Ухвала суду № 34522380, 30.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року справа №805/10409/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Нікуліна О.А., Попова В.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 805/10409/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року про нарахування штрафу у розмірі 96873,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Бердянський машинобудівний завод" звернулосm до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року про нарахування штрафу у розмірі 96 873,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі № 2а-8273/10/0570 було розстрочено строком на 12 місяців виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по цій справі від 19 травня 2010 року, згідно якої було стягнуто заборгованість з орендної плати за землю у сумі 1 311 031,64 грн., ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі № 2а-8273/10/0570 сторонами 19 листопада 2013 року було укладено договір про розстрочення податкового боргу № 1, згідно якого відповідач надав позивачу розстрочення сплати суми податкової заборгованості в розмірі 1 311 031,64 грн. строком на 12 місяців з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року. Позивач, виконуючи договір про розстрочення податкового боргу № 1, здійснив оплату розстроченого платежу разом із сумою нарахованих на цю суму штрафних санкцій та пені, що підтверджується платіжними дорученнями.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0003111520 від 25 червня 2013 року в частині застосування штрафу у розмірі 12 302, 86 грн., а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Бердянський машинобудівний завод" зареєстроване як юридична особа Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 18 листопада 2004 року, включено до ЄДРПОУ за номером 32954692, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 012311 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 455462. Позивач перебуває на обліку в Бердянській ОДПІ як платник окремих податків, а саме орендної плати за землю.

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, що є правонаступником Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

10 червня 2013 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку з питань дотримання платіжної дисципліни по орендній платі за землю за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року, за результатами якої складено акт № 291/152-32954692 від 10 червня 2013 року, яким встановлено порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум податкових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях по земельному податку за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року (арк. справи 10).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 25 червня 2013 року № 0003111520, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 364, 333, 327, 299, 298, 298, 267 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 484 368,50 грн. платника податків зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % у сумі 96 873,70 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб (арк. справи 14).

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість висновків податкового органу стосовно несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати у сумі 484 368,50 грн. із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів, і, як наслідок, правомірність застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Одночасно, підпунктами 14.1.73 та 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подавав до податкового органу звітні та уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за наступні податкові періоди:

- за січень 2012 року - № 2716 від 20 лютого 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 91 164,90 грн. (арк. справи 18-19);

- за лютий 2012 року - № 4513від 19 березня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 91 164,90 грн. (арк. справи 22-23);

- за березень 2012 року - № 5714 від 05 квітня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 26-27);

- за квітень 2012 року - № 16082 від 16 травня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 28-29);

- за травень 2012 року - № 16848 від 13 червня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 30-31);

- за червень 2012 року - № 18469 від 06 липня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 32-33);

- за липень 2012 року - № 24665 від 01 серпня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 34-35).

Крім того, позивачем надавалися відповідачу уточнюючі декларації за січень 2012 року за № 5715 від 05 квітня 2012 року та за лютий 2012 року за № 5700 від 05 квітня 2012 року, якими нараховано до зменшення податкові зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності у січні та лютому 2012 року по 30 757,16 грн. відповідно (арк. справи 20-21, 24-25), що також знайшло своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку, яка міститься в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 65-74).

Згідно відомостей зворотного боку облікової картки платника податку за позивачем станом на 01 січня 2012 року, обліковувалася недоїмка у розмірі 2 765 786,44 грн. (арк. справи 65).

За приписами пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З огляду на наведену норму Податкового кодексу України, кошти, які сплачувалися позивачем в рахунок погашення податкового зобов'язання з плати за землю, податковим органом зараховувалися в рахунок погашення наявного податкового боргу позивача згідно з черговістю його виникнення. При цьому, зарахування відбувалося в автоматичному режимі, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Згідно із підпунктом 152 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Як вбачається з зворотного боку облікової картки платника податку - ПрАТ "Бердянський машинобудівний завод" судом вищенаведені податкові зобов'язання, визначені у поданих позивачем податкових деклараціях, відбувалося із затримкою понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З розрахунку штрафної санкції до спірного податкового повідомлення-рішення (арк. справи 15) вбачається, що відповідачем до позивача означеним рішенням застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від погашеної суми податкового зобов'язання, визначеного у поданих позивачем деклараціях. Однак, відповідачем при застосуванні вказаного штрафу не враховано, що позивачем подавалися уточнюючі декларації за січень 2012 року за № 5715 від 05 квітня 2012 року та за лютий 2012 року за № 5700 від 05 квітня 2012 року, якими зменшені податкові зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності у січні та лютому 2012 року на 30 757,16 грн. відповідно, що призвело до того, що штрафні санкції у сумі 18 232,98 грн. та 18 232,97 грн. до позивача застосовані із розрахунку сплати податкового боргу за вказаний період у розмірі 91 164,90 грн. та 91 164,85 грн. відповідно, що визначалися звітними деклараціями за січень 2012 року - № 2716 від 20 лютого 2012 року, за лютий 2012 року - № 4513 від 19 березня 2012 року.

Оскільки позивачем самостійно були зменшені власні податкові зобов'язання з плати за землю у січні та лютому 2012 року на 30 757,16 грн. до проведення камеральної перевірки, тому відповідачем помилково застосовано штраф із розрахунку податкових зобов'язань вказаних у вищенаведених звітних деклараціях.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції в загальній сумі 12 302, 86 грн. застосовані необґрунтовано (30 757,16 х 2)*20% = 12 302,86).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 805/10409/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року про нарахування штрафу у розмірі 96873,70 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 805/10409/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.П. Лях

О.А. Нікулін

В.В. Попов