у 2007 році та гр.ОСОБА_3 у 2008 році. 17.02.2012 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою м.Павлоград, вул. Харківська 44 та належить позивачу на праві приватної власності. Після рішення суду сесія Павлоградської міської ради дала дозвіл позивачу на повторну приватизацію цієї ж земельної ділянки в площі 540 м2 ( рішення сесії № 654/23VI), але ж при повторному замірі комісією - Акт № 28 від 14.08.20012 року межі земельної ділянки, що мені належить (вул.. Харківська 44) було порушено та надано у власність ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили його задовольнити, надали суду пояснення, що відповідають змісту позову.

В судовому засіданні відповідач, ОСОБА_3, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись, що при отриманні нею державного акту на право власності на земельну ділянку межі з земельною ділянкою ОСОБА_1 порушені не були.

В судовому засіданні представник відповідача, Павлоградської міської ради, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись, що спірне рішення Павлоградської міської ради, на підставі якого надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, винесено в межах повноважень із дотриманням порядку, встановленого законом, для винесення рішення органом місцевого самоврядування.

В судовому засіданні представник відповідача, Відділу Держземагентства у м.Павлограді Дніпропетровської області, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись, що рішення Павлоградської міської ради та спірний державний акт на право власності на земельну ділянку винесені із дотриманням закону, на час видачі спірного державного акту чинним законодавством не було встановлено обовязку щодо узгодження меж суміжними користувачами саме Актом.

Відповідач, МГКП Земельно-кадастрового бюро, в судове засіданні не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Зясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №382882 від 29 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Павлоградської міської ради №569-30/V від 12.02.2008 року є власником земельної ділянки площею 0,0561 га у межах згідно з планом, земельна ділянка розташована за адресою: буд.2, вул.17 Вересня, м.Павлоград, цільове призначення обслуговування жилого будинку та господарчих будівель (а.с.115).

Позивач, ОСОБА_1 та відповідач, ОСОБА_3, не заперечували, що є суміжними землекористувачами земельних ділянок.

Позивач та представник позивача вказують, що порушені права позивача як суміжного користувача земельної ділянки, оскільки межі земельної ділянки ОСОБА_3, встановлені в спірному державному акті на право власності на земельну ділянку, визначені невірно, з позивачем не погоджені, оскільки відсутній підпис позивача на акті відновлення меж земельної ділянки.

В даній справі для перевірки наявності порушень при встановленні обставин справи суду необхідно встановити обставини відповідності фактичних меж земельних ділянок їх розмірам у правовстановлюючих документах.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, які підлягають приватизації або за результатами аукціону в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 152 ЗК України передбачені способи захисту права на земельну ділянку, за якими власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника майна за його позовом визнається судом незаконним та скасовується.

Частинами 1,3 ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Однак, згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2012 року, набрало законної сили 28.02.2012 року, визнано незаконним рішення Павлоградської міської ради від 30.10.2007 року №460-25 сесії 5-го скликання в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,0542 га за адресою: м.Павлоград, вул.Харківська, 44, визнано недійсним державний акт від 07.04.2008 року серії ЯД№915883 на право власності на земельну ділянку розміром 0,0542 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Харківська, 44, надану у приватну власність ОСОБА_1 (а.с.26-27).

У звязку з тим, що визнано недійсним державний акт від 07.04.2008 року серії ЯД№915883 на право власності на земельну ділянку, а також визнано незаконним рішення Павлоградської міської ради від 30.10.2007 року №460-25 сесії 5-го скликання в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки розміром 0,0542 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Харківська, 44, надану у приватну власність ОСОБА_1, позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність свого володіння земельною ділянкою, фактичне місцезнаходження земельної ділянки та відповідність цього місцезнаходження правовстановлюючим документам (а.с.26-27).

Як вбачається з акту від 05.05.2006 року, складеного комісією у складі спеціалістів Павлоградського міського відділу земельних ресурсів, встановлено межі земельних ділянок за адресами: м.Павлоград, вул.Харківська, 44 та вул. 17 Вересня, 2, зазначено, що претензії ОСОБА_1 до ОСОБА_3 безпідставні, розяснена можливість оскарження висновків комісії до суду (а.с.13).

Дійсно згідно акту відновлення меж земельної ділянки від 27.10.2006 року погоджено в натурі межі земельної ділянки за адресою: м.Павлоград, вул. 17 Вересня, 2, підпис суміжного користувача ОСОБА_1 відсутній (а.с.16).

Проте пізніше згідно акту від 30.11.2006 року, складеного комісією у складі спеціаліста Павлоградського міського відділу земельних ресурсів, старшого інженера МБТІ, у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при перевірці дотримання вимог земельного законодавства, встановлення межових знаків між домоволодіннями за адресами: м.Павлоград, вул.Харківська, 44 (огородна частина) та вул. 17 Вересня, 2, встановлено, що порушення, яке було виявлено попередньою комісією зі сторони ОСОБА_3 до ОСОБА_1 повністю усунено, нових порушень з обох сторін спору не виявлено, розяснена можливість оскарження висновків комісії до суду, на акті містяться підписи, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.111).

Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до суду щодо оскарження висновків комісій, яка встановила відсутність порушень земельного законодавства, встановлення межових знаків між домоволодіннями за адресами: м.Павлоград, вул.Харківська, 44 (огородна частина) та вул. 17 Вересня, 2.

Натомість, Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2007 року визнано неправомірним та скасовано акт Павлоградського міського відділу земельних ресурсів від 06 липня 2006 року щодо обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яким зобовязано ОСОБА_3 перенести межовий стовп на 0,58 м вглибину своєї території з боку ділянки ОСОБА_1 (а.с.112).

Згідно рішення Павлоградської міської ради від 02.10.2012 року №727-23/VI затверджено акти виїзної комісії з питань розгляду земельних спорів від 14.08.2012 року №28 (додаток 9) щодо розгляду з приводу землекористування між гр. ОСОБА_1, що мешкає в м.Павлоград по вул. Харківська,44 і гр. ОСОБА_3, що мешкає в м.Павлоград по вул. 17 Вересня, 2, згідно акту від 14 серпня 2012 року №28 комісією рекомендовано: провести геодезичну зйомку земельних ділянок ліцензованою підрядною організацією для детального виявлення порушень, власнику домоволодіння №44 по вул. Харківська гр..ОСОБА_1 звернутись до підрядної організації для подальшої приватизації земельної ділянки, власникам домоволодінь №44 по вул.Харківська та №2 по вул. 17 Вересня під час використання суміжних земельних ділянок дотримуватись правил добросусідства, передбачених ст.ст.103-109 Земельного кодексу України, розяснена можливість оскарження рішення комісії до суду (а.с.24,25).

Тобто згідно вказаного акту від 14.08.2012 року виїзною комісією не встановлено порушень земельного законодавства при наданні ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,0561 га за адресою: буд.2, вул.17 Вересня, м.Павлоград.

Питання складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, врегульовано статтями 55, 56 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів про право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №354/3647 від 04.06.1999р. (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно вказаних норм погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами не вимагається, а роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку включають встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки.

Рішення сесії Павлоградської міської ради №569-30/V від 12.02.2008 року про надання ОСОБА_3 земельної ділянки на праві приватної власності за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.17 Вересня, 2, прийнято на сесії Павлоградської міської ради на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування», що підтверджується витягом з протоколу сесії Павлоградської міської ради 12.02.2008 року (а.с.116-119).

Відповідно до вимог ч.2 ст. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу та представнику позивача судом в судовому засіданні були розяснені їх права щодо засобів доказування (зокрема, подання письмових доказів, виклик свідків, призначення експертизи), необхідності подання суду належних та допустимих доказів для доведення обставин, викладених в позові, проте позивач та представник позивача вважали, що обставини, на які вони посилаються, підтверджені належними письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, згідно із ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що порушення прав позивача не підтверджено належними засобами доказування, посилання позивача на план земельної ділянки за адресою: м.Павлоград, вул.Харківська, 44, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки державний акт від 07.04.2008 року серії ЯД№915883 на право власності на земельну ділянку розміром 0,0542 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Харківська, 44, надану у приватну власність ОСОБА_1 визнано недійсним згідно рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на пояснення сторін, докази, надані у справі, суд приходить до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Відділу Держземагентства у м.Павлограді Дніпропетровської області, МГКП Земельно-кадастрового бюро про визнання рішення та державного акту недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення в повному обсязі складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя А. О. Врона