Ухвала суду № 34522165, 30.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року справа №812/5020/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Казакова Т.М., за участю представника позивача Фісенко Я.О., представника відповідача Божинова І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонда соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 812/5020/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" до Фонда соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення про визнання дій протиправними та скасування рішення від 30 квітня 2013 року № 68/04-09-1421,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення про визнання дій протиправними та скасування рішення від 30 квітня 2013 року № 68/04-09-1421 в частині суми у розмірі 2 778, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням № 68/04-09-1421 від 30.04.2013 року встановлено порушення ст. 4, ст. 6, п. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ, пункту 1.5 Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції від 25.10.2007 за № 48.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо викладення висновку у акті перевірки та подальшому винесенню та направленню рішення є безпідставними та такими, що суперечить законодавству України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 812/5020/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано рішення від 30 квітня 2013 року № 68/04-09-1421 про повернення коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині суми у розмірі 2778 грн. (дві сімсот сімдесят вісім грн.) 00 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, на порушення преамбули та ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також Порядку та Закону Ураїни «Про професійну - техничну освіту», у зв'язку з тим, що особи, які проходять виробничу практику, не є найманими працівниками, тому вони не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Просить рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», і.к. 37713861, правовий статус - юридична особа, зареєстрований виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області, що підтверджується статутом підприємства, довідкою з ЄДР.

11, 12 та 15 квітня 2013 року Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі наказу від 01.04.2013 р. № 139 та направлення від 05.04.2013 р. № 159 проведено планову документальну перевірку «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» з питань повноти, своєчасності сплати та повернення страхових коштів, правомірності використання коштів Фонду на матеріальне забезпечення і надання соціальних послуг застрахованим осмобам за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 15.04.2013 р. № 04-12-159 (а.с. 44-47).

п. 3.1.1. акту перевірки від 15.04.2013 р. № 04-12-83 вказано, що вибірковою перевіркою дотримання діючого законодавства при призначенні, розрахунку і виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності встановлено порушення ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 - комісією з соціального страхування відокремленого підрозділу призначено та виплачено матеріальне забезпечення учням професіонального гірничого ліцею, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 які проходили виробниче навчання і виробничу практику на підставі договору № 211-74 гп від 03.03.2011 р. і договору № 212-360 ра від 03.09.2012. (а.с. 7-10), зазначеним особам на думку відповідача неправомірно нараховані та виплачені кошти відповідно до листків непрацездатності за рахунок Фонду.

Предметом зазначеного спору є правомірність нарахування та виплати учням професійного гірничого ліцею сум по листкам непрацездатності в розмірі 2778 грн.

Згідно статті 39 Закону Ураїни «Про професійну - техничну освіту» учень, слухач професійно-технічного навчального закладу, крім обов'язків, передбачених Законом України "Про освіту", зобов'язані, в тому чслі, виконувати під час проходження виробничої практики вимоги нормативно-правових актів, які регулюють працю працівників відповідних підприємств, установ, організацій; дотримувати правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання і виробничої практики.

Відповідно до преамбули Закону № 2240, цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ) визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. { Абзац перший преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону Ураїни «Про професійну - техничну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону № 2240, застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч 4 ст. 6 Закон № 2240, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Особам, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування. Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 «Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 р. № 992 (далі - Порядок № 992), учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 992, професійно-технічний навчальний заклад та підприємство, що надає робочі місця або навчально-виробничі ділянки, не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики зобов'язані укласти на основі типового договору, що додається, договір про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики. У договорі зазначається кількість учнів, слухачів за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, терміни, умови і порядок проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення відповідних умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, інші взаємні зобов'язання сторін та термін дії договору.

Відповідно до п. 9 Порядку № 992 перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає відповідно до змісту робочих навчальних програм види робіт, а також призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).

Згідно п. 10 Порядку № 992 З моменту розподілу учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов'язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.

Із наведених норм законів вбочається, що учні професійно технічного навчального закладу на час виробничої практики хоча і не включаються до складу штатного розпису працівників підприємства, але зобов'язані виконувати вимоги нормативно - правових актів, які регулюють працю працівників відповідного підприємства, отримують плату за фактично виконаний обсяг роботи та підлягають пенсійному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та професійним гірничим ліцеєм укладенні договори № 211-74 від 03.09.2011 та від 03.09.2012 р. № 212-360 ра про надання робочих місць або навчально-виробничних ділянок для проходження учнями професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання виробничої практики (а.с. 108,110). Згідно наказів для проходження виробничої практики № 1266/к від 05.09.2011 року прийнято ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, для проходження практики, також учням ліцею присвоєні табельні номери та призначена заробітна плата згідно тарифної сітки.

Згідно наказів про звільнення (а.с. 53, 54, 193) учнів звільнено.

Також, з наявних у матеріалах справи копій трудових книжок учнів (а.с. 183 - 188) вбачається, що учні прийняті для проходження виробничої практики та звільнені у зв'язку з закінченням виробничої практики. За виконаний обсіяг роботи їм виплачена заробітна плата.

Колегія суддів приходить до висновку, що між позивачем та учнями існували трудові відносини, зазначеним вище особам нарахована заробітна плата, з якої у відповідності до вимог діючого законодавства утримано податок з доходів фізичних осіб, а також єдиний соціальний внесок. Цей факт підтверджується довідкою про суми утриманого та перерахованого єдиного внеску (а.с. 15), реєстром зачислених сум заробітної плати (а.с. 142) та розрахунком заробітної плати (а.с. 122-135), відомостями про нарахування заробітної плати застрахованим особам (а.с.177).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, є платниками єдиного внеску (пункт 2 частини першої статті 4 Закону ).

Базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» , та суми винагороди фізичним особам.

За приписами п. 1 ст. 20 Закону № 2240 кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання.

Стаття 21 Закону № 2240 визначає порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів. Так, частиною 1 статті передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Статтею 34 Закону № 2240 визначені види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, одним з видів матеріального забезпечення є допомога по тимчасовій непрацездатності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, крім розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

На підставі вище викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскільки учням професійно - гірничого ліцею ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, нарахована та виплачена заробітна плата за роботу, з якої у відповідності до вимог діючого законодавства утримано податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, тому підприємством правомірною здійснено оплату лікарняних листків учням професійно -гірничного ліцею за рахунок Фонда соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у зв'язку із їх тимчасовою непрацездатністю в період проходження виробничої практики, а тому спірне рішення відповідача підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань..

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фонда соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 812/5020/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 29.10.2013 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. ОСОБА_9 Шишов