Ухвала суду № 34522305, 29.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року справа №805/6441/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Карпушової О.В., суддів: Сухарька М.Г., Гімона М.М., секретар судового засідання: Романенко Т.О., за участю сторін: представник позивача Макуріна О.С., відповідач ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року позов Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 20757,40 грн., у тому числі: суму в розмірі 16 055,08 грн. на розрахунковий рахунок 37199076000536 в Головному Управлінні Державної казначейської служби у Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23413928; суму в розмірі 4435,14 грн. на розрахунковий рахунок 256023122036 в Головному Управлінні Державної казначейської служби у Донецької області, МФО 335106, ЄДРПОУ 23413928; суму в розмірі 267,18 грн. на розрахунковий рахунок 256013132036 в Головному Управлінні Державної казначейської служби у Донецької області, МФО 335106, ЄДРПОУ 23413928.

Відповідач з таким судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VІ, яким доповнено частиною 4 статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", апелянт звільняється

як фізична особа-підприємець від сплати за себе єдиного внеску, оскільки може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі

загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ в Кіровському районі м. Макіївки з 23.07.2007 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 24.05.2002 року НОМЕР_1.

Пенсійним органом відносно відповідача прийняті вимоги: від 25.03.2013 року № Ф-2 про сплату боргу у розмірі 1900,80 грн.; від 25.03.2013 року № Ф-151 про сплату боргу у розмірі 10590,05 грн. (а.с. 6).

Рішенням пенсійного фонду від 26.03.2013 року № 173 до відповідача застосовано фінансові санкції за донарахування органом Пенсійного фонду України страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 5295,03 грн (а.с.8).

Рішенням пенсійного органу від 26.03.2013 року № 14 до відповідача застосовано фінансові санкції за донарахування органом Пенсійного фонду України страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 2801,52 грн (а.с.9)

Також позивачем застосовані штрафні санкції відносно відповідача за неподання звітності, відповідно до рішення від 26.03.2013 року № 172 у сумі 170,00 грн. (а.с. 7).

Вказані рішення пенсійного органу відповідачем в судовому порядку не оскаржені, сума заборгованості 20757,40 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Вказані обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон України № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Недоїмкою, згідно вищезгаданого Закону, вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону України № 2464-VI. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Обов'язком платника єдиного внеску, згідно Закону України № 2464-VI, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно ч. 12 ст. 9 зазначеного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України № 2464-VI, розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 25 Закону України № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до пп. б п. 6.3. розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а саме про наявність у ФОП ОСОБА_3 боргу в розмірі 20 757,40 грн., який у встановлені законодавством строки не сплачений, і наявність вказаної заборгованості підтверджена матеріалами справи, і апелянтом не спростовано, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Макіївки заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 20757,40 грн.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нарахована заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 20757,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Повний текс ухвали виготовлено 01.11.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів О.В. Карпушова

М.Г. Сухарьок

М.М. Гімон