Ухвала суду № 34521900, 28.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/7980/13-ц Провадження № 22-ц/795/2366/2013 Головуючий у I інстанції -Коверзнев В.О. Доповідач - Зінченко С. П.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Зінченко С.П., суддів: Іваненко Л.В., Харечко Л.К. при секретарі:Биховец Н.М.за участю:позивача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представника відповідача Доля С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод» до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу майна не дійсним,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» просить оскаржуване рішення суду змінити, задовольнити їх зустрічний позов та визнати договір купівлі продажу майна №40/2013 від 14 червня 2013 року недійсним.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 вересня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Зобов'язано Державне підприємство « 171 Чернігівський ремонтний завод» передати ОСОБА_5 наступне майно: верстат горизонтально-розточний (інв. № Д-2-7) - 1 од., стенд для зборки нижніх картерів Д6.Д12 (інв. № Д-2-409) - 1 од., прес гідравлічний ОКС-1671 (інв. № Д-2-473) - 1 од., пост слюсарний (інв. № Л-2-171) - 1 од., верстат хонінгувально-вертикальний 3А-833 (інв. № Д-2-32) - 1 од., верстат хонінгувальний 3К-833 (інв. № Д-2-526) - 1 од., стенд для зборки голів двигунів (інв. № Л-2-214) - 1 од., стенд для ремонту головки блока СМД-62 (інв. № Л-2-243) - 1 од., верстат горизонтально-розточний "Краузе" (інв. № Д-2-12) - 1 од., верстат плоскошліфувальний ЗЛ722В (інв. № Д-2-521) - 1 од.,стенд для ремонту спецобладнання (інв. № Л-2-161) - 1 од., верстат токарно-гвинторізний 16Д25 (інв № Д-2-522) - 1 од., стелаж пересувний для деталей (інв. № Л-4-129) - 1 од., котел (інв. № Д-2-577) - 1 од., верстат горизонтально-розточний "Вадеман" (інв. № Д-2-10) - 1 од.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції незаконне, необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що при укладанні оспорюванного договору відсутня згода дружини позивача, що є порушенням ст.. 65 СК України та підставою для визнання договору купівлі-продажу майна недійсним. Крім того зазначає, що при розгляді справи, суд першої інстанції не звернув увагу на квитанції, які видані 12.06.2013 та 13.06.2013 року, а фактично договір укладений лише 19.07.2013 року. А також зазначає, що суд порушив вимоги ст. 62, 63 ЦПК України, оскільки не задовольнив його клопотання про виклик свідків.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право власності позивача на майно порушено. Суд, зазначав, що в момент підписання акту прийому-передачі право власності на майно перейшло до позивача, з цього моменту відповідач вважається таким що втратив право володіння вказаним майном, а тому повинен передати у власність другій стороні майно, а покупець на протязі трьох днів сплатити за нього певну грошову суму. Відмовляючи в задоволенні зустрічної позовної заяви суд виходив з того, що право оскарження договору з підстав передбачених ст. 65 СК України належить лише дружині позивача, яка не доручала відповідачу ведення справи у суді першої інстанції.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2013 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу майна №40/2013 на загальну вартість 58348.50 грн.

Із змісту договору вбачається, що вартість майна встановлена експертним висновком.

Відповідно до п.2.1 договору покупець зобов»язується сплатити вартість майна продавцю протягом трьох календарних днів після отримання товару, шляхом внесення відповідної суми коштів відповідачу.

Статтею 3.1 договору передбачено, що продавець зобов»язаний передати товар покупцю на протязі трьох днів з моменту підписання цього договору за адресою АДРЕСА_1, згідно акту прийому-передачі, який є невід»ємною частиною договору (а.с.5-6).

Відповідно до специфікації №1 цього договору сторони погодили перелік майна, який продається на загальну суму 58348.50 грн.(а.с.7-8).

Згідно акту прийому передачі майна від 13 червня 2013 року продавець передав покупцю обладнання згідно асортименту за ціною та кількості зазначених в специфікації №1 від 13 червня 2013 року, а покупець їх прийняв та зобов»язується оплатити вартість на умовах передбачених ст..2 вказаного договору.

Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 195 від 12.06.2013 року та №197 від 13.06.2013року відповідач отримав від позивача суму часткової сплати за передане майно в розмірі 20000 грн. Проте, за вказаним договором позивачу передано лише верстат горизонтально-розточний «Вадеман», інвентарний номер ( Д-2-10).

Отже відповідно до зазначених норм закону суд дійшов вірного висновку про те, що за договором купівлі-продажу, відповідач зобов»язан передати майно позивачу, згідно специфікації №1до вказаного договору, а позивач сплатити вартість майна відповідно до ст..2 договору та специфікації №1 до цього договору.

Відповідно до положень ст..215 ЦК України та згідно з роз»ясненнями Пленуму Верховного суду України в п.7 постанови №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

За правилами ч.2 ст.65 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відмовляючи в задоволенні зустрічної позовної вимоги суд також прийшов до вірного висновку про те, що право оскарження договору з підстав передбачених ст.. 65 СК України належить лише дружині позивача.

Доводи апеляційної скарги, що при укладанні оспорюванного договору відсутня згода дружини позивача, що є порушенням ст.. 65 СК України та підставою для визнання договору купівлі-продажу майна недійсним апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки дружина позивача не уповноважувала відповідача пред»являти позов з цих підстав та не доручала ведення справи в суді від її імені.

Доводи апелянта, що суд порушив вимоги ст. 62, 63 ЦПК України, оскільки суд не задовольнив його клопотання про виклик свідків, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки, представник відповідача, не обґрунтував належним чином, яку саме інформацію щодо предмета доказування можуть повідомити ці свідки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв»язок доказів у їх сукупності та ухвалив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод» відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: